Безпекові ініціативи

У Києві розпочалася 20-а Міністерська зустріч ОБСЄ

«Рівність, солідарність та неухильне дотримання взаємних зобов’язань мають залишатися основоположними елементами діалогу в регіоні ОБСЄ. Це можливо лише на основі дотримання спільних цінностей неподільної безпеки, політичної взаємодії та економічної співпраці. Крім того, неухильною стратегією успіху на цьому шляху є взаємна довіра сторін та їхня тверда воля до співробітництва», – зазначив Президент України Віктор Янукович у своєму письмовому зверненні до учасників 20-ї Міністерської зустрічі Організації з безпеки і співробітництва в Європі, що розпочалася 5 грудня 2013 року в Києві.

На його думку, це засідання є важливим, адже допоможе виробити стратегію боротьби з торгівлею людьми, врегулювання тривалих конфліктів на просторі ОБСЄ, нерозповсюдження зброї масового знищення тощо. Відтак, досягнення домовленостей у цих сферах стане вагомим внеском у побудову єдиної Євроатлантичної системи безпеки.

«Ми  цінуємо можливість обміну думками на зустрічі такого рівня, адже вона об’єднала країни-учасниці таких організацій як НАТО й ОДКБ, що дає можливість узгодження позицій та обміну думками щодо безпекового простору від Ванкувера до Владивостока у межах однієї системи координат», – заявив Прем’єр-міністр України Микола Азаров під час церемонії офіційного відкриття Міністерської зустрічі ОБСЄ.

Говорячи про зовнішньополітичний розвиток Української держави та основні пріоритети її діяльності на міжнародній арені, Прем’єр-міністр наголосив, що наша країна провела значну підготовчу роботу на шляху до  європейської інтеграції, тому причинами тимчасової паузи, взятої українською владою, наразі можна вважати виключно економічні труднощі.

«Сьогодні Україна переживає не просто період рецесії, а має значні економічні проблеми з найближчими сусідами. Крім того, протягом останнього року спостерігається спад національної економіки в межах 0,6 відсотка», – пояснив Микола Азаров. За його словами, цілком закономірно, що це «тяжке» для української влади рішення супроводжується акціями протесту в центрі столиці, проте вони – нормальне явище і є проявом демократії.

«Вимоги демонстрантів щодо відставки уряду сприймаються нами з розумінням. Хоча, часто деякі сили використовують ці демонстрації для боротьби з владою: підкреслю, законно обраною владою, котра отримала свої повноваження за участі ОБСЄ. Тому влада має отримувати повноваження виключно на виборах. А дії тієї частини протестувальників, яка представлена екстремістськими силами, що блокують роботу адміністрації Президента, парламенту та уряду, не доводять існування європейського шляху розвитку держави, адже всі проблеми мають вирішуватися за столом переговорів», – підкреслив очільник українського уряду.

Виголошуючи вступне слово, звернене до учасників засідання, чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ України Леонід Кожара зауважив, що історично Україна виступала свого роду «мостом», котрий пов’язував економічні сфери «варягів і греків»», адже знаходилася на перехресті вагомих торговельних шляхів.

«11 місяців тому, розпочавши головування в ОБСЄ, Україна прагнула вибудувати «місток» між державами, які входять до складу організації: 2013 року було проведено значну роботу, що мала посилити роль ОБСЄ», – наголосив Леонід Кожара. На його думку, Ініціатива «Гельсінкі +40» дала змогу країнам-учасницям віднайти способи посилення ролі та ефективності роботи ОБСЄ. Зусилля Української держави щодо розробки «Дорожньої карти» цієї Ініціативи, поєднані з діяльністю Ірландії та Швейцарії («трійки ОБСЄ» – держави, нині головуючої в ОБСЄ; країни, головування якої передувало поточному; та держави, котра головуватиме в організації наступного року – Ред.), дасть їм можливість представити цей документ уже на наступному засіданні організації.

