Усі на боротьбу з корупцією!

Що заважає країні боротися з цим ганебним явищем і як забезпечити невідворотність покарання корупціонерів, з’ясовували учасники парламентських слухань «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні». Захід із такою тематикою відбувався у Верховній Раді вперше, але він практично не зацікавив ЗМІ: у ложі преси працювало лише дві телекамери.

Відкриваючи слухання, заступник Голови Верховної Ради Оксана СИРОЇД звернула увагу на те, що попри стабільно низьке місце України в світовому рейтингу сприйняття корупції (130­те місце зі 168 позицій), маємо дедалі більше активних громадян, які викривають корупцію, та значну кількість матеріалів про корупціонерів. До того ж суспільство все наполегливіше вимагає від парламенту та уряду реагувати на всі такі прояви.

О. Сироїд нагадала, що Верховна Рада також зробила позитивний крок у формуванні антикорупційних органів, однак нині найнагальнішим залишається невідворотність покарання корупціонерів.

– Ми розуміємо, що фактично будь­яка високопосадова корупція приведе нас до тих, кого називаємо олігархами. Вони є джерелом політичної корупції, з якою має активно боротися все українське суспільство, – підкреслила заступник Голови Верховної Ради.

Одним із кроків проти політичної корупції вона вважає ухвалення нового закону про вибори на пропор­ційній основі з відкритими списками, який дасть змогу звільнитися від «приватних» партій.

Виступаючи з доповіддю, міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО нагадав, що за останні два роки ухвалено цілу низку надважливих законів, які раніше здавалися би просто фантастикою для українських реалій і вітчизняного політикуму. Це нова редакція Закону «Про запобігання корупції», Закон «Про державні засади антикорупційної політики в Україні», а також закони, за якими почали функціонувати нові правоохоронні органи – Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне агентство з питань запобігання корупції.

Промовець зауважив, що ці структури створено згідно з новою філософією, адже їхнє керівництво призначається не волею Президента, парламенту чи якогось чиновника, а шляхом незалежного конкурсу. Це дає мандат довіри від суспільства для проведення реальних антикорупційних розслідувань.

– Ці органи вже мають перші результати, які не показували ані стара прокуратура, ані стара міліція, ані інші старі правоохоронні органи, що працюють в Україні протягом останніх двадцяти років, – зазначив Павло Петренко.

Міністр також приділив увагу другому блоку антикорупційних зусиль – контролю чиновників. Зокрема, імплементації системи моніторингу життя чиновників і системи електронного декларування. Він підкреслив: уже тепер завдяки закону про люстрацію суспільство дістало можливість побачити декларації суддів і прокурорів, які завжди були недоторканними.

Не менш важливий крок – створення незалежного органу із запобігання корупції, об'єктом інтересу кот­рого стануть усі державні службовці: чи то Президент, чи то голова райдержадміністрації, чи то міністр. Правильним кроком стали й відкриття реєстрів нерухомості та бізнесу, й повний доступ для всіх українських громадян до цієї інформації.

– Наш із вами спільний обов'язок, щоб у цьому році державні службовці, які обіймають найвищі посади, здали свої декларації в електронному вигляді. І щоб інформацію з них можна було звірити з усіма реєстрами. Тоді можемо говорити, що в Україні запроваджена пов­ноцінна система електронного декларування, а також починає діяти норма Кримінального кодексу про недостовірну інформацію в декларації і про незаконне збагачення, – уточнив міністр юстиції.

Він також звернув увагу на ухвалення Верховною Радою закону про фінансування політичних партій і необхідність нарешті повернути «сотні мільярдів гривень», вкрадені попереднім режимом.

– Ми запровадили систему заочного кримінального провадження, інститут спецконфіскації, який дає можливість забирати майно у підставних компаній, помічників, секретарів, водіїв. Усі ці інструменти були в розпорядженні прокуратури останніх півтора року. На жаль, вона ними не користувалася, і, в принципі, ми розуміємо, чому: бо стара прокуратура формувалася людьми з оточення Януковича й не могла сама проти себе розслідувати справи, – наголосив міністр.

Він також анонсував, що незабаром уряд запропонує Верховній Раді ще один інструмент боротьби з корупцією – цивільну конфіскацію активів.

– Ми дали в руки нашої правоохоронної системи дуже серйозну зброю, але ні вона, ні суди, ні прокуратура не реформовані до кінця. І тому головне – контролювати, щоб ця зброя використовувалася в цілях справедливості, а не для рейдерства, відбору бізнесу чи політичних переслідувань, – зазначив Павло Петренко.

Голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор СОБОЛЄВ вважає, що всі результати й здобутки влади в цій сфері найкраще характеризує оцінка одного з громадян під час інтернет­дискусії: «Вони [більшість у Верховній Раді. – Ред.] «пропускають» [для голосування. – Ред.] тільки ті закони, про які вже домовилися, як їх обійти або ігнорувати».

– Я слухав міністра юстиції, з яким ми зробили багато добрих справ у цьому парламенті, і згадував, як те чи інше рішення блокувалося й продовжує блокуватися в уряді, в парламенті, у Президента, в судах, у Генеральній прокуратурі, – пояснив він. – І хоча ми нині маємо неймовірну відкритість, будемо чесними: фактично ми здобули відкритість корупції. Вся країна бачить у режимі он­лайн, у яких розмірах які посадовці й за допомогою яких схем її обкрадають. Але жодна, жодна по­справжньому велика схема не те що не припинилася – вона, за великим рахунком, не змінилася. Єдине, що до людей Януковича доєдналися люди Порошенка або кількох інших посадовців.

Єгор Соболєв підкреслив, що, як парламентарій, а в минулому громадський активіст, має власний діагноз хвороби. І він полягає в тому, що по­справжньому лідерами корупції в Україні завжди були й залишаються олігархи, зокрема й Президент України.

– Будемо чесними, і міністр юстиції це прекрасно знає: Генеральний прокурор, як і два попередні, призначався голосами людей, які очолюють корупцію. Мій колега по комітету Сергій Лещенко слушно звернув увагу, що вирішальну роль у обранні Юрія Луценка відіграли люди, пов'язані з Ігорем Коломойським. Так само інші олігархи – справжні хазяї дуже багатьох народних депутатів здатні «провести» майже будь­яке рішення в цій Верховній Раді, – зазначив він.

За оцінками парламентарія, «клептократична модель управління Україною» існує вже два десятки років і благополучно пережила національні вибори та дві революції.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем СИТНИК повідомив, що нині на основі відкритого конкурсу до штату НАБ відібрано майже 500 працівників і сформовано практично всі підрозділи: детективів, аналітики, спеціальних операцій, оперативно­технічний підрозділ. А займатися розслідуваннями бюро почало через 8 місяців після указу Президента про створення НАБ.

Наразі до суду скеровано 11 кримінальних проваджень, які стосуються працівників Генеральної прокуратури та прокуратури обласного рівня, декількох суддів, працівників СБУ і керівників державних установ, які обвинувачуються в розтраті державних коштів. Для порівняння: протягом двох років перед створенням НАБ до відповідальності притягнуто 10 суддів, а зусиллями бюро за 5 місяців викрито 6 суддів, і частина цих справ направлена до суду.

Під оплески сесійної зали Артем Ситник розповів, що у день слухань [18 травня. – Ред.] бюро затримало заступника прокурора Київської області у справі за фактом розкрадання 30 тисяч тонн цукру Аграрного фонду на 300 мільйонів гривень. Цей посадовець працював у кабінеті «діамантового» прокурора Корнійця. За словами голови НАБ, затримання відбулося б набагато раніше, якби Генпрокуратура вчасно виконувала вимогу бюро про витребування кримінальних проваджень.

А. Ситник нагадав, що за заявою екс­міністра економіки Айвараса Амбромавичуса вперше в історії України до суду направлено справу за статтею 344 Кримінального кодексу України «Незаконний вплив на державного діяча».

Окрім того, в загальних рисах він розповів про «цікаві справи», що стосуються державного підприємства «Запоріжжяобленерго», виведення коштів збанкрутілих банків через офшори, події в Одесі, де суддя під час затримання почав стріляти. У цьому зв'язку А. Ситник звернув увагу на питання зняття депутатської та суддівської недоторканності. Також, як і в численних інтерв'ю ЗМІ, він закликав дати НАБ право й можливість автономно знімати інформацію з каналів зв'язку.

