Віталій Бала : Віталій Бала. Колективна безпека України

5 квітня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект «Про національну безпеку в Україні». Ще потрібно дочекатися та подивитися, що там буде в кінцевому варіанті. Вважаю за потрібне чітко визначити тлумачення розуміння того, що НАТО в сфері безпеки — це тільки інструмент для гарантування безпеки. До речі, Євросоюз — це також інструмент для вирішення проблем і стандартів життя в ЄС. Тому, напевне, не варто плутати те, що є метою, і те, що є інструментом.

І в даному випадку армія України по стандартам НАТО — це є безумовний плюс, і очевидно, що колективна безпека дешевше обходиться країні, ніж вона сама захищається. Думаю, що в таких документах публічним політикам треба уникати таких заяв, як «наша мета — вступ в ЄС і НАТО», бо це є не зовсім коректно.

Вважаю, що для України на сьогоднішній день на першому місці стоїть все ж таки процес вступу в НАТО, тобто це підвищення співпраці з НАТО, переведення української армії до стандартів НАТО. І коли ми все це зробимо, до речі, це стосується не тільки військового напрямку, тоді Україна має вирішувати, чи буде вона безпосередньо вступати в НАТО і подавати туди заявку. До речі, заявку ми так і не подали, тому всі ці розмови про те, чекають нас там, чи ні — безглузді.

На сайті НАТО розміщена інформація, що ми є аспірантами, як вони назвали нас: тобто, в принципі, вперше сказано, що Україна може бути членом НАТО.

Але ми маємо усвідомлювати те, що з часом все може мінятися, адже ЄС створює свої відповідні формування, нібито для міжнародної боротьби з тероризмом. Але цей процес може піти і далі, тому що в цьому випадку, коли прийде час і ми будемо готові відповідати всім стандартам, думаю, тодішня ситуація, яка буде відповідати реаліям, і має бути для нас головним аргументом і чинником для того, щоб приймати те чи інше рішення.

Впевнений, що ані по Донбасу, ані по Криму не було б питання не тільки якби ми були членом НАТО. Якби в Криму і на Донбасі були десятки мільйонів закордонних інвестицій, то це було б також з серйозним аргументом проти агресивних дій Росії. Варто зрозуміти: питання гарантування безпеки є багаторівневим, воно не вимірюється тільки військовою складовою.

Військова складова — це є інструмент захисту безпеки, але великі гроші, тобто інвестиції, також можуть бути дуже ефективним елементом захисту.

Уявіть собі, якби в Криму були десятки готелів з ігорним бізнесом, гольф-клуби, приватні яхт-клуби, куди б вклали великі гроші — там були б сотні тисяч робочих місць. Там би були тисячі представників служби охорони, які б могли б розблокувати кримську ВР і Раду міністрів, коли були захоплення, для того щоб забезпечити захист громадян. Це також насправді є серйозним запобіжником зазіхань.

І на Донбасі стояли б великі підприємства, в які б вклали десятки мільярдів доларів країни G7, то навряд чи вони б просто так дозволили відірвати Донбас від України. Тобто питання гарантування безпеки не є лінійним. Військовий аспект найважливіший з точку зору якихось дій, але ще є елемент забезпечення безпосереднього виконання.

from-ua.com