Економічні можливості Східного партнерства:

«Завтра буде відкрито нову сторінку в роботі Ініціативи «Східне партнерство», адже розпочнеться наступний етап у відносинах 28 держав–членів ЄС та країн–учасниць Східного партнерства», – заявив прем’єр-міністр Республіки Литва Альгірдас Буткявічус, відкриваючи 28 листопада 2013 року засідання ІІ бізнес-форуму Східного партнерства, що відбувається напередодні Саміту країн–учасниць Східного партнерства у Вільнюсі. За його словами, цей форум дає державам можливість розширити партнерство в інвестиційній, промисловій, інфраструктурній та іншіх галузях. Він є спеціальною платформою для обміну досвідом і знаннями щодо ноу-хау та інвестиційного співробітництва, адже більш як половина торговельного обороту країн Ініціативи (окрім Молдови та Вірменії) припадає на держави–члени ЄС.

«Сьогодні Комісія ЄС (разом із ЄІБ та ЄБРР) працює над питаннями поліпшення фінансово-економічного становища, інфраструктури, соціального клімату та, відповідно, рівня життя населення у країнах–учасницях Східногого партнерства. Тому нові покоління, котрі в майбутньому житимуть в умовах реалізації підписаних цими державами угод про асоціацію, отримуватимуть відповідні переваги від їхніх положень та існування поглиблених та всеохопних ЗВТ», – зазначив Комісар ЄС із питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. Проте, говорячи про наслідки підписання такої Угоди для України, пан Фюле назвав оцінки, зроблені українським урядом щодо можливих збитків країни в 160 млрд. євро, перебільшеними. За його словами, переваги не можуть бути отримані одномоментно, адже, приміром, ті країни, котрі приєдналися до ЄС на початку 1990-х, відчули відповідні позитивні результати лише в 1997 році. Однак стосовно України, йдеться про 10-відсотковий приріст ВВП, що надзвичайно важливо для української економіки.

«Мене спантеличило те, що українські промисловці говорять про необхідність отримання коштів, а не інвестицій для модернізації та трансформації виробництва», – наголосив він.

Кажучи про відстрочення підписання Угоди про асоціацію із ЄС, Штефан Фюле підкреслив: цей документ – найамбіційніша угода, котру коли-небудь пропонував ЄС третім країнам. Тож для продовження співробітницта в цьому ж напрямі Україні потрібно надалі працювати над залученням інвестицій та укласти нову угоду у форматі stand-by із МВФ. Крім того, двері ЄС усе ще залишаються відчиненими для офіційного Києва за умов виконання критеріїв з досягнення верховенства права, прозорості судочинства, звільнення політичних в’язнів. Проте ці реформи мають проводитися на тлі консультацій із громадянським суспільством, з одного боку та бізнесом – з другого.

За словами президента Європейського інвестиційного банку Вернера Хойєра, очолювана ним структура розвиває співробітництво з країнами–учасницями Східного партнерства, надаючи їм допомогу в реалізації різноманітних проектів. Наразі відповідний бюджет становить 3 млрд. євро.

«Ми контактуємо з Україною доволі тісно. Є конкретні проекти щодо енергетики, розвитку бізнесу тощо. ЄІБ – банк, що належить до структури ЄС, тому ми також обговорюємо з країнами-партнерами питання їхньої зовнішньої політики. Пропозиція ЄС усе ще дійсна для України, котра є важливим партнером і сусідом для ЄС. Тому маємо надію, що робота в цьому напрямі триватиме», – додав президент ЄІБ.

Аргументуючи позицію Української держави з відстрочення підписання Угоди про асоціацію із ЄС, Перший віце-прем’єр-міністр України Сергій Арбузов зазначив: наша держава вірна своїй позиції і «тримає курс на Європу».

«Наша команда доклала величезних зусиль, аби наблизитися до цієї цілі. Українці потребують Європи, тому європейський шлях – єдиний для нас. Ми працюватимемо, і я впевнений в успішному результаті нашої місії», – підкреслив Перший віце-прем’єр.

Сергій Арбузов зауважив, що особливістю політичних рішень, котрі приймалися під час підготовки Угоди, було врахування оцінки економічних та політичних ризиків. Значну частку їх не було усунуто, незважаючи на ухвалені рішення.

«Ми маємо знайти позитивне рішення разом із єврочиновниками, і результат Саміту Східного партнерсва буде позитивним, адже узгоджена модель співробітництва повинна бути збалансованою», – підсумував він.

Довідково:

ІІ бізнес-форум Східного партнерства проводиться напередодні ІІІ Саміту глав держав і урядів Східного партнерства і має на меті об’єднання зусиль провідних представників ділових кіл та урядів для подальшого обговорення стратегічної політики Східного партнерства, починаючи зі збільшення зростання продажів, обсягів прямих іноземних інвестицій, підтримки малого та середнього бізнесу і закінчуючи розвитком інфраструктури, необхідної для досягнення комерційного успіху.

Планується, що парафування угод про асоціацію із ЄС Молдовою та Грузією під час Саміту Східного партнерства 29 листопада дає змогу відкрити нові можливості для політичного та економічного співробітництва сусідніх країн. А створення поглиблених і всеохопних зон вільної торгівлі помітно прискорить формування єдиної європейської зони вільної торгівлі, яка не тільки звільнить підприємців від тарифних бар’єрів, а й забезпечить застосування загальних стандартів, спрямованих на створення прозорого та ефективного робочого середовища. Вплив створюваних ЗВТ має бути обговорено під час засідань бізнес-форуму.

Юлія Цирфа з Вільнюса.

Фото Миколи Білокопитова.