Наміри – зробити, як у Європі!

“Спасибі Садовому, що пішки йдем додому”, – така сьогоднішня реакція львів’ян на запровадження нової транспортної схеми.

Ось уже два місяці у транспортному хаосі  й постійних негативних емоціях перебувають львів’яни. Їх, без усякого перебільшення, як піддослідних кроликів, випробовують на витривалість: мешканці міста по півгодини, а то й по годині  вистоюють  в очікуванні  маршруток, роблять по декілька пересадок, щоб доїхати за призначенням. Вони стали значно довше добиратися до місця роботи і вдвічі більше платити за проїзд. Скажімо, якщо раніше за 30 хвилин можна було доїхати у спальний район, то тепер  цей маршрут триває годину. Після 22.00 години скористатися громадським транспортом стало ще складніше.

 Вашому кореспонденту, наприклад, 9  лютого  довелось півгодини на 15-градусному  морозі чекати  автобус №4  до спального району  Сихів. На зупинці зібралося близько сотні людей, усі якісь пригнічені та безрадісні. Нарешті приїхали  один за одним два  великогабаритні  автобуси. У набитому автобусі їхали, як понурі раби, в яких  намагаються відібрати найважливіше – людську гідність. У всіх була одна мрія: доїхати до зупинки і вибратись нарешті з  цієї  тисняви.

Колапс нової транспортної схеми не є випадковим. Так завжди трапляється, коли в суспільстві виголошуються одні пріоритети, а насправді переважають чиїсь власні владні інтереси та амбіції. Тож пустопорожньою балаканиною є   вишукані спічі  мера  Андрія Садового про комфортне життя львів’ян  у рідному місті. Якби хтось  спробував виміряти і спакувати  в одну ємкість весь  обсяг  негативних емоцій, які городяни  щодня отримують через серйозні транспортні проблеми, то це, без перебільшення, була б потужна бомба. Але гнів і обурення значно небезпечніші для життя людей, ніж вибухові пристрої чи вихлопні гази.

Неважко здогадатися, які почуття охоплюють людину під час  очікування автобуса, коли на вулиці лютий мороз. Півгодини прочекав на автобусній зупинці голова облдержадміністрації Михайло  Костюк, а ось  Андрій Садовий так і не наважився на експеримент: проїхатись маршруткою за новою транспортною схемою...

– Я відкрила в Інтернеті львівські сайти, більшість львів’ян обурюється транспортними нововведеннями, – розповідає  львів’янка Олена Давидова. – Доводиться терпіти стільки незручностей!  Тож   я почала шукати вихід. Раніше на роботу  з вулиці Шевченка  на Пасічну діставалася без проблем. Сьогодні йду пішки до зупинки трамваю № 7, потім на  вулиці Личаківській роблю пересадку на автобус, щоб доїхати на Пасічну. Вдвічі зросла як вартість поїздки, так і її тривалість.    

 Нову транспортну схему чомусь запровадили  саме взимку, під час сильних морозів. Городяни мерзли на зупинках, обурювались і спробували протестувати – двічі  виходили на віче, повідомляють на сайт міської ради, пишуть у місцеві газети про  незручності нової схеми: доводиться ходити пішки, робити по дві пересадки.

Одного разу  під час гарячої суперечки на сесії головуючий вигнав із зали  начальника управління громадського транспорту міськради Миколи Жука. В місцевих ЗМІ проводять «круглі столи», прес-конференції з представниками  влади,  аби визначити помилки транспортної схеми  і вчасно їх виправити. Але поки що мало змін. Бо, щоб змінити ситуацію, треба спочатку вивчити  всі   недоліки схеми, а тоді поетапно від них звільнятися. Наберіться терпіння, радять у міській раді. Автобуси ламаються через морози, до того ж їх недостатньо на маршрутах. У відповідь львів’яни демонструють толерантну витривалість....

Яка  ж мета нової транспортної схеми Львова?

Львівська влада довго готувалася до реорганізації транспортної  системи міста. Для цього вона мала все необхідне – час, кошти  і фахових іноземних виконавців. Чому це мали зробити тільки іноземці, адже фахівців має і такий   велетень технічних кадрів, як «Львівська політехніка», залишається лише здогадуватись. Бо у  львівської влади  широко впроваджена практика  обирати  саме іноземні фірми  на ті чи інші роботи з розбудови  чи благоустрою міста. Тож шукати своїх вітчизняних виконавців у себе під боком мерія не вважає за потрібне. Закордон нам поможе. Скажімо, перед французькою компанією “Луїс Бергер” влада поставила завдання – розробити нову транспортну розв’язку  міста, головна мета якої – розвантажити центральну частину Львова до Євро-2012.

Підготовка до впровадження нової транспортної схеми відбувалась за всіма новітніми технологіями і правилами. Здійснювали фахові розрахунки,  проводили навіть громадські слухання.

Зрештою, мети досягнуто – центр розвантажили. А ось  про самих львів’ян не подумали, бо в ідею транспортної схеми не було закладено найголовніше – комфорт людей. Влада дбала про транспортні розв’язки, автомобілепотоки і дороги, але аж ніяк не про городян. Влада має амбітні плани: “За 20 років ніхто не брався реорганізовувати  транспорт у Львові, – сміливо заявляв міський голова Андрій Садовий. – А ми це зробимо і негайно”.

Багатьом до вподоби радіальні маршрути, коли з одним трансферним квитком у 2 гривні можна пересісти на інший радіальний маршрут, але за умови – автобуси їдуть з інтервалом 10 хвилин. А тим часом львів’яни сьогодні від 20 хвилин і до однієї години вистоюють на зупинках або  ж йдуть пішки. Кожен нині відчуває себе в рідному місті, як у лісі – шукає свою стежку у транспортній схемі. Схоже  на те, що саме на такий розвиток подій і сподівається львівська влада: мовляв, потерпіть і все владнається! Але давно відомо, що все нове, як правило, довго і боляче впроваджується.

Коментує ситуацію заступник начальника управління транспорту і зв’язку Львівміськради Андрій  Білоус:

– Ми щодня повідомляємо,  скільки автобусів виїхало на маршрути, скільки зламалось. Ситуація під контролем. Відмовлятися від  нової транспортної схеми не плануємо, а ось коригувати будемо і вже робимо це. Незабаром збільшиться кількість нових багатогабаритних автобусів, яких не вистачає на радіальних маршрутах.

Залишається тільки нагадати чиновникам, що вони утримуються за рахунок податків львів’ян і що терпець від експериментів столоначальників у людей може увірватися.