Ату вітчизняного виробника м’яса, ату

Запитайте в будь-кого з можновладців, представників силових структур, народних депутатів, чи хочуть вони, аби Україна перетворилася на бананову республіку, і, звісно, почуєте категоричне “Ні!”. То чому, скажіть, у нашій державі робиться так багато, щоб відкинути її на задвірки цивілізації?! У цьому, зокрема, твердо переконані учасники сьогоднішньої прес-конференції в Укрінформі, присвяченій кризовій ситуації на вітчизняному рику м’яса внаслідок використання “тіньових схем” під час імпорту м’яса та субпродуктів.

Якщо спробувати коротко охарактеризувати дуже емоційні, водночас не позбавлені серйозної аргументації, виступи голови ради директорів асоціації “Союз птахівників України” Олександра БАКУМЕНКА,  президента ВГО “Українська аграрна конфедерація” Леоніда КОЗАЧЕНКА, президента Асоціації фермертів і приватних землевласників України Ярослава КАРДАША, голови правління ВСАТ “Агрокомбінат “Слобожанський” Бориса Даниліва та заступника голови ради Всеукраїнського союзу сільськогосподарських пдіприємств, Героя України Василя ПЕТРИНЮКА, то в пам’яті спливають загальновідомі рядки: “Этот стон у них песней зовется”. А якщо зважити на те, що оцю “пісню” вони виконують уже не вперше, то зрозуміло, чому вона поступово трансформується у стогін… Причому для останнього є всі підстави, які учасники зустрічі з журналістами виклали у відкритому листі до Президента України, Прем’єр-міністра, секретаря РНБОУ та голови Вищої ради юстиції.

Прикро, але факт. На тлі збільшення вітчизняного виробництва м’яса ситуація на ринку цього продукту постійно погіршується. І причина не лише у тому, що зросли ціни на основні види фуражних культур і відповідно на готові комбікорми (на 40—50 %) та енергоносії (вартість газу з 1 січня поточного року виросла на 40 %). Порівняно з аналогічним періодом минулого року закупівельні ціни на велику рогату худобу, свиней і птицю знизилися на 15—20 %. Визначальним чинником такого зниження є стрімке зростання обсягів несанкціоноваго ввезення в Україну м’яса та м’ясопродуктів низької якості за демпінговими цінами з використанням різних “тіньових схем”. Себто з порушеннями законодавства за операціями з використанням м’яса як давальницької сировини, а також умов реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку та в спеціальних економічних зонах. І все це, наголосили організатори прес-конференції, попри посилення заходів державного контролю над імпортом товарів. За таких умов навіть промислове виробництво свинини та м’яса птиці стало збитковим.

Журналістів ознайомили з фактами неправомірного використання пільг з оподаткування при ввезенні м’яса та субпродуктів. У результаті бюджет держави недоотримав близько 500 млн. грн. податків і митних платежів, а вітчизяному ринку м’яса завдано значної шкоди. Частка ввезення в Україну м’яса та харчових нутрощцв із сплатою податків і всіх зборів становить лише 4 % (виділено мною. -- Н. С.) від загального обсягу імпорту. Отже, зростає кількість прямої контрабанди м’яса та м’ясопродукції на нашу територію. Постійне збільшення обсягів імпорту м’ясної продукції призвело до того, що м’ясопереробні підприємства заповнені імпортною низькоякісною сировиною, а вітчизняні товаровиробники не мають змоги реалізувати свою продукцію і зазнають значних збитків.

Кому вигідно топити вітчизняного товаровиробника? Хто з представників владного олімпу стоїть за ТОВ “Черкаська продовольча компанія”, за ТОВ “Відродження”, котре діє на території СЕЗ “Донецьк”?..  Керівники громадських організацій АПК не змогли відповісти на ці запитання й закликали журналістів допомогти розібратися в тому, хто гріє руки на імпорті в країну низькоякісної сировини, хто дивиться на це крізь пальці, хоча за службовим обов’язком мав би зупиняти недобросовісних імпортерів. Сумніваюся, чи під силу це представникам ЗМІ. І хочеться вигукнути вслід за відомою кіноактрисою: “Як страшно жити!” Справді страшно, коли всі погоджуються, що погано, але робити погано продовжують…