Заступник Генерального прокурора, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар ХОЛОДНИЦЬКИЙ підкреслив, що жоден закон, програма чи стратегія не допоможуть боротьбі з корупцією, якщо не докладатимуть зусиль усі: політики, правоохоронці та пересічні громадяни. Відповідаючи на докори, мовляв, за 5 місяців результатів начебто немає, він підкреслив: подолати корупцію, що будувалася 25 років, так швидко неможливо.

– Але ми цю ношу взяли на себе. Уже розслідується понад 150 проваджень стосовно посадових осіб, олігархів, незалежно від того, чиї партійні чи кланові інтереси вони представляють. І саме тому ми розуміємо, на який шлях стали, але ми знаємо, що в нас є підтримка країни, бо ми – звичайні громадяни, живемо не в елітних селах, а в рядових квартирах, і у нас є звичайні сусіди, які нас щодня бачать, – підкреслив Н. Холодницький.

Промовець уточнив: вселяє надію обіцянка нового Генпрокурора Юрія Луценка передавати антикорупційній прокуратурі будь­яку справу, що буде затребувана.

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан РАДЕЦЬКИЙ також оптимістично заявив, що в державі створено антикорупційну коаліцію й вона впорається зі своїми завданнями. Він зазначив, що завдяки міжнародним донорам, зокрема Програмі розвитку ООН, уже створено програмне забезпечення для фінансового моніторингу способу життя й готуються нормативні документи для його реєстрації.

Р. Радецький зауважив, що агентство запрацює після набору у штат щонайменше 30 відсотків працівників, і закликав громадських активістів і юристів активніше подавати свої кандидатури на конкурс, бо нині чомусь ніхто не хоче цього робити.

Представник Незалежної агенції журналістських розслідувань «Слідство­інфо» Дмитро ГНАП підкреслив: спільна думка колег­журналістів полягає в тому, що за останні два роки корупції не стало менше, вона просто змінила форму.

– Якщо за часів Януковича корупція була схожа на великий крейсер, який суне морем і йому просто на все начхати, а команда цього крейсера напихає собі кишені грошима і відстрілюється по периметру, то нині корупція перетворилася на підводний човен, що сховався на глибині моря. Він має не гірший, а можливо, й кращий боєзапас порівняно з крейсером. І нинішня влада може сказати тим, хто припливає в цю нашу затоку: «Ви ж бачите, на поверхні нічого немає, тут немає корупції». Але що всередині, ми знаємо, – підкреслив Дмитро Гнап.

Він вважає, що нині корупція ґрунтується на схемі «прощення або імунітет [від переслідування. – Ред.] в обмін на лояльність».

Під оплески сесійної зали заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Віктор ЧУМАК висловив подяку команді експертів різних громадських організацій, які брали участь у створенні нового антикорупційного законодавства. Це Дмитро Котляр, Руслан Рябошапка, Микола Хавринюк, Андрій Кухарук, Віталій Шабунін, Андрій Марусов, Дарина Калинюк, Олександра Устінова, Тетяна Піклун, Іван Присняков, Ольга Іващенко, Олексій Хмара.

Народний депутат звернув увагу на конфлікт між запитом громадянського суспільства й політичною волею влади, яка формується в кабінетах на Банковій і Грушевського. Тому слід міняти правила відбору в політику, не допускаючи туди людей, які займаються комерціалізацією політичної влади, мають постійний конфлікт інтересів між своєю політичною і бізнесовою діяльністю.

Голова ради громадської організації «Громадський люстраційний комітет», координатор коаліції антикорупційних громадських організацій «Декларації під контролем» Олександра ДРІК наголосила, що ухвалений люстраційний закон майже на 90 відсотків впорався із завданням не допустити колишні недемократичні еліти до керування державою. Однак був повністю саботований у частині, де він мав забезпечити антикорупційне очищення. Причина: Державна фіскальна служба не змогла провести перевірки майнових декларацій посадовців. О. Дрік нагадала, що в Конституційному Суді знаходяться провадження про визнання неконституційними як електронного декларування, так і норм закону про очищення влади.

