Повернення до життя

Чим живе тилове місто Львів, яке далеко від війни, що триває на Сході України? – допитувалися приїжджі журналісти на території Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. І почули та побачили те, що вражає, залишаючи біль
у серці та вдячність усім, хто воює з тяжкими наслідками війни – хворобами і каліцтвом поранених бійців. Того дня,
1 червня, у Львові на базі шпиталю було відкрито першу в Україні ерготерапевтичну кімнату зі спеціалізованим реабілітаційним обладнанням та майстерню для обслуговування й ремонту інвалідних візків. Усе це придбали за кошти Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації.

Чому найновіше обладнання з медичної реабілітації потрапило саме до Львова у відділення відновного лікування клініки нейрохірургії та неврології Військово­медичного клінічного центру Західного регіону, адже в Україні є чимало лікарень, клінік і шпиталів, де учасники війни також потребують необхідного устаткування для реабілітації? – намагалися з’ясувати журналісти під час брифінгу за участю представників і Трастового фонду НАТО, і Міністерства соціальної політики, і Міністерства оборони України та різних поважних функціонерів.

– Ще задовго до війни провідні медики Львівщини зі­бра­лись у цьому шпиталі за «круглим столом» і гово­рили про необхідність створення у Львові новітнього ре­­­а­бі­літа­ційного центру. Відтак було побудовано мо­дель такої лікувальної реабілітаційної установи, яка від­по­­ві­дала б потребам часу. До речі, про ці проблеми віт­чиз­няної реабілітації тоді писав журнал «Віче» (№3 за 2013 рік), –
розповів головний нейрохірург Військово­ме­дич­ного клінічного центру, президент Асоціації нейро­хі­­рур­гів Західного регіону полковник медичної служби Іван Бог­дан. – На жаль, так сталося, що саме через війну знач­но прискорилося облаштування відділення. Однак хо­чу на­голосити, що кожну проблему, яка виникає в сус­піль­стві, завжди можна вирішити лише за умови, коли є кон­струк­­­тивна ідея, яка працює на людину. Саме до ре­алі­зації такої ідеї залучаються й відповідні виконавці, во­ни допо­ма­гають усім, чим можуть, для втілення задуму в життя.

Представник НАТО Рене Рой підтвердив думку нейро­хірурга. Він розповів, що під орудою організації є понад 30 трастових фондів. Але фонд медичної реабілітації для українських бійців вважають одним з найважливіших своїх проектів у плані впливу на життя людей. Тому одним з бенефіціарів коштів фонду НАТО обрано військовий госпіталь у Львові, адже установа спеціалізується на лікуванні та реабілітації пацієнтів із тяжкими спинальними травмами. В кімнаті ерго­терапії фізіотерапевт Юлія Амеліна разом із пацієнтами відділення із різними функціональними мо­жли­­вос­тями вчать­ся вико­ри­сто­­ву­вати адапто­ва­ну кухню, здо­бувати навички того, як діяти вдома у повсякденному житті, використовуючи додаткові засоби і адаптовані способи виконання дій, здійснювати самообслуговування, вес­ти активний незалежний спо­сіб життя. Отже, при різних ураже­н­нях ерготерапія допомагає людям у повноцінній життє­діяльності, тобто в усьому, чим вони займаються від першої хвилини, як прокидаються зранку, до того моменту, коли засинають.

Одним з тих, хто відвідував заняття з ерготерапії під час реабілітації, був колишній боєць 128­ї окремої гірсько­піхотної бригади Вадим Свириденко. Під час виходу з ото­чення з­під Дебальцевого він чотири доби пролежав по­ранений у снігу. Потім – полон. Як наслідок – ампутація рук та ніг. Утім, Вадим не втратив віри у власні можливості. По­чав лікування в Україні, згодом за реабілітаційною про­грамою армії США вісім місяців провів у Сполучених Шта­тах у госпіталі штату Меріленд. Вадим Свириденко нині віль­но пересувається без візка і повністю обслуговує себе у побуті.

– Я сьогодні прийшов до львів­ського госпіталю, аби показати хлоп­­цям, що жити повним життям мож­ливо і потрібно. Так, це дуже велика праця і боротьба. Завдяки програмі Пентагона маю нині по п’ять видів про­тезів для рук та ніг. Я можу бігати і на­віть штангу піднімати. Зараз розглядаю можливість, аби ділитись власним досвідом як реабілітолог в одному з наших госпіталів, – каже він.

За словами Вадима Свириденка, у США програмі реабіліта­­ції приділяють значну увагу. Травмовані бійці тривалий час вчаться обслуговувати себе, стають на ноги, долають по­стампутаційний стрес. Уряд США їм у цьому усіляко сприяє.

У візковій майстерні військового госпіталю пара­олім­­­пійський чемпіон із пауерліфтингу Павло Козак допомагатиме у налаштуванні візків під спи­нальних пацієнтів, учасників АТО, щоби вони могли в подальшому активно користуватися ними в повсяк­денному житті.

– Завдяки такій майстерні візок можна підігнати під пацієнта. На це йде від однієї до восьми годин. Тут, у госпіталі, це зручніше робити, бо, поки виконується ро­бота, пацієнт може відпочити у палаті. Звичайно, за кор­доном справа з візками налагоджена технологічно вивірено, навіть модерново. Параметри візочника знімає комп’ютер. Тож кожен візок виготовляється максимально зруч­ним. У нас поки що використовують типові візки за роз­мірами. А от для людей із зростом понад 190 сан­тиметрів або більшою вагою візки однозначно треба ро­бити на замовлення і чекати його не один місяць, – роз­повів Павло Козак.

Трастовий фонд допомоги пораненим українським бійцям засновано за підсумками Уельського саміту НАТО у 2014 році. Учасники — 11 держав під орудою Бол­гарії, серед яких США, Нідерланди, Японія, Швеція, Литва, Угорщина, Туреччина тощо. Практична фаза реа­лізації проекту з бюджетом 2,25 мільйона євро роз­рахована на два роки й розпочалася на початку
2016 року, після досягнення порогового рівня наповнення Трас­тового фонду благодійними внесками. За цей період у рамках проекту вдалося вже реалізувати цілий пакет різ­них ініціатив. Зокрема, це закупівля та встановлення ре­а­білітаційного обладнання у Військово­медичному клі­нічному центрі Західного регіону на загальну суму 40 тисяч євро. Завершується навчання 11 травмованих учасників АТО на курсах підготовки водіїв категорії «В» у Львів­ському міжрегіональному центрі соціально­трудової, про­фесійної та медичної реабілітації інвалідів під егідою Мін­соцполітики. Також надано допомогу в реабілітації
13 військовослужбовців (у рамках немонетарного внеску США), профінансовано шість візитів українських фахівців до медичних центрів країн­членів НАТО, проведено та фінан­сово підтримано проведення 17 заходів (конференцій/лекцій/тренінгів), якими охоплено понад 1500 українських фа­хівців медичного сектору та неурядових організацій. В рамках проекту один угорський радник консультує військово­медичний департамент МОУ на стратегічному рівні. За програмою співпраці з Японією розпочато про­цедуру закупівлі модульного тренувального басейну на 72 тисячі євро для Харківського інституту протезування, протезобудування та відновлення праце­здатності.

Лариса МАРЧУК,
Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ,  підполковник,
Регіональний медіа-центр МО України (м. Львів)

Автор: