№1, січень 2016

Новели конституційних змінНовели конституційних змін

2016 рік має позначитися змінами. І насамперед – Конституції

Депутати та експерти прогнозують, що намір ухвалити проект змін до Конституції щодо децентралізації у другому читанні може реалізуватися, тобто зібрати конституційну більшість голосів, якщо з документа вилучити скандальний 18­й пункт перехідних положень про так званий особливий статус Донбасу.

Цей пункт є зобов’язанням України за Мінськими угодами. Однак Росія не виконує взятих на себе зобов’язань за цими угодами, й реалізацію домовленостей продовжили на 2016 рік, тож Україна поки що не зобов’язана приймати зміни до Конституції про особливості здійснення місцевого самоврядування на Донбасі.

Про це заявляв глава держави. Петро Порошенко не раз підкреслював, що остаточне голосування за запропонований текст змін до Конституції й частину, яка стосується особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, відбудеться лише після того, як ми побачимо виконання Мінських угод з боку Росії в частині відведення озброєнь і відновлення українського контролю за цими територіями. Тільки тоді може йтися про вибори на деокупованому Донбасі. А позаяк такого найближчим часом не передбачається, а з децентралізацією, найімовірніше, не зволікатимуть, то цілком можливо, що загальний проект змін до Основного Закону не міститиме положень про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Луганської і Донецької областей.

Якщо конституційна реформа в частині децентралізації вже перебуває на завершальній стадії, то зміни до Основного Закону щодо правосуддя, проект яких наприкінці грудня направлено до Конституційного Суду, очікують на його висновок.

Як запевняє суб’єкт законодавчої ініціативи, проект відповідає міжнародним стандартам і враховує висновки Венеціанської комісії, а отже, в разі ухвалення забезпечить незалежність судової влади, її деполітизацію та стане запорукою підвищення професійного рівня її представників.

Зокрема, повноваження щодо призначення та звільнення суддів передаються від Верховної Ради Вищій раді правосуддя, яка складатиметься з 21 особи. 10 із них делегуватиме з’їзд суддів, по 2 – парламент, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів, з’їзд вищих навчальних та наукових закладів. Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

Так званий стандарт незмінюваності суддів, як одну з гарантій їхньої незалежності, мають забезпечити шляхом скасування призначення суддів на п’ятирічний (випробувальний) термін і запровадження безстрокового перебування їх на посадах. Суддів призначатиме Президент України за поданням Вищої ради правосуддя. У цьому вбачають суто церемоніальну роль глави держави у згаданому процесі.

Відповідно до проекту передбачено призначення на посади на конкурсній основі. Окрім того, в законопроекті запропоновано зміни щодо основ конституційно­правового статусу судді, зокрема: підвищено вікові та професійні цензи до кандидатів на посаду судді, уточнено й посилено гарантії їхньої незалежності та недоторканності.

Невиконання суддею обов’язку пояснити походження свого майна тягне за собою звільнення. Повноваження давати згоду на затримання судді передаються Вищій раді правосуддя, але суддя може бути затриманий без такої згоди під час скоєння ним тяжкого злочину або безпосередньо після цього.

Проте діятиме інститут функціонального імунітету судді – замість того, що передбачений чинною Конституцією України у вигляді абсолютного імунітету. Це означає, що під час здійснення правосуддя забороняється притягнення судді до кримінальної відповідальності за його юридичну позицію, викладену в судовому рішенні.

Істотно змінено і юридичний статус органів прокуратури, зокрема шляхом вилучення низки не властивих їй за європейськими стандартами функцій – таких, як: «загальний нагляд», нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних із обмеженням особистої свободи громадян.

Водночас органи прокуратури отримають широкі процесуальні можливості для якіснішого виконання властивих прокуратурі функцій: підтримання публічного обвинувачення в суді, процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими й розшуковими діями органів правопорядку.

Зміцнюється й позиція Генпрокуратури. Скажімо, парламент не матиме права висловлювати недовіру Генеральному прокуророві. Тобто народні депутати не зможуть зібрати 150 підписів за відставку Генпрокурора та винести питання на голосування в зал, як це передбачено чинною редакцією Конституції.

Щодо представництва іншої особи в суді, то його здійснюватиме виключно адвокат, як і захист від кримінального обвинувачення.

У положеннях розділу ХІІ (Конституційний Суд України) також запропоновано низку змін, зокрема стосовно: порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України й вимог до особи судді Конституційного Суду України. Окремо встановлено підстави для звільнення з посади судді, окремо – щодо припинення його повноважень. Розширено повноваження Конституційного Суду.

З переліку повноважень Конституційного Суду України вилучається тлумачення законів України й запроваджується інститут конституційної скарги.

Право на звернення з конституційною скаргою до Конституційного Суду України стосовно відповідності закону України Конституції України (конституційності) отримує особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні (останній інстанції) у її справі закон суперечить Основному Закону нашої держави.

Окрім того, в законопроекті передбачено, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

На завершальному етапі розроблення – проект змін до Конституції України в частині прав людини, напрацьованих робочою групою з прав, свобод та обов'язків людини і громадянина Конституційної комісії. Можна з упевненістю сказати, що його буде винесено на розгляд Конституційної комісії в першій половині 2016 року.

Автор: Тарас РОМАНЮК

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову Сьогодні, 19 березня

ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні Вчора, 18 березня

Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік Вчора, 18 березня

Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС Вчора, 18 березня

Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС Вчора, 18 березня

Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі Вчора, 18 березня

ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму 17 березня

Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні 17 березня

Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями 17 березня

"Радіо Свобода": Угорщина знову скаржиться державам ЄС на "утиски угорців" в Україні 16 березня