«Ізумруд», добутий шахтарською працею

27 травня о 15.30 балаклавська міліція запобігла спробі чергового рейдерського захоплення пансіонату «Изумруд».

Літо, море, сервіс

З першого травня в Криму за традицією офіційно розпочався курортний сезон. На півострів прибуло вже близько 400 тисяч осіб, що на 2,5 відсотка більше, ніж торік. Кількість тих, хто відпочиває за путівками, зросла майже на третину. Тенденція зростання зберігається, й до червня прогнозують збільшення туристичного потоку більш ніж на 40 відсотків.

За даними Державної податкової адміністрації в АРК, за перший квартал 2008 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів становив 879 млн. гривень. Це на 45 відсотків більше за торішній показник. Платежі до бюджету від курортних регіонів становлять 46 відсотків усіх надходжень по Криму.

Від підприємств курортної галузі збір платежів до бюджетів усіх рівнів за цей час дорівнював 36,7 млн. гривень, що на 10,6 млн. більше, ніж за аналогічний період торік.

Нинішній сезон обіцяє бути гарним. До нього готувалися міністерства й відомства автономії, виконкоми міськрад і райдержадміністрацій курортних регіонів, керівники санаторно-курортного й туристичного комплексів. А як?

Про це повідають журналісти — майже 40 представників ЗМІ України, Росії, Білорусі, Молдови, Латвії й Естонії. Головна тема — звісно, якість послуг.

У квітні в Євпаторії відбувся VIII Республіканський конгрес фізіотерапевтів і курортологів, у рамках якого розглядали питання ефективного використання потенціалу кримських курортів, лікувальних природних ресурсів півострова. Тільки минулого року в кримських санаторіях упроваджено близько 220 нових методик оздоровлення й лікування, витрати на придбання медичного обладнання становили 14 млн. 777 тис. гривень, а кошти, вкладені в розробку нових методик оздоровлення та лікування, — 4 млн. 188 тис. гривень.

Є позитивні тенденції в розвитку круїзного туризму на території автономії.

До курортного сезону на Ялтинській набережній відкрито новий готель «Вилла Елена». Будинок, у якому він розташований, споруджено 100 років тому архітектором Шаповаловим. Після тривалої перерви відчинив двері відреставрований Ялтинський театр імені А. П. Чехова.

Новинками для туристів стануть агротуристичний комплекс «Денисівська страусина ферма» (Сімферопольський район) і програма «П’ятий океан» центру планерного спорту «Коктебель».

Біда для нинішнього літнього сезону, як і для колишніх, — відсутність нормативної бази, що регламентувала б порядок надання екскурсійних послуг. Чинні міждержавні стандарти туристсько-екскурсійного обслуговування, прийняті 1995 року, застаріли. У зв’язку зі скасуванням ліцензування екскурсійної діяльності ліцензійні умови здійснення іноземного, внутрішнього й закордонного туризму, що регламентували надання таких послуг, також скасовано. Інших документів, які стосуються порядку обслуговування гостей, просто немає. Тому розробка нових стандартів залишається неабиякою проблемою на шляху досягнення світового рівня обслуговування в сфері туристичного бізнесу.

Л. П.

Нагадаємо, саме він протягом 10 років є яблуком розбрату між законним господарем і так званими господарями, яким удалося  приватизувати на території держпідприємства майже півтора гектара землі, а також сім котеджів. Кілька років тому севастопольці із засобів масової інформації випадково дізналися про таємне зникнення директора пансіонату «Изумруд» Анатолія Васильовича Жежеруна. Його розшукували чотири доби. І після втручання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової знайшли під Одесою. Тема «розбірки» та сама: директора примушували віддати базу «Изумруд».

Державне підприємство «Пансіонат «Изумруд» належить Міністерству вугільної промисловості України й побудовано 38 років тому шахтарями, які створювали його, вгризаючись у скелясту місцевість і долаючи опір морської стихії. Вони звели «Изумруд» на благо собі та своїм родинам. У це будівництво вкладено кошти й працю не одного покоління шахтарів. Побудували все власноруч: дорогу, корпуси, гаражі, стоянки машин. Провели електрику, воду, каналізацію. Не дарма кажуть, що саме шахтарі, як ніхто інший, знають ціну раю на землі. Можливо, тому в них усе й вийшло. Знаєте, з чого почав свою діяльність А. Жежерун, коли 1995 року став директором? З того, що добровільно прийняв посвяту в шахтарі. Спускався в шахту імені Леніна разом із генеральним директором об’єднання «Макіїввугілля» Станіславом Марковичем Толчиним. І успішно проповз шлях до лави, як і належало шахтареві. Довідався й перейнявся відповідальністю шахтарської праці.

Йому не звикати до труднощів. Загартувала робота в органах внутрішніх справ. Потім – початок Чорнобиля, відлуння якого позначилося й на долі двадцятип’ятирічного Анатолія Жежеруна. Ось як писала одна з газет у той страшний для країни час: «Коли потребували обставини, старший сержант Жежерун один із перших серед воїнів свого підрозділу зробив крок назустріч небезпеці. Зараз обстановка в районі АЕС багато в чому стабілізувалася, а в перші дні там було вкрай напружено. Але старший сержант і його підлеглі думали тільки про одне: як найліпше виконати поставлене перед ними завдання. І таки виконали. За зразкові дії, самовідданість старшого сержанта А. Жежеруна представлено до державної нагороди».

В Анатолія Васильовича чудова родина. Вона звикла до незручностей і труднощів і розділяє з ним успіхи й невдачі. Дружина – молодший науковий співробітник у Національному музеї «Херсонес Таврійський». Дочка, випускниця Севастопольського національного державного університету за фахом «Фінанси та кредит», нині працює в Києві. Син закінчує юридичний факультет Дніпропетровської митної державної академії. Свого часу близькі були неабияк занепокоєні через проблеми з його здоров’ям, бо з’явився на світ після Чорнобильської аварії. Знаючи про те, яку рятівну роль може відіграти в житті сина природа, Анатолій Жежерун вирішив піти працювати до будь-якого пансіонату. Так потрапив на базу відпочинку рибалок «Изумруд-1» виробничого об’єднання «Атлантика». Здобув досвід господарника, став здібним керівником, заробив добре ім’я. А потім став директором державного підприємства «Изумруд-2», що є зразковим платником податків і найкращим підприємством у туристичній галузі.

А. Жежерун – реєстровий козак. Йому присвоєно звання генерал-майора. Анатолій Васильович досить послідовний у своїх планах і діях. Люди кажуть, що він є продовжувачем найкращих традицій «смарагдового містечка».

Історія едему біля підніжжя Монаха

Зараз важко уявити, як людина, котра одного разу вирішила  побудувати  базу відпочинку в краю, де гори наступально повзуть до моря, зуміла довести: її ідея – реальна. Мабуть, тому, що велика будова розпочалася завдяки жінці. То була дружина одного з міністрів гірничодобувної промисловості СРСР, котра захоплювалася альпінізмом. Коли постало питання про розміщення пансіонату сімейного відпочинку, фахівці віддали перевагу саме її вибору – Ласпінській бухті, розташованій  за 30 кілометрів від славного міста-героя Севастополя. Старожили розповідають, що «авторка» ідеї такого чудового проекту свою  відпустку проводила в «Изумруде». І вже в поважному віці теж сюди приїжджала, раділа змінам, розвитку підприємства. Вона була своєрідним почесним гостем «смарагдового містечка». На жаль, ніхто вже не пам’ятає її ім’я. Директор збирається розшукати в сімейних альбомах ветеранів-шахтарів старі знімки, що відтворюють життя пансіонату протягом 38 років, і створити літопис шахтарського едему. Це місце захищає напрочуд красива гора Монах, що здавна слугує людям барометром: якщо зранку на неї лягає темна хмара – буде дощ. Ця прикмета протягом багатьох років перевірена людьми.