«Ми посилили вплив ОБСЄ на вирішення міжнаціональних загроз, проблем кіберзлочинності, розповсюдження зброї, енергетичної безпеки, змін клімату, верховенства права тощо. Нам також удалося досягти рішень для боротьби з «чумою» нашого часу – торгівлею людьми. Тому ОБСЄ розробила своєрідний план дій, за допомогою якого може бути посилено безпеку не лише в Європі, а й в інших регіонах, зокрема, – в Лівії та Афганістані», – підкреслив міністр закордонних справ.

Оскільки протягом багатьох років затяжні конфлікти відіграють вагому роль на терені ОБСЄ, Леонід Кожара наголосив, що 2013 року він відвідав усі регіони напруженості, закликавши сторони до мирного врегулювання ситуацій. «Так, ми інтенсифікували діалог у форматі «5+2» щодо Придністровського врегулювання, роботу Мінської групи, сприяли зустрічі президентів Азербайджану і Вірменії, що відбулася вперше від січня 2012 року. Ми створили основи для продовження конструктивного діалогу, який допоможе віднайти точки дотику сторін», – підсумував чинний голова ОБСЄ.

Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Ранко Крівокапіч подякувавши Україні за продуктивне головування в ОБСЄ  2013 року, наголосив на важливості мирного врегулювання протестів в Україні, адже за демократії часто можливі зіткнення влади й народу, котрі не завжди мають можливості ведення прямого діалогу.

«Продовження реалізації ініціативи «Гельсінкі +40» сприятиме подальшій мирній розбудові світу. Сьогодні ОБСЄ може зберігати статичність лише у дотриманні своїх цінностей, адже вони є єдиними у глобальному масштабі. Тому наша організація має закласти основу для стабільнішого майбутнього», – зауважив Ранко Крівокапіч. За його словами, ОБСЄ працює над зміцненням демократії, тому посилення ролі Парламентської асамблеї сприятиме цьому процесу в рамках самої організації. Тобто, ОБСЄ може стати рушієм творення системи безпеки, а також навчити держави користуватися нею. «Якщо держави вірять у систему ОБСЄ, ми на шляху встановлення демократії», – підсумував він.

«В Україні, як і в інших державах-членах організації, значна увага приділяється розвитку демократії та діяльності ОБСЄ. Через два роки виповнюється 40 років від дати підписання Гельсінського акта, тому впевнений, що ОБСЄ має потенціал для боротьби з викликами сучасного світу, використовуючи при цьому загальні стандарти та цінності», – зазначив Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзанньєр, виступаючи перед учасниками засідання із доповіддю про підсумки діяльності ОБСЄ у 2013 році.

Він відзначив, що українське головування запустило процес подальшої трансформації ОБСЄ, адже протягом цього періоду Київ тісно співпрацював із країнами, котрі головуватимуть в ОБСЄ у подальшому – Швейцарією та Сербією. Проте, за його словами, 2015 рік не має бути завершальним етапом діяльності організації, адже це – лише «нова точка відліку» для подальшого розвитку цієї структури.

«Так, 2013 року Лівія подала заявку щодо надання їй статусу партнера; цього тижня ми провели моніторинг виборчого процесу на півночі Косова; крім того, ОБСЄ сприяє розв’язанню наявних проблем у регіоні Середземномор’я. Ми підтримуємо ліквідацію ракетного палива типу «меланж» на території України, що є важливим для усіх держав ОБСЄ, адже 2013 року виповнюється десять років із часу ухвалення організацією Екологічної декларації», – пояснив Ламберто Дзанньєр.

У той самий час, він наголосив: наразі зберігаються серйозні виклики діяльності організації: затяжні конфлікти; вирішення питання довіри у столицях, де ОБСЄ має виконувати свої мандати, адже часто стикається із непорозумінням із боку влади чи місцевих жителів. Тому наступного року організація планує приділити увагу міжконфесійному діалогу; посиленню співпраці між регіональними організаціями та ООН; питанню поширення регіональних криз.

«Однак для належної реалізації цієї роботи ОБСЄ потребує збільшення фінансування від її держав-членів. Ми розуміємо, що сьогодні країни переживають фінансово-економічну кризу, але організація дійшла до межі, у якій без фінансування просто не зможе реалізовувати свій мандат», – заявив Генсек ОБСЄ.

Юлія Цирфа.

Фото Миколи Білокопитова.