№22, листопад 2007
Гуляючи вузенькими вуличками старого Луцька, гості міста обов'язково зупиняються біля невеликого будинку на колишній Ринковій площі. Оригінальна кована вивіска з оповитою змієм чашею повідомляє, що тут розташована аптека-музей (на знімку).
Метрової товщини стіни будинку зберігають прохолоду навіть у спеку, взимку ж оберігають від холоду. У торговому залі відтворено інтер'єр старовинної аптеки. Вздовж стін – столітні берестові шафи з безліччю шухляд, де зберігаються ліки. Зверху, за склом, різні штанглази, штофи, пляшечки, ступки. Під самою стелею – погруддя Гіппократа й Сократа.
Другим експозиційним залом є кабінет власника аптеки, тепер – завідувача. Ця невелика скромно умебльована кімната була робочим місцем цілого покоління аптекарів Злоцьких – Петра, Адама, Францішка. Стіл, крісла, вішаки, шафи. На стелажах – бібліотечка тепер рідкісних книг з аптечного ремесла: «Посібник для підготовки аптекарів» 1875 року, «Травник лікарських рослин» 1883 року, «Фармакопея польська» 1938 року, старі підручники з фармацевтичної хімії, технології ліків тощо. Зберігається тут і розкішний гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком.
Цікавою є експозиція аптечного інвентарю: фаянсові й бронзові ступки для виготовлення порошків, змішування мазей, машинка для виготовлення супозиторіїв (свічок) і завальцювання флаконів, млинки, аналітичні ваги, мірні циліндри, балони для зберігання настоянок, штанглази зі світлого та темного скла для зберігання світлочутливих препаратів. Усім цим експонатам по сто і більше років. Осібцем виставлено аптечний посуд середини XVI століття, знайдений під час розкопок старого міста.
Інтерес викликає навіть пляшка зі спеціальним замком-корком для зберігання газованої води. Її, між іншим, теж колись виготовляли в аптеці. Для цього в 1935 році спеціально пробурили свердловину завглибшки 110 метрів. Для підсолоджування використовували сиропи з різноманітних дикорослих плодів і лікарських трав. Кажуть, що й сама артезіанська вода була цілюща.
Зауважмо: аптеки з'явилися в Луцьку значно раніше, ніж у Москві. Ще 1561 року в Луцькій актовій книзі згадується ім'я аптекарки Нети. А в столиці Московського царства перша аптека відкрилася 1581 року й залишалася єдиною до 1672-го. В Луцьку тоді їх було вже сім.
Цікавий факт: свого часу тут замовляв ліки для хворої доньки Лариси – майбутньої великої поетеси Лесі Українки її батько Петро Косач. Будинок, де мешкали наприкінці ХІХ століття Косачі, розташований за сто метрів від аптеки.
Як і сто років тому, вона спеціалізується на виготовленні дерматологічних ліків. По супозиторії, суспензії, емульсії, лініменти, пасти, мазі, розчини для зовнішнього та внутрішнього вживання звертаються мешканці всієї Волині. За місяць в аптеці виготовляють понад тисячу індивідуальних лікарських форм, що їх не можна замінити готовими медпрепаратами.
Незважаючи на поважний вік і музейний статус, аптека Злоцьких і нині залишається одним із найавторитетніших фармацевтичних закладів області.
Фото автора.
Автор: Микола ЯКИМЕНКО
Архів журналу Віче
|
№2 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
ЄС радять готуватися до ризиків через потепління на приблизно 3 градуси до кінця століття
Сибіга про нову атаку РФ: Москва зневажає мирні зусилля, потрібен тиск
Трамп перед зустрічами в Женеві: Україні краще швидко сісти за стіл переговорів
У Єврокомісії прокоментували затримання Галущенка: "антикорупційний орган працює"
Гендиректор Ради миру Трампа візьме участь в засіданні Ради ЄС 23 лютого
Дипломати ЄС 16 лютого обговорять 20-й пакет санкцій проти Росії за участю Єврокомісії
Рада ЄС остаточно затвердить позику 90 млрд для України на 2026-27 роки 24 лютого
Делегація України вирушила на новий раунд перемовин з РФ і США у Женеві
Рубіо запевнив міністрів G7, що США залишаються у переговорному процесі щодо України
Зеленський прокоментував рішення Макрона поговорити з Путіним