Київська регіональна митниця, як і раніше – попереду

У середині листопада в Київській регіональній митниці відбувся круглий стіл з представниками бізнесу, під час якого митники і суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності обговорили свої нагальні проблеми.

З 2001 року штатна чисельність співробітників Київської регіональної митниці, незважаючи на незначні коливання, залишається практично незмінною і становить близько тисячі осіб. В той же час, кількість платежів, перерахованих цією організацією до бюджету, щороку неухильно зростає. Так, якщо в 2000-го вони становили 1,153 млрд. грн., а лише за 10 місяців нинішнього -- 12,912 млрд. грн., а за рік, за прогнозами, вона ця сума сягне 16 млрд. грн.

При цьому Київською регіональною митницею з кожної тони товару збирається більше 4 тис. грн. податків, що є дуже високим показником. Проте, на митниці чудово розуміють, що хоча бізнес і повинен платити всі встановлені податки, йому потрібно створити комфортні умови для роботи.

Три хвилини -- п’ять автомобілів

Не можна не відзначити, що підвищений інтерес до Київської регіональної митниці виявляється недарма, адже вона постійно знаходиться попереду інших митниць по всіх показниках і формує десяту частину дохідної частини бюджету України. При цьому звідси поступає до бюджету третина всіх митних платежів, а якщо не брати до уваги енергоносії, то 40%. При цьому невпинно зростає автомобільна складова -- сьогодні, кожні три хвилини, Київська митниця оформлює п'ять автомобілів.

Звичайно ж, збільшення обсягів роботи неможливе без скорочення часу оформлення вантажів. У зв'язку з цим не можна не відзначити, що зараз в Київській регіональній митниці 53 підприємства працюють в режимі спрощеного оформлення товарів, що імпортуються, тоді як в 2004 році їх було лише два. При цьому митниця визначила собі пріоритетним напрямком спрощення митного контролю і митного оформлення. Так, якщо всього два роки тому легковий автомобіль оформлявся, в середньому, за 48 годин, то зараз на це йде близько 4 годин, хоча на митниці прагнуть довести цей показник до трьох годин.

Причому, за словами начальника Київської регіональної митниці Анатолія Макаренка, Київська регіональна митниця не оформила жодного розукомплектованого автомобіля.

Величезний крок вперед було зроблено, коли Голова Держмитслужби ухвалив рішення, що підприємства, зареєстровані в Києві, можуть вести зовнішньоекономічну діяльність і відкривати складські приміщення не лише в Києві, але і на території Київської області. Це дозволило бізнесу без будь-яких додаткових проблем частково розвантажити столицю від великовагового транспорту. Тому Київська регіональна митниця зараз працює не лише у межах окружної дороги, але і на території області.

Найближчим часом в 20-кілометровій зоні навколо Києва Уряд і міська влада збираються будувати великі вантажні термінали і логістичні центри, у тому числі, і з участю іноземного капіталу. При цьому митниця домовилася з київською владою, що ніяких рішучих і різких кроків по перенесенню вантажних митних терміналів не робитиметься. Адже і так практично всі відділи митного контролю знаходяться в районі окружної дороги або на ній. А в місті відділів митного оформлення давно вже немає.

Нині на Київській регіональній митниці зареєстровано 16392 суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, з яких активно працюють близько семи тисяч підприємств. Примітно, що з 2004 року ця кількість скоротилася, завдяки оптимізації обліку, проведеній на митниці -- після відповідної перевірки тих, хто не займається зовнішньоекономічною діяльністю, було знято з реєстрації.

Дуже важливою і актуальною залишається взаємодія митного інспектора і брокера або співробітника підприємства, уповноваженого працювати з митницею. Так, якщо в 2004 році в митниці перебувало на обліку 1256 митних брокерів і осіб, уповноважених декларувати товари, то в 2007 році це число зросло до 2315. Наступний 2008-й рік на митниці називають «роком митного брокера».

На сьогоднішній день існує серйозна проблема взаємовідносин з центральною митною лабораторією, оскільки своєї лабораторії Київська регіональна митниця, на відміну від багатьох регіональних митниць, не має. Адже центральна лабораторія працює лише з підрозділами митниці, а не з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, а тому документообіг займає дуже багато часу.

Щоб розв'язати цю проблему і зменшити бюрократизацію даного процесу, найближчим часом намічено провести спільну нараду з представниками центрального митного управління лабораторно-експертної роботи, і з зацікавленими учасниками зовнішньоекономічної діяльності. В той же час, слід відзначити, що лабораторія виконує дуже важливі функції, адже чимало продукції, що завозиться до Києва, змінює свої коди. І тому в 60% всіх запитів лабораторія змінює код.

Нововведення не забаряться

Що ж до правоохоронної роботи, то лише за 10 місяців 2007 року було порушено 20 кримінальних справ за ст. 201 УК України («Контрабанда»), проти 16 таких справ за весь минулий рік. З одного боку, це покажчик роботи митниці, а з іншого -- серйозний сигнал про те, що спроби незаконного переміщення товарів через кордон тривають, у тому числі, і в зоні діяльності Київської регіональної митниці. Проте на митниці переконані, що посилення правоохоронної діяльності не має створювати проблем для тих, хто працює прозоро і чесно сплачує податки.

Не можна не відзначити і той факт, що хоча Держмитслужба перейшла на новий програмний продукт «Інспектор-2006» з початку 2007 року, Київська регіональна митниця починає з ним працювати лише з січня 2008 р.

Нині Українські митниці готуються до переходу на електронне декларування. Держмитслужба вже створила дуже могутню базу для поетапного впровадження електронних форм декларування, так що ніяких несподіванок не буде. Входження в так звану «електронну митницю» -- процес тривалий і розрахований на п'ять років. Тому перехід до електронного декларування відбуватиметься поетапно. Зараз в режимі електронної заяви «ПП» і попереднього декларування в Київській регіональній митниці вже працюють два підприємства, що перейшли на спрощений режим. А наступного року Держмитслужба готує ряд заходів щодо введення електронних форм декларування у ряді підрозділів різних митниць.

"Добро" за плату?

Ще одна проблема -- попередній документальний контроль. На спільній нараді з ветеринарами, фітосанітарами, митниками і прикордонниками дійшли згоди, що ці служби, що поступово перебазовуватимуться на внутрішні митниці. А за потреби на кордон викликатимуть представників відповідних служб, оскільки вони є в кожному районному центрі і зможуть оперативно прибути для огляду вантажу, що належать до груп ризику.

До речі, до недавнього часу на вантажному терміналі на вул. Новопирогівській екологи змушували оплачувати радіологічний контроль, хоча законом це не передбачено. Дізнавшися про це, керівництво Київської регіональної митниці звернулося до Мінприроди і в Держмитслужби, а також заборонило допускати в зони митного контролю тих представників контролюючих організацій, які надають платні послуги. При цьому виникла досить напружена ситуація і було навіть складено два протоколи на співробітників екологічної інспекції, які намагалися проводити радіаційний контроль в зонах митного контролю за платню. Не можна не відзначити, що саме по собі складання протоколів на представників контролюючої служби стало безпрецедентним кроком, і на цьому подібні випадки на митниці припинилися. В той же час, на офіційний запит Держмитслужби, заступник міністра Мінприроди відповів, що «вказані послуги надаються виключно за письмовими зверненнями фізичних і юридичних осіб».

До числа невирішених проблем, що стоять сьогодні перед митниками і суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, відноситься відхід від тотального митного контролю і митного оформлення. А натомість, за прикладом Європи і Прибалтики, потрібно перейти до місцевого розмитнення, одночасно посиливши роботу з документами. Але для цього має активно працювати аудит і постаудит. Наприклад, відділ постаудиту Ризької митниці налічує 39 осіб, а Київської -- всього 6. Та і нормативи наші не дозволяють працювати з постаудитом. Але ж щоб бізнес працював швидко, слід забезпечити максимальну пропускну спроможність і кордону, і митниці. Адже тільки в цьому випадку зростатиме товарообіг, а разом з ним і надходження до бюджету. При цьому перші кроки в даному напрямі очікуються вже наступного року завдяки позиції Держмитслужби, яка підтримує в цьому Київську митницю.

До речі, зустрічі з громадськістю, що регулярно проводяться на Київській регіональній митниці, ініціюються її керівництвом. А для того, щоб рекомендації громадських Рад краще і легше впроваджувалися в життя, намічено створення громадської Ради і при Кабінеті Міністрів. Це дозволить відстежувати, як ті чи інші нормативні акти опрацьовуються іншими міністерствами і відомствами, які їх нерідко просто хоронять, і озвучувати результати на загальних засіданнях Кабміну. А в результаті громадська думка буде почута і не ляже «під сукно».