ПАРЄ. Виклик прийнято

Повноваження російської делегації анульовані на весь 2016 рік. Про це напередодні початку зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) заявила Голова асамблеї Анн Брассер. «Я отримала листа від голів Ради Федерації та Держдуми з повідомленням про рішення Федеральних Зборів РФ відмовитися від подання заявки на підтвердження повноважень російської делегації при ПАРЄ до відкриття сесії асамблеї 25 січня», – пояснила вона. За словами Брассер, відповідне рішення Російської Федерації автоматично призводить до анулювання повноважень делегації Держдуми на весь 2016 рік.

«Я шкодую про це рішення, внаслідок якого, відповідно до статті 26 Статуту Ради Європи та статті 6 Регламенту асамблеї, делегація Російської Федерації не зможе брати участь у роботі асамблеї протягом усього 2016 року або, принаймні, до проведення наступних парламентських виборів у Росії», – наголосила Голова ПАРЄ.

Слова Голови ПАРЄ підтвердив і очільник Держдуми РФ Сергій Наришкін. Обґрунтовуючи відмову від участі в сесіях асамблеї, він заявив: «Ми уважно стежитимемо за розвитком ситуації, коли умови для відкритого й рівноправного діалогу знову виникнуть, ми приймемо інше рішення».

Очевидно, під «відкритим і рівноправним діалогом» він має на увазі зняття всіх обмежень, що були накладені на російську делегацію. Передусім – повернення їй права голосу. Та, певне, С. Наришкін не гірше за європейських парламентаріїв знає, що Крим досі окуповано, на Донбасі триває збройна агресія, а член ПАРЄ і народний депутат України Надія Савченко залишається за ґратами й змушена брати участь у фарсі під назвою «російське правосуддя». Тобто жодних підстав для скасування обмеження у ПАРЄ повноважень російської делегації просто немає.

Утім, відмова Росії брати участь у ПАРЄ – це важливий сигнал. Він означає, що Москва не тільки не виконує своїх зобов’язань перед міжнародною спільнотою та не дотримується її правил, а й нічого й не збирається робити, аби виправити ситуацію, зменшити градус конфлікту. Навпаки, у Кремлі пішли шляхом його поглиблення.

Як писав журнал «Віче», протягом останніх двох років відносини між Москвою та Страсбургом постійно погіршувалися. Рада Європи стала першою міжнародною організацією, керівний орган котрої рішуче засудив так званий референдум у Криму. Від початку російської агресії лише Комітет міністрів РЄ ухвалив дев’ять таких рішень. Важливі декларації ухвалено Конгресом місцевих і регіональних влад РЄ. Венеціанська комісія надала свій висновок щодо референдуму в Криму. «Це вже був правовий підхід до справи. І такий документ значно сильніший за будь­які політичні заяви», – пояснив Генеральний секретар РЄ Турбйорн Ягланд після оприлюднення документа. Більше того, саме ПАРЄ запровадила дієві заходи проти Росії. Делегацію РФ у Парламентській асамблеї було позбавлено права голосу двічі, що стало нехай і черговою, але вагомою «червоною карткою» для Кремля. Це при тому, що РФ – один із найбільших донорів організації. У січні минулого року росіяни намагалися обміняти своє право голосу на свободу Надії Савченко. Але європейці таких «торгів» не сприйняли.

Водночас перспектива стикнутися з величезною кількістю «українських» позовів у Суді з прав людини (нині, за інформацією Мін’юсту, їх понад 700!) стала вагомим аргументом для ухвалення в Росії закону про вищість російського правосуддя над міжнародним. Це рішення стало ще однією великою плямою на іміджі Москви у світі, і можна не сумніватися, що у ПАРЄ про нього згадуватимуть щоразу, коли йтиметься про демократію та права людини в Російській Федерації.

На думку багатьох політологів, саме заради того, щоб тема російської агресії не лунала в залі засідань, росіяни й вирішили відмовитися від поїздок до Страсбурга у 2016­му. Зокрема, так вважає політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.

«Санкції нікуди не зникнуть. Вони діятимуть й надалі. Але тут є інформаційний аспект. Якби вони відправили на сесію свою делегацію, то в ПАРЄ були б дебати: продовжувати санкції чи ні? Це було б подальше обговорення того, що Росія – країна­агресор стосовно України, й укотре йшлося б про те, чому ці санкції знімати не можна. Тобто росіяни уникають невигідної для них сьогодні на міжнародному рівні дискусії довкола питання, чому ці санкції діють і не можуть бути знятими», – пояснює експерт.

Директор європейської програми міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга вважає, що рішення Держдуми не відправляти своїх делегатів на сесію ПАРЄ свідчить: у Москві зрозуміли, що досягти скасування санкцій не вдасться, тож «навіщо ганьбитися?». «Політично це можна подавати як позицію шантажу з погрозою ігнорування організації з боку Росії. Але, зрештою, що ще їм залишається? Думаю, це не додасть їм балів», – прогнозує експерт.

Проте схоже, що шантаж скоро стане одним із головних складників відносин між Росією та ПАРЄ. Зок­рема, голова Комітету у закордонних справах Держдуми РФ Олексій Пушков заявив, що російська делегація не переказувала коштів за членство в Раді Європи (РФ у цій міжнародній організації платить одні з найбільших внесків). Крім того, О. Пушков переконаний, що члени ПАРЄ перейдуть до тиску на Україну за відсутності Росії на зимовій сесії. «В Європі багато хто роздратований жахливою корупцією та фіктивністю українських реформ», – гадає він.

Залишається сподіватися, що вільним від гострих дебатів із росіянами часом делегація Верховної Ради України в ПАРЄ скористається ефективно. Рішення ж російської Держдуми означає: велика парламентська дискусія переноситься щонайменше на рік.

Але перші дні зимової сесії ПАРЄ засвідчили, що маневр Держдуми виявився невдалим: уникнути у Страсбурзі дискусії про російську зовнішню політику не вдалося. Ситуацію в Україні та Росії постійно обговорюватимуть. Обраний 25 січня Голова ПАРЄ Педро Аграмунт у першому ж своєму виступі наполягав: Російська Федерація повинна зупинити підтримку сепаратистів на Сході України й допомогти Києву відновити контроль над своїми кордонами.

«Ситуація в Україні продовжує викликати занепокоєння, продовжує залишатися вибухонебезпечною. Території, контрольовані сепаратистами, залишаються місцем, де відбуваються масові порушення прав людини», – зазначив він. Голова ПАРЄ заявив, що Росія «досі підтримує сепаратистів», загострюючи ситуацію в Україні. «Росія повинна зробити все можливе, щоб повернути ці території під контроль України», – підкреслив П. Аграмунт і окремо зауважив, що українські громадяни, на його переконання, правомірно скинули «корупційний режим Віктора Януковича» й це не може бути приводом для докору на адресу нової української влади.

Окрім того, ПАРЄ прийняла рішення підготувати спеціальну доповідь про вбивство російського опозиціонера Бориса Нємцова. Про це повідомив лідер Партії народної свободи (ПАРНАС) Михайло Касьянов, повідомляє Радіо «Свобода».

Рішення про підготовку доповіді члени ПАРЄ ухвалили після того, як на засіданні асамблеї в понеділок виступили сам Касьянов, адвокат сім'ї Нємцова Вадим Прохоров, донька політика Жанна Нємцова, а також член ПАРНАСу Ольга Шоріна й журналіст Володимир Кара­Мурза. Вони повідомили, що після вбивства Бориса Нємцова «ситуація з правами людини і цивільними свободами в Росії значно погіршилася». Як один із доказів цього лідер ПАРНАСу навів нещодавню заяву глави Чечні Рамзана Кадирова про те, що представники позасистемної російської опозиції є «ворогами народу». Касьянов повідомив, що ініціатива взяти під контроль розслідування вбивства Нємцова «відразу була підтримана: більш як 30 депутатів поставили свої підписи, необхідні для початку формальних процедур».

Не бракувало у Страсбурзі й позасесійних обговорень українсько­російського конфлікту. Зокрема, українські активісти з організацій «Євромайдан SOS» та фундація «Відкритий діалог» під час прес­конференції розповіли журналістам, як виконуються Мінські домовленості. Окремі спілкування з пресою було присвячено порушенням прав людини на непідконтрольних Україні територіях. Одне з них провела Уповноважена Верхов­ної Ради України з прав людини Валерія Лутковська. Цікаво, що окрему дискусію у Страсбурзі було присвячено українській нереформованій прокуратурі. Порушувалося й питання Криму. Народний депутат України, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, спілкуючись із журналістами, розповів про іноземний тероризм на півострові.

До речі, новина про місію Ради Європи з прав людини, що 25 січня, у день відкриття сесії ПАРЄ, вирушила до окупованого Криму, сколихнула інформаційний простір. Повідомляється, що її очолив швейцарський дипломат Жерар Студман. Йому допомагають троє членів секретаріату Ради Європи. Коментуючи рішення про направлення місії, Т. Ягланд зазначив, що «жодній делегації від міжнародних організацій не вдалося там побувати». Він також підкреслив, що «місія буде цілком незалежною й не торкатиметься будь­якого питання, пов'язаного з територіальним статусом Криму».

Такий підхід, на думку Т. Ягланда, допоможе отримати чітку й вичерпну інформацію про ситуацію з правами людини на півострові та продемонструвати, що населення Криму не залишилося поза увагою Європи. Наприкінці лютого або в березні місія має підготувати доповідь із рекомендаціями для Генерального секретаря РЄ.

У Міністерстві закордонних справ України запевнили, що ця поїздка узгоджена з Києвом і є результатом тривалих переговорів. Утім, про те саме заявили й у російському МЗС після зустрічі Жерара Студмана із заступником міністра закордонних справ РФ Б. Карасіним. У Страсбурзі ж запевняють, що поїздка узгоджена з обома сторонами.

Тож можна дійти висновку: пішовши з ПАРЄ, Росія не змогла уникнути дискусії довкола агресії проти України. Це засвідчила вже перша сесія асамблеї 2016 року.

Автор: Лариса МАРИЩЕНКО.