Сценарії повернення Донбасу й Криму

Чи можливо повернути Україні Крим і Донбас? Чи взагалі варто боротися за анексовані та окуповані території України? Уже сама назва монографії «Донбас і Крим: ціна повернення» переконує, що альтернативи «поверненню» немає. А відтак постають питання: коли? за яким сценарієм? якою ціною? Відповісти на них спробував авторський колектив дослідження, презентація якого відбулася вчора в Укрінформі.

Головний редактор видання, директор Національного інституту стратегічних досліджень академік НАН України  Володимир Горбулін у вступному слові стисло та яскраво виклав зміст праці. Він навів масштаби втрат для України: «В цілому, за час неоголошеної війни Україна втратила близько 20% економічного потенціалу. Виробництво промислової продукції в Донецькій та Луганські областях скоротилося, зупинившись на рівні 20-25% порівняно з 2013 роком. Тільки енергетичний комплекс України, традиційно зав'язаний на вугіллі з Донбасу, втратив половину шахт. На підконтрольній Україні території із 150 шахт працюють лише 24. Постраждала транспортна інфраструктура, й це не лише аеропорти Донецька та Луганська, це розрив логістиних зв'язків на 1700 кілометрів, руйнування автомобільних та залізних доріг. Приблизні збитки – майже 5 мільярдів гривень».

Збройна агресія Російської Федерації проти України також спричинила безпрецедентні соціальні наслідки, тягар яких повністю ліг на плечі українського народу. Також втрачено контроль над понад 400 кілометрами ділянки Державного кордону з РФ, через який сьогодні, наголошує академік, «на окуповані території з Росії кожен день і кожну ніч йдуть основні потоки експорту і бойовиків, і зброї».

Володимир Горбулін проаналізував три можливі сценарії повернення Донбасу, які умовно можна назвати «хорватський», «молдавський» та «німецький».

Перший базовий сценарій – «хорватський».

«Це – жорсткий сценарій, який передбачає відсутність будь-яких компромісів із окупантами. Звільнення відбувається в результаті силової операції», – констатує директор НІСД. Перевагами такого сценарію є реальна військова перемога над агресором, можливість притягнення до відповідальності винних, можливість встановити свої правила на звільнених територіях. Вади – величезні витрати на відновлення, різке загострення відносин із Росією, можлива втрата підтримки з боку союзників України.

Другий сценарій – «молдавський».

«Це – результат компромісу з маріонетковим режимом, коли відбувається його часткова легалізація, встановлюються правила співіснування й починається нескінченний процес зближення сторін у численних переговорних форматах», – пояснює академік.

Позитиви такого сценарію – припинення військових дій та фінансова допомога на відновлення Донбасу. «Таке рішення буде вітатися і Європейським Союзом, і Штатами, і Росією. І навіть можна очікувати фінансової допомоги на відновлення Донбасу. Щодо цього останнім часом низка заяв і у Франції, і в Німеччині», – зазначив Володимир Горбулін.

Водночас він застеріг, що в результаті конфлікт «перетвориться у внутрішньоукраїнський, яким насправді він ніколи не був і не є: «ДНР» і «ЛНР» фактично буде легалізовано, а їх методи боротьби отримають певне виправдання».

Третій сценарій – «німецький».

«Розділена країна об'єднується волею народу в результаті переосмислення причин розколу й набуття спільних цінностей, відновлення політичної та культурної єдності, – каже промовець. – Україна при цьому отримує моральну сатисфакцію, оскільки територіальна цілісність визначається об'єднуючою цінністю. Також важливою є позитивна реакція на такий крок. Виникають серйозні передумови для переговорного процесу по Криму. Але це не буде перемогою однієї зі сторін конфлікту: об'єднання можливе лише як результат ідеологічного й політичного компромісу». При цьому, Україна буде змушена «прийняти вимоги по автономії регіону, дати гарантії місцевому істеблішменту».

Він нагадав, що в Німеччині цей шлях вдалося пройти майже за півстоліття, але в Україні «він може бути пройдений значно швидше».

У наших реаліях, на думку Володимира Горбуліна, слід узяти щось конструктивне від кожного із перелічених сценаріїв.

У презентації брали участь члени редакційної колегії та рецензенти: директор  Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова, заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України Євген Бершеда, Надзвичайний і Повноважний посол України, міністр закордонних справ України (1992 – 1996 р.р.) Володимир Огризко,  директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Рафальський, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко, а також  політологи, вчені, експерти з питань національної безпеки, журналісти. На думку учасників заходу, монографія має стати основою для розроблення державної стратегії повернення Криму й Донбасу.

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.