№3, лютий 2016
Таку назву має виставка народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, члена Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва Івана Марчука в Мистецькому Арсеналі.
Художник систематизував свої роботи в 11 творчих циклів. На виставці «Генотип вольності» автор запропонував широкому колу поціновувачів художньої творчості 150 полотен із циклів «Голос моєї душі», «Пейзаж», «Біла планета 1», «Біла планета 2», «Натюрморт», «Нові експресії» та «Погляд у безмежність».
Цілком оригінальна техніка живопису Івана Марчука – «пльонтанізм» (від слова «пльонтати»: плести, переплітати) балансує на межі рукотворного й технологічного. Вона філігранна, трудомістка, повторити її, кажуть, неможливо.
Створені майстром майже 5000 картин побували на всіх континентах світу. Протягом останніх трьох років полотна художника експонувалися переважно за кордоном, виконуючи функцію народної дипломатії, утверджуючи місце України в європейському просторі.
Загалом за півстоліття творчої діяльності Іван Марчук мав понад 150 монографічних і 50 колективних виставок.
– Іноді мені на виставках кажуть про мої роботи, що такого ще ніколи не бачили. А я відповідаю: якби ви таке бачили, то не бачили б і мене, бо високо цінується те, чого ще не було.
Автор: Сергій ДУБРОВІН.
Архів журналу Віче
|
№3 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
ЗМІ: РФ пропонувала не давати розвіддані Ірану, якщо США не допомагатимуть Україні
Чим відрізняється оливкова, соняшникова та кукурудзяна олія
Макрон про 90 млрд для України: для мене немає "плану Б", "план А" має бути виконаний
Чому онлайн казино стають все популярнішими?
Як перевірити чесність онлайн казино — практичні поради для гравців
Онлайн казино для новачків — з чого почати
Фон дер Ляєн повторила, що Україна отримає 90 млрд євро від ЄС "так чи інакше"
Фіцо погрожує "подальшими заходами" проти України через "Дружбу"
Зеленський анонсував зустріч у США щодо "мирних переговорів"
Словаччина не підписала висновки Євроради щодо України, бо там немає згадки про "Дружбу"