№1, січень 2016
Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2016 рік оголошено міжнародним роком зернобобових культур. Це підкреслює неабияке значення для раціону людини однорічних культур родини бобових, до яких належать квасоля, горох, сочевиця, горошок посівний, нут, боби кормові, люпин тощо.
Відомо, що галузь землеробства виробляє майже 88% усіх продуктів харчування людини. Протягом останніх століть приріст населення різко зростає, що спричиняє підвищення попиту на дешеві рослинні білки, але світові площі посіву зернобобових щорічно залишаються майже сталими й становлять 6,1 мільйона гектарів, а виробництво –
5,15 мільйона тонн за урожайності 8,5 ц/га. Така ситуація викликає занепокоєння. В Україні найпоширенішими культурами серед зернобобових є горох, квасоля, горошок посівний, люпин, нут, чина та інші. Їх вирощують на площі 227 тисяч гектарів.
Проте потенціал рослинного світу аж ніяк не вичерпано. Наприклад, урожайність зернобобових культур не перевищує 41—78% потенційно можливого рівня сучасних сортів. Тому зусилля науковців, які працюють у галузі біологічної та сільськогосподарської науки, спрямовані на створення умов для подальшого нарощування продовольчих і кормових ресурсів завдяки створенню й використанню високопродуктивних сортів та гібридів рослин, а також сучасних екологічно безпечних технологій їх виробництва.
У розвинених країнах, однак, основним засобом досягнення високої продуктивності аграрного виробництва останніми роками стали генетична модифікація та інтенсивні технології вирощування рослин, що передбачають широке застосування хімічних препаратів, серед яких провідну роль відіграють мінеральні добрива, зокрема азотні, та пестициди. Проте надмірне їх використання зумовлює відчутне погіршення стану довкілля. Особливої шкоди завдає накопичення в ґрунті та рослинах надлишкової кількості нітратів, що здатні призводити до утворення в організмі людини небезпечних для її здоров’я канцерогенних нітрозосполук. Тому дедалі більшого значення набувають науковотехнічні розробки вітчизняних та зарубіжних учених, спрямовані на пошук альтернативних способів ведення органічного сільського господарства.
Зернобобові мають таку чудову властивість, як азотфіксація. У масштабах нашої планети обсяги азотфіксації сягають 190 мільйонів тонн за рік. Більш як половина цієї кількості зв’язується в процесі симбіозу бульбочкових бактерій і бобових рослин. У ґрунтовокліматичних умовах України бобоворизобіальні системи зернобобових культур здатні щорічно фіксувати з атмосфери 100−300 і більше кілограмів азоту на 1 гектар посівів.
Ефективне використання бобоворизобіальних систем (передпосівна бактеризація насіння бобових рослин) у сільськогосподарському виробництві забезпечує економію від 40 до 90 кг/га мінерального азоту й зростання рівня рентабельності виробництва продукції з 38% до 55% і більше.
Отже, негативний підтекст вислову «сидіти на бобах» зовсім недоречний – і не лише в рік бобових культур. Тож нагадаємо, чим же корисні бобові.
Автори: Василь ПЕТРИЧЕНКО, академік Національної академії аграрних наук України
Архів журналу Віче
№3 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Як доглядати за татуюванням
Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову
ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні
Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік
Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС
Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС
Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі
ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму
Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні
Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями