Нова стратегія Європейської політики сусідства: отримуємо критерії вступу до ЄС,.. яких не здатні дотриматися

Європейська комісія оприлюднила нову стратегію Європейської політики сусідства. У документі вперше згадана стаття Договору про Євросоюз, що припускає подачу східними сусідами заявки на членство в ЄС, хоча Брюссель підкреслює, що це ще не означає перспективи членства.

Головною новиною розділу «Посилення Східного партнерства» стала згадка про критерії членства країн СП в Євросоюзі. «Цінності, на яких засновано ЄС, також уважаються центральними в межах політичної асоціації та економічної інтеграції, які пропонуються в рамках Східного партнерства. Це ті ж самі цінності, які, відповідно до статті 49 Договору про Євросоюз, має поважати будь-яка держава, що претендує на членство в ЄС», – ідеться в документі. Важливим для держав-кандидатів на членство в ЄС є дотримання принципів свободи, демократії, поваги прав та основних свобод людини та забезпечення нормального функціонування правової держави.

Плановий перегляд Європейської політики сусідства – формату взаємин ЄС із країнами Східної Європи і Середземноморського басейну – був ініційований Брюсселем у 2010 році і набув особливої актуальності на початку нинішнього року, після революційних подій у Тунісі, Єгипті та Лівії.

Враховуючи ситуацію в регіоні, найбільших змін зазнав формат взаємин ЄК з країнами Середземномор’я, хоча розділи, присвячені Східному партнерству (об’єднує Україну, Молдову, Грузію, Вірменію, Азербайджан та Білорусь), також виявилися переписаними. «Ми прийшли до того, що цього разу нам потрібно конкретніше визначити кінцеву мету. Ви запитаєте, чи означає це перспективу членства? Ні, не означає», – заявив Єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле після представлення нової стратегії ЄПС 25 травня 2011 року в Брюсселі.

Ще одне істотне нововведення ЄПС стосується фінансування цього формату. Чинним бюджетом ЄС передбачив допомогу країнам-сусідам у розмірі 5,7 млрд. євро до кінця 2013 року, дві третини яких мало прямувати до Середземноморського регіону, решта ж коштів – до країн Східного партнерства. ЄК має намір збільшити загальну суму на 1,242 млрд. євро, до того ж замість квотного розподілу коштів діятиме новий принцип «більше за більше»: основні транші виділятимуть тим країнам, які краще за інших показали себе протягом попереднього періоду. «Оскільки ми всерйоз маємо намір сконцентруватися на підтримці країн, у яких помічено поглиблення процесу реформ, ми повинні вкладати гроші саме в їхні економіки, не керуючись географічними пріоритетами», – пояснив Фюле.

Приймаючи рішення про розподіл допомоги ЄС, Брюссель оцінюватиме країни-одержувачі за п’ятьма критеріями: успішне проведення чесних і вільних виборів; дотримання свободи зібрань і свободи ЗМІ; верховенство закону, незалежна юстиція і чесний суд; боротьба з корупцією; реформування спецслужб і правоохоронних органів та забезпечення демократичного контролю над ними.

У звіті Єврокомісії про прогрес України у 2010 році, оприлюдненому 26 травня 2011 року, ЄК відзначає зниження поваги до демократичних стандартів та фундаментальних свобод, таких як свобода ЗМІ та зборів; відсутність прогресу у проведенні конституційної і судової реформ; обмеження свободи зібрань; неналежне виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини; відсутність позитивних зрушень у сфері боротьби з корупцією.

Натомість, Доповідь Єврокомісії про реформу в Молдові, також оприлюднена 26 травня, виявилася набагато компліментарнішою. «Незважаючи на політичний глухий кут, пов’язаний із необранням президента, Молдова продемонструвала хороший прогрес у більшості сфер. Прогресу досягнуто як у прийнятті законів, так і щодо їхньої імплементації», – переконаний Брюссель. Позитивний звіт щодо Молдови на тлі негативного відгуку про Україну не став несподіванкою для експертів: останнім часом молдовський вектор став пріоритетним для багатьох країн–членів ЄС.