Зміни до Конституції. Перезавантаження

2 лютого попередньо схвалено зміни до Конституції щодо правосуддя.

Найістотніша з них полягає в тому, що питання призначення та звільнення суддів не залежатимуть від парламенту та Президента. Ці повноваження передаються Вищій раді правосуддя (реформована Вища рада юстиції. – Ред.), а Президент лише затверджуватиме ці призначення своїм указом.

Реформа судової системи передбачає також зміну вимог до кандидатів на посаду судді: вік не менш як
30 років і як мінімум 5 років правничого стажу. Судді, котрі бажають продовжити роботу на посаді, мають пройти оцінювання за критеріями компетентності, доброчесності й дотримання професійної етики. Крім того, судді перед призначенням на посаду рік навчатимуться в Національній школі суддів України.

У законопроекті закладено інститут функціонального імунітету судді замість передбаченого чинною Конституцією України абсолютного імунітету. Документ передбачає, що суддю не можна притягнути до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Щодо дій, не пов'язаних із виконанням суддівських функцій, суддя нестиме юридичну відповідальність у загальному порядку.

Законопроект також зберігає право парламенту висловлювати недовіру Генеральному прокурору України. 26 січня Президент Петро Порошенко вніс доопрацьований варіант проекту, який залишає за парламентом право висловлювати недовіру Генпрокурору, що автоматично тягне за собою його відставку. У поперед­ній версії документа, яку Конституційний Суд України уже схвалив, парламент цього права позбавлявся. Тому довелося ще раз направляти проект змін на розгляд суддів. Проте орган конституційної юрисдикції не зволікав: протягом декількох днів судді розглянули доопрацьований проект закону та вже в переддень голосування в парламенті за попереднє ухвалення документа надали позитивний висновок про його відповідність статтям 157 та 158 Конституції. Перед голосуванням Голова профільного парламентського комітету Руслан Князевич поінформував, що Конституційний Суд схвалив ці зміни більшістю голосів: два судді проголосували проти, один утримався.

Народні обранці також діяли злагоджено й віддали 244 голоси за схвалений суддями проект змін до Основ­ного Закону.

Руслан Князевич повідомив, що переатестація суддів почнеться 17 лютого з близько ста суддів, у яких закінчується випробувальний 5­річний термін. На його думку, до кінця року має завершитися переатестація суддів вищих судів України.

Більшість представників фракцій перед голосуванням заявляли, що підтримують суддівську реформу, але занепокоєні тим, що Президент протягом перехідного періоду (два роки) зберігатиме вплив на суди. Тому вони висловлювали готовність підтримати закон у першому читанні з наступним доопрацюванням. Щоправда, після внесення змін до проекту його знову доведеться направляти до Конституційного Суду для висновку.

Голосування в цілому за цей закон може відбутися лише на наступній черговій (тобто четвертій) сесії, яка розпочалася того ж дня й триватиме до кінця серпня цього року. Щоправда, народні обранці вже підстрахували себе й навіть конституційну децентралізацію.

Так, наприкінці січня Верховна Рада внесла поправки до закону про регламент й змінила процедуру ухвалення змін до Конституції. Депутати доповнили статтю 149 регламенту положенням, що дає змогу ухвалювати зміни до Конституції не тільки на наступній черговій сесії після голосування в першому читанні, а й на ще одній наступній черговій сесії.

Така зміна дає можливість проголосувати зміни до Конституції в частині децентралізації на поточній пленарній сесії, а не тільки на минулій, яка завершилася
2 лютого.

– Це рішення дасть нам додаткові 5–6 місяців, щоб ґрунтовніше обговорити зміни до Конституції в частині децентралізації, не відкладаючи це питання на невизначений час, – прокоментував ухвалений закон Голова Верховної Ради Володимир Гройсман.

Утім, остаточний «вирок» у цьому питанні винесуть все­таки судді. Конституційний Суд 29 січня розпочав розгляд у вигляді письмового слухання звернення 51 депутата щодо тлумачення процедури ухвалення змін до Конституції.

Роз’яснення стосується положення про «наступну чергову сесію», на якій депутати можуть ухвалити в цілому зміни до Конституції після голосування документа в першому читанні. Парламентарії наполягають, що «наступна чергова» – це будь­яка наступна (крім позачергової) сесія, а не тільки та, що йде після сесії, на якій зміни були попередньо схвалені. Звернення депутати пояснили тим, що не встигли ухвалити на минулій сесії змін до Конституції в частині децентралізації.

Як відомо, цей проект передбачає, зокрема, допов­нити розділ ХV «Перехідні положення» пунктом 18 такого змісту: «Особливості порядку самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом». Саме це положення стало каменем спотикання, через який фракції Радикальної партії, «Самопомочі» та «Батьківщини» відмовилися голосувати за відповідні зміни, що й спричинило відтермінування конституційних змін. Зазначмо, що Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» чинний з 16 вересня 2014 року.

Нині в кулуарах парламенту розглядаються різні шляхи виходу із ситуації. Депутати навіть можуть виключити з проекту змін пункт про Донбас, аби прийняти децентралізацію в цілому. Тим часом Президент Петро Порошенко заявив, що Україна не ухвалюватиме цієї норми, доки бойовики не виконають низки положень Мінських домовленостей. Отже, видається, що децентралізація разом із особливостями самоврядування на Донбасі поки що відкладається на невизначений термін. Чого не скажеш про судову реформу, яка може бути ухвалена вже в найближчі місяці.

Проте завбачливі депутати уже зареєстрували в парламенті проект Закону «Про процедуру підготовки проекту нової Конституції України». Його автори – представники коаліції громадянського суспільства «Народна Конституція» пропонують новий механізм внесення змін до Конституції, а саме: обрати Установчі збори, які й розроблятимуть новий текст Основного Закону, після чого винести його для голосування на всеукраїнський референдум.

Громадські організації, що входять до згаданої коаліції, заявили: вони уважно спостерігатимуть за розглядом цього суспільно важливого законопроекту й планують організувати кампанії його публічного лобіювання. Автори документа зазначають, що прийняття нової Конституції України в установчий спосіб – єдино можливий вихід із перманентного кризового стану, в якому перебуває Україна.

Чи справді зміна чинної або ухвалення нової Конституції дадуть змогу подолати правовий нігілізм, який панує, на жаль, не лише на Печерських пагорбах, а й у головах українців, – питання риторичне. Адже проблема не в поганих законах, а в тому, що їх і хороші не виконують. Тож справді видається, що судова реформа – шлях у правильному напрямку.

Тільки здійснювати її необхідно так, щоб оскарженню вона не підлягала. Бо в нереформованих судах, як засвідчує практика, все, даруйте, можливо. Основний Закон має бути непорушним. А якщо й уносити зміни, то ні в кого не повинно виникати сумнівів у їхній легітимності.

Автор: Тарас РОМАНЮК.