Наукова бібліотека

Проаналізовано особливості та значення європейських неурядових організацій у діяльності інститутів громадянського суспільства в Україні.

Досліджується проблема впливу громадянського суспільства на формування зовнішньополітичного курсу держави. Доводиться, що для уникнення внутрішньополітичних ускладнень держава заохочує різні організації громадянського суспільства до вирішення міжнародних питань з «низьким» політичним змістом.

Суспільно-політична практика останніх десятиліть дає підстави констатувати успішність поширення засад демократичного розвитку, оскільки західні стандарти демократії сьогодні сповідуються населенням держав Східної Європи.

Такою є тема конкурсної науково­-дослідницької роботи, виконаної протягом 2014 року науковцями Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України». Дослідження здійснювалося в рамках кількарічної наукової програми «Громадянське суспільство, особа, держава: національний досвід і потенціал взаємодії».

Досліджуються питання, пов’язані з виникненням та утвердженням конституціоналізму в Українській державі. Особливу увагу приділено меті та способам реалізації вітчизняної конституційної реформи.

Зазначено, що сучасні трансформаційні процеси в Україні поставили низку важливих завдань перед державою, її громадянським суспільством та юридичною наукою щодо становлення свідомої особистості. Здійснено науковий аналіз категорії «громадянська вихованість» на основі розгляду її моральної та правової складових.

Проведено аналіз двосторонніх міжнародних угод про місцевий прикордонний рух, укладених між Україною та державами – членами ЄС.

Проаналізовано зміни в конституційному статусі Президента України в процесі реформування Конституції України.

Вивчено причини та наслідки одного з найважчих і найтриваліших конфліктів XX століття – югославської кризи 1990-х років. Висвітлено важелі та механізми, які були задіяні новими Балканськими країнами – республіками колишньої Югославії для подолання її наслідків.

Досліджується проблематика процесів оновлення чинного законодавства про вибори народних депутатів України, що відбувалися в 2014 році. Вивчаються аксіологічні аспекти виборів як основоположної форми прямого народовладдя.

Розкрито поняття та сутність інформаційної безпеки правоохоронних органів. Обґрунтовано важливість забезпечення належного захисту інформації під час діяльності правоохоронних органів. На основі наявних статистичних даних визначено нинішній стан інформаційної безпеки в Україні.

Розглядаються питання інноваційного оновлення України на основі широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначається, що інформаційний розвиток суспільства має спиратися на використання результатів інноваційної діяльності як на державному, так і на загальносуспільному рівнях.

Аналізуються можливі вектори демократизації України в контексті співвідношення викликів сучасності та теоретичного оформлення вказаного процесу.

Українські урядовці запевняють, що скасування візового режиму з ЄС можливе вже на початку 2015 року.

Проведено правовий аналіз основних напрямів співробітництва держав-членів ЄС із третіми країнами у межах Шенгенського простору. Особливу увагу приділено дослідженню структури шенгенських acquis та механізмів спільної візової політики ЄС.

«Національна безпека як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави не може бути реалізована без використання досягнень передової науки, технологій та цілеспрямованої державної інноваційної політики, – зазначив у вітанні до учасників форуму президент Національної академії наук…

Досліджено феномен наднаціональності, що виникає в результаті діяльності міжурядових організацій та передачі їм частини суверенних повноважень їхніми державами-членами.

Висвітлено основні принципи функціонування системи державного управління в Україні. Доведено, що ця система не здатна повною мірою виконувати покладені на неї функції.

Визначено, що столичне місто відіграє провідну роль у всіх сферах суспільного життя й порівняно з іншими містами його правовий статус має чимало особливостей.

Проведено правовий аналіз змісту та значення ядерних гарантій, передбачених Договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Окрему увагу приділено визначенню зв’язку між дотриманням положень Будапештського меморандуму та ефективністю ДНЯЗ.

У статті розкриваються зміни в конституційно-правовому статусі Президента України в умовах переходу країни від президентсько-парламентської республіки до парламентсько-президентської.

Світова глобалізація та інтернаціоналізація нині спостерігаються майже в усіх сферах діяльності держав і міжнародних організацій. Успішне вирішення економічних завдань є однією з важливих засад політичного та соціального розвитку країн, засобом підтримання миру й безпеки у світі.

Висвітлено проблему застосування фаворитизму, непотизму та кронізму в процесі формування політико-управлінської еліти в Україні. Представлено теоретичний матеріал, який містить відомості щодо тлумачення дефініцій «фаворитизм», «непотизм» та «кронізм», а також перелік моделей владної еліти.

Досліджено взаємозв’язок сфер охорони землі й землекористування.

Проведено аналіз корупційних діянь, що фіксуються під час роботи митних органів. Розглянуто їхній негативний вплив на процес становлення національної системи протидії контрабанді в умовах формування ринку й забезпечення митної безпеки України.

Проведено аналіз недоліків українського законодавства у сфері врегулювання процедури банкрутства. Розглянуто принципи діяльності державних органів найрозвиненіших країн світу, наділених спеціальними функціями щодо ефективної реалізації положень чинного законодавства цих держав у сфері банкрутства.

Стаття присвячена дослідженню інституту досудового провадження за новим Кримінальним процесуальним Кодексом України (далі — КПК). Проаналізовано норми кримінального процесуального законодавства щодо процесуальної форми досудового провадження та повноважень слідчого, його взаємовідносин з прокурором та керівником слідчого підрозділу.

Встановлено, що правовий статус автора (творця, розробника) бази персональних даних як суб’єкта правовідносин щодо обігу й обробки персональних даних тривалий час залишався поза увагою науковців та законодавців у сфері інформаційного права.

Висвітлюються теоретичні і практичні питання створення асоціації між Європейським Союзом та третіми країнами. Асоціація з ЄС розглядається як перший крок до інтеграції країни у Союз.

Розглянуто діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, як суб’єкта адміністративного нагляду за дотриманням законодавства у сфері користування радіочастотним ресурсом України.