Наука заради миру та безпеки

Україна з 2014 року незмінно посідає перше місце серед країн – партнерів Північноатлантичного альянсу за кількістю спільних наукових проектів та обсягами їх фінансування. І весь обсяг знань і навичок, здобутих науковою спільнотою, треба викорстати для розв’язання наявних проблем безпеки. Нові можливості співпраці для українських науковців було обговорено 27 травня під час Інформаційного дня Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» в НАН України в рамках візиту до нашої держави заступника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посла Соріна Дукару. Співорганізаторами цього важливого заходу стали Національна академія наук, Міністерство освіти і науки, Представництво НАТО в Україні.

Перший віце­­президент НАН України академік Володимир Горбулін поінформував присутніх про те, що нинішнього року установи академії виконують 25 спільних проектів. Залучено потужні наукові осередки інститутів фізики, фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова, металофізики імені Г. В. Курдюмова, Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова, Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова, Інститут геологічних наук, Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича, Фізико­механічний інститут імені Г. В. Карпенка, Інститут сцинтиляційних матеріалів, Інститут технічної теплофізики, Інститут проблем безпеки атомних електростанцій, Інститут геохімії навколишнього середовища, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії, Інститут біології клітини, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України та Національний науковий центр «Харківський фізико­­технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ»). Володимир Горбулін висловився за розширення співробітництва за тими напрямами, які набувають актуальності, зокрема дослідження у сфері боротьби з тероризмом, наслідками Чорнобильської катастрофи, повенями.

Високо оцінюючи роль українських науковців у спільних проектах нашої держави й альянсу, заступник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посол С. Дукару повідомив, що за підсумками своєрідної інвентаризації здобутків двосторонньої співпраці Україна з 2014 року незмінно посідає перше місце серед країн – партнерів НАТО за кількістю спільних наукових проектів та обсягами їх фінансування, й навів приклади проектів, реалізація яких уже має віддачу. Він також повідомив, що напередодні Інформаційного дня започатковано практичну фазу Проекту ремедіації територій, забруднених нафтопродуктами (з їхнього відновлення та очищення від техногенних забруднювачів), а саме введення в експлуатацію унікальної для України системи вилучення нафтопродуктів і забруднених підземних вод.

Радник Президента України з гуманітарних питань, Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат України Ольга Богомолець від імені парламенту та Кабміну України подякувала альянсові за вагомий внесок у розвиток науки та зміцнення світової безпеки, а також країнам–членам НАТО, які за власні кошти (а це близько 100 млн. дол. США) лікували й реабілітували 398 постраждалих українських військовослужбовців. Крім того, вона зауважила, що долучення нашої держави до програм НАТО (зокрема, й до програми SPS) дає змогу запозичувати важливий досвід, здобувати потрібні знання й брати участь у зміцненні безпеки в світі. На окрему увагу заслуговують можливості розвитку телемедицини в Україні та перспектива створення тренінгового центру для підготовки парамедиків за стандартами НАТО. Його діяльність передбачатиме й навчання представників поліції способам надання першої невідкладної долікарської допомоги потерпілим, що є надзвичайно важливим для нашої країни, де досить високий рівень смертності на автомобільних шляхах.

На продовження Інформаційного дня було організовано стендову сесію «Співробітництво Програми «Наука заради миру та безпеки» з Україною», під час якої присутні ознайомилися з результатами виконання деяких спільних наукових проектів. Це, зокрема, «Неохолоджувані терагерцові багатоелементні масиви для візуалізації небезпечних речовин» (український учасник – Інститут фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова НАН України), «Харківський генератор рентгенівського випромінювання НЕСТОР (реалізується за участю фахівців ННЦ «ХФТІ»), «Нова дозиметрія для класифікації постраждалих від радіаційного випромінювання» (учасник від України – Національний університет «Львівська політехніка»), «Термоелектричні матеріали та пристрої для енергозаощадження та підвищення безпеки» (участь від України бере Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), «Моделювання та запобігання соціальним лихам, спричиненим катастрофами і тероризмом» (український учасник – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»). Відвідувачі мали можливість отримати докладну інформацію про цілі представлених проектів, а також поспілкуватися з їхніми виконавцями.

На завершення Інформаційного дня Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» в Україні працівник Комісаріату з атомної та альтернативних видів енергетики (Франція) П’єр Шаррю представив інформаційну систему розпізнавання терористів­­смертників і вибухових речовин, яка також була розроблена під час виконання відповідного проекту в межах одного з пріоритетних напрямів програми SPS і пройшла апробацію на станціях паризького метрополітену. Науковці ННЦ «ХФТІ» О. Щербаков і
О. Черкашин та професор Технічного університету Ейндговена Я. Ботман (Королівство Нідерландів) розповіли про один із проектів, виконуваних у рамках програми SPS, – розроблення високотехнічного генератора рентгенівського випромінювання.

Започаткований 13 років тому проект SPS є одним із найтриваліших у програмі й наближається до завершення. Дослідники сконструювали унікальний прилад – генератор рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптонівського розсіювання НЕСТОР (повна назва – «Накопичувач електронів СТО (100) реконструйований»). Генерування потужних рентгенівських променів необхідне для отримання зображень високої роздільної здатності в системах виявлення не тільки під час проведення судово­медичних еспертиз, а й боротьби з контрабандою, пошуків вибухівки під час здійснення заходів екобезпеки. Його технічні характеристики і можливості вражають фахівців. Передбачається, що НЕСТОР генеруватиме рентгенівське випромінювання з потоком фотонів близько 1013 фотон/сек. Робота генератора базується на застосуванні новітньої технології лазерного випромінювання й накопичення електронів. Хоча створення таких генераторів може бути дуже вартісним, технологія, застосована під час конструювання приладу НЕСТОР, дає змогу значно скоротити витрати, не втрачаючи характеристик діапазону або потужності. Наразі генератор розташовується в ННЦ «ХФТІ», і чимало співробітників цієї наукової установи мають відтепер можливість здійснювати поглиблені дослідження за своєю фаховою спеціалізацією. У створенні комплексу НЕСТОР брали участь 42 науковці, з яких 18 є молодими вченими.

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Автор: Яна ОСАДЧА.