Вічнозелена розкіш субтропіків і реліктові ялівцеві гаї створюють тут атмосферу омріяного відпочинку й солодкої знемоги. Море безкрає й чудове.

У «смарагдовому містечку» зараз цвіте магнолія, чути трелі птахів. Стомлені від зимових негод, чайки збираються зграями на сонячних скелях, чистячи пір’я й сумлінно готуючись до нового літнього сезону.

На базі тривають останні приготування до літа. Озеленювачі  підрівнюють верхівки кущів, підсаджують квіти, прибирають сухостій. Робітники бази упорядковують улюблені місця відпочинку туристів. Скрізь чистота. Уся територія «вилизана» так, як і належить у зразкового господаря. Набережну прикрасили різнокольорова плитка, білосніжні статуї й ліхтарики, троянди. З’явилися крамнички, яких тут раніше не було.

Вісім років тому ця територія була занедбаною ділянкою землі. Розбиті причали, зруйновані доріжки, засмічені пляжі, гора мотлоху на центральній прохідній. І цілковита відсутність фінансування. Привабити відпочивальників тоді здавалося справою неможливою. Однак люди не переставали працювати. Вони шукали можливість вирватися з прірви безгрошів’я, працею й завзятістю продовжували підтримувати інфраструктуру, відстоювати на всіх рівнях своє майно, бо саме тоді почалися «набіги» ззовні на територію державного пансіонату. Ласий шматочок південнобережжя не давав і дотепер не дає спокою людям, здатним жити лише за чужий рахунок.

У головного бухгалтера Л. Ісмаїлової та її родини територія пансіонату «Изумруд» – не тільки постійне місце роботи, а й її життя упродовж багатьох років. 

120 судів пережили

Нинішній колектив упевнений, що «Изумруд» відстояли завдяки директорові Анатолію Васильовичу Жежуруну, який мужньо пережив 120 судів, з’ясовуючи стосунки з фірмами, котрі приватизували в смутні часи нерухоме майно пансіонату. Про наявні проблеми й спроби рейдерських набігів надіслано листи до Секретаріату Президента, Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, Фонду держмайна, Ради національної безпеки і оборони, Генеральної прокуратури, Кабінету Міністрів і Міністерства вугільної промисловості України.

Ось витяг з останнього листа до центральних органів влади: «Подають рейдерські позови будь-якої спрямованості: зняти з балансу ДП «Пансіонат «Изумруд» спальний корпус № 3 і під’єднати до комунікацій пансіонату, визнати недійсною реєстрацію ДП «Пансіонат «Изумруд» через нові обставини, що їх було виявлено, визнати недійсним Устав ДП «Пансіонат «Изумруд»... Виявляють дедалі нові обставини: то десь забули про договір наміру продажу будиночків, то про те, що 2005 року брали кредит у ВАТ АКБ «Інпромбанк» у сумі 8 мільйонів гривень під заставу земельної ділянки площею 1,1886 га.

Нині розглядаються справи за рейдерськими «законними» скаргами ТОВ «Бриг-А», ЗАТ БУШСМ і зацікавлених фізичних осіб. 29 січня 2008 року у Вищому адміністративному суді України розглядалася касаційна скарга ТОВ «Бриг-А» про визнання реєстрації ДП «Пансіонат «Изумруд» недійсною.

Скаргу «Бриг-А» не задоволено.

31 січня у Вищому адміністративному суді України розглядалася касаційна  скарга ТОВ «Бриг-А» як іпотекодавача й ВАТ АКБ «Інпромбанк» як іпотекоутримувача про визнання реєстрації ДП «Пансіонат «Изумруд» недійсною... У всіх листах – головна думка людей, які по-справжньому зацікавлені в тому, щоб «Изумруд» і далі залишався шахтарським: «Звертається до вас із величезною надією трудовий колектив державного підприємства «Пансіонат «Изумруд» Міністерства вугільної промисловості України. ДП «Пансіонат «Изумруд», як об’єкт державної власності й соціально-культурного призначення Мінвуглепрому України, є одним із передових підприємств міста Севастополя в секторі туристичного бізнесу, здійснює господарську діяльність у режимі повного госпрозрахунку».

 Колективу «Изумруда» вдалося достукатися до Верховного Суду, він виграв усі судові процеси. У поверненні власності допомагали всі – починаючи від юридичного відділу Міністерства вугільної промисловості й закінчуючи самим міністром. Сім котеджів уже повернуто у власність пансіонату. Але каменем спотикання залишаються майже півтора гектара землі. За металевим парканом височіють дві «недобудови, які псують краєвид. Колись саме тут були дитячий і спортивний майданчики, чого  насамперед незаслужено позбавили шахтарів та їхні родини.

«Вийшов до моря
о п’ятій ранку. Дивлюся,
а садівники вже шурхотять»

Торік в «Изумруде» відпочили 2600 шахтарів, серед них і родини загиблих у шахтах. Усі задоволені відпочинком, особливо згадують про чудову організацію професійного свята – Дня шахтаря. Прикрашені зали, море вогнів, гарне меню, концерт, привітання, феєрверк…

– Ми турбуємося про настрій відпочивальників, – розповідає А. Жежерун. – У наших планах суцільна облаштованість пансіонату: грязьові ванни, масажні кабінети – цілий комплекс оздоровчих процедур, який передбачає тренувальний зал і власний стоматологічний кабінет. Там, де одна з фірм не закінчила будівництва котеджів, маємо намір побудувати спортивний комплекс, щоб наші шахтарі за бажання могли пограти у волейбол, теніс, поплавати в басейні.

Як зауважив мій співрозмовник, в «Изумруде» ненормований робочий день. У сезон базу обслуговують понад сто осіб. А зазвичай – 38. Улітку  тут проходять практику учні торгово-кулінарного ліцею. Приїздять на роботу в їдальню 60 чоловік, одержують зарплату. Наші відпочивальники гідно оцінили їхні старання: харчування на найвищому рівні!

– Сьогодні прокинувся о п’ятій ранку, не спиться, вийшов до моря. Дивлюся, садівники вже шурхотять. Головний бухгалтер частенько затримується на роботі. Втім, кожний співробітник має можливість скористатися в пансіонаті всім комплексом оздоровчих процедур увечері або в інший час. Зарплата в персоналу державна – не надто велика, однак люди, що працюють тут по 20 років (переважно колишні шахтарі), дуже сумлінні й відповідальні. Це Павло Володимирович Безбородов, Анатолій Олександрович Чорний, Любов Дмитрівна Сафонова, Лариса Василівна Пасічниченко.

Директор задоволений участю в житті «Изумруда» керівників українських шахт і рідного міністерства. Жодного разу не відмовилися  допомогти. До пансіонату ставляться з особливою увагою. Будь-яке питання вирішується по-діловому, без зволікань.

На рівні міністерства вже погоджено питання про поліпшення умов життя співробітників бази. Розроблено план і шляхи його реалізації.  Найближчим часом для обслуговуючого персоналу буде зведено двоповерховий житловий будинок.

Із приходом нового директора життя колективу справді покращилося. Зарплату й відпускні видають вчасно. Дітей щодня спеціальним автобусом відвозять до школи. А батьків – раз на тиждень за покупками на ринок і до крамниць Севастополя.

Поліпшено умови й для відпочивальників. Пансіонат пишається своєю сауною й перебудованими пляжами. Ці об’єкти доведено до логічного завершення завдяки дніпропетровській компанії «Амстер», що виграла тендер і вже готова втілювати  в життя подальші плани  «Изумруда».

Автор: Лучія ПУЗИКОВА