– Я дуже підтримую ці сміливі експерименти, котрі ми робимо зі створенням нових незалежних органів з розслідування, з боротьби з корупцією, підтримую впровадження відкритих реєстрів та інших способів доносити антикорупційну і корупційну інформацію до суспільства. Але, на жаль, імперично ми бачимо, що це, мабуть, не головне. У феодальній країні корупція є не злочином, а способом існування, основою взаємовідносин, зокрема і парламенту, і адміністрації Президента, і Кабінету Міністрів, – підкреслив голова підкомітету Комітету з питань запобігання і протидії корупції Ігор ЛУЦЕНКО.

Він вважає, що корупція «піде» з найвищих посад в умовах балансу влади, а для цього слід ухвалити закон про імпічмент, закон про ТСК, а також передати контроль над Рахунковою палатою опозиції.

Заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Ігор ПОПОВ підкреслив, що, судячи зі звітів Національного антикорупційного бюро, які за законом надходять до парламенту, головна робота НАБУ за річний період – це лише міжнародна діяльність та виступи перед ЗМІ. Більше слід було зробити й антикорупційному прокуророві.

– Усі ви знаєте ті найбільш ризиковані державні підприємства, корупцію на митниці, під час рефінансування, у відшкодуванні ПДВ, до чого мають стосунок і народні депутати. Чи порушені там уже справи? Вимога Верховної Ради і суспільства – ловити велику рибу, а не маленьких прокурорів у Тернопільській області. Треба, звичайно, всіх корупціонерів піймати, але починати з найбільших. Тому годі їздити за кордон, годі намагатися взяти в помічників депутатів якусь оперативну інформацію в кущах під Верховною Радою, – рекомендував народний депутат.

– Для мене велика честь виступати перед вами, тому що зазвичай у цьому залі неможливо докричатися навіть до сотні присутніх людей, адже це фактично найбільший бізнес­клуб Європи. Це головна політична біржа нашої держави, де відбуваються «тьорки», розмови, домовленості, обмін грошей на політичну лояльність, на підтримку кандидатів, – звернувся до сесійної зали член Комітету з питань запобігання і протидії корупції Сергій ЛЕЩЕНКО.

Народний депутат зауважив, що в Кремнієвій долині у США, напевно, заздрять надприбуткам, які можна отримати в українській політиці, інвестувавши туди вкрадені гроші.

Керівник програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталія СЕДЛЕЦЬКА вважає, що нині великій політичній корупції протистоять хіба що журналісти­розслідувачі, які фактично виконують роботу правоохоронців попри саботаж останніх і мовчазну згоду керівництва держави з корупційними схемами.

– У верхівці держави сформувалася каста недоторканних. Тому найбільша проблема – це відсутність будь­якої «притомної» реакції з боку влади на викриття, зроблені журналістами, – зауважила вона. Окрім того, проти антикорупціонерів розпочалася дискримінаційна кампанія: прослуховування і стеження стали реальністю для журналістів і громадських активістів.

Заступник міністра оборони Олександр ДУБЛЯН наголосив на важливості недопущення до керівних посад осіб із низькими морально­діловими та професійними якостями. Наприклад, у Міноборони в разі призначення на керівні посади МОУ або відомчих державних підприємств кандидати добровільно проходять «поліграф». Як результат 40 відсоткам посадових осіб було відмовлено в просуванні по службі або призначенні на вищі посади. Показово й те, що детектор брехні не проходять близько 70 відсотків претендентів на керівні посади в держпідприємствах.

Член правління Центру політико­правових реформ Микола ХАВРОНЮК зауважив, що кількість осіб, які постають перед судами за обвинуваченнями в корупційних злочинах, за останні 5 років зменшилася майже втричі. Наприклад, за статтею 191 Кримінального кодексу «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» у 2010 році постали перед судом 3,2 тисячі осіб, а в 2015­му – тільки 1250.

Показово й те, що 24 відсотки осіб, обвинувачених за цією статтею, щороку звільняються від кримінальної відповідальності, а 25 відсотків навіть не звільняють з посад. От і виходить, що реально позбавлено волі лише 10 відсотків таких осіб. Це «цапи­відбувайли», які не змогли відкупитися, – зазначив М. Хавронюк.

За результатами обговорення профільний комітет підготує рекомендації парламентських слухань, які згодом буде винесено до сесійної зали для затвердження Верховною Радою.

Автор: Ігор БЕККЕР.