Пн, 16 лютого 2009

Нащадки нам не подякують

Гідрогеологи, геодезисти, мистецтвознавці, усі, кому не байдужа доля унікальної архітектурної перлини Києва – Андріївської церкви, б’ють на сполох, бо цій рукотворній окрасі міста над Дніпром загрожує руйнування. Унаслідок просідання ґрунту деформуються конструкції шедевру В. Растреллі, а півтораметрові стіни споруди вже вкрилися наскрізними тріщинами завтовшки в 3–4 сантиметри. Ситуацію ускладнює будівництво, що триває біля підніжжя церковного схилу на вулиці Боричів Тік. Інтенсивні роботи можуть спричинити зсув ґрунтів і тоді храм уже ніщо не врятує. Про цю загрозу фахівці попереджають уже не один рік поспіль. Утім, віз і нині там.

Чотири роки тому Центр аерокосмічних досліджень землі Інституту геологічних наук НАН України вивчав зсувонебезпечні зони столиці й визнав пагорб, на якому стоїть церква, таким, де за двома напрямками активізувалися обвальні процеси. Тобто вести будівництво навколо архітектурного шедевру та біля підніжжя схилу категорично не можна. Улітку 2007-го комісія МНС підтвердила: стан пагорба гостро аварійний. Показники сповзання ґрунту на схилах, за оцінками фахівців, перевищили норму мало не вдесятеро.  

Дозволю собі дещо нагадати з історії Андріївської церкви. Храм призначався для невеликої кількості молільників, переважно членів царської родини під час їх перебування в Києві. Дзвіницю поруч із культовою спорудою не побудували, оскільки припускали, що звуки дзвонів можуть викликати зсув ґрунту на крутому схилі пагорба.

А що сьогодні коїться довкола справді безцінної архітектурної перлини? Неподалік від неї, на вулиці Десятинній надбудовують старий житловий будинок. На жаль, є відомості, що будівля буде вища за храм, а внизу за нею каскадом зведуть іще щось масивне. Ясна річ, насильницьке вторгнення в структуру схилу та збільшення навантаження на нього не може не позначитися на міцності і стійкості пагорба, де стоїть церква. На переконання мистецтвознавців, загрозливими для архітектурного пам’ятника є також плани спорудження культурного центру «Музей художника Івана Марчука». Дорога до нього проходить в середній частині пагорба, точнісінько під церквою. Машини, під’їжджаючи до будівлі, стрясатимуть і без того «ослаблений» схил.

Фахівці вважають, що для виконання проектних, реставраційних і робіт з укріплення «андріївського» пагорба може знадобитися від дев’яти до двадцяти мільйонів гривень. Торік на ці потреби обіцяли виділити 3,4 млн. грн. Але обіцянки так цяцянками й залишилися. А в бюджеті-2009 такого рядка наразі немає. І дуже мало сподівань на те, що з’явиться.

Нам у предків повчитися б берегти красу, котрі боялися зашкодити їй навіть звуками дзвонів. Храм, до речі, зведено на пагорбі, де, відповідно до переказів, апостол Андрій Первозваний поставив хрест, провістивши появу тут у майбутньому міста зі славетною історією. Боюся, наше сьогодення нащадки навряд чи назвуть славетним. І це, завважте, у найкращому разі…

Автор: Наталка СЕМИВОЛОС

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата