Володимир Полохало: «Не дискредитувати б прогресивної ідеї тестування»

Згідно з наказом Міністерства освіти та науки від 25 грудня 2007 року, зовнішнє оцінювання знань випускників шкіл стає обов’язковим. Принаймні на поточний рік. Вони отримають сертифікати з української мови й літератури та одного предмета на вибір. Саме їх випускники шкіл покажуть приймальним комісіям вищих навчальних закладів для конкурсного відбору на перший курс. Чи готові абітурієнти до такої антикорупційної реформи, розповів голова Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Володимир ПОЛОХАЛО.

— На початку травня на розширеному засіданні Кабміну, присвяченому питанню незалежного тестування знань випускників, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко наголосила, що за його підсумками уряд прийматиме адекватні ситуації рішення — залежно від того, скільки дітей матимуть достатні для вступу до вузу бали. Що малося на увазі?

— На згаданому засіданні уряду йшлося передусім про те, наскільки організаційно, методологічно й психологічно країна готова до проведення незалежного оцінювання. У 2008 році вперше здійснено масштабну інформаційну роботу з ознайомлення учнів та вчителів із механізмом зовнішнього тестування, навчено інструкторів, тестові завдання перекладено мовами національних меншин тощо. Усе це пов’язано з обов’язковістю нинішнього оцінювання для усіх випускників шкіл.

Нагадаю, першу постанову Кабінету Міністрів щодо впровадження зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів приймали ще у 2004 році. На жаль, протягом наступних років ця процедура не була врегульована законодавчо та нормативно.

Наприклад, і досі не вирішено питання про адміністративну та кримінальну відповідальність за можливі порушення, приміром, розголошення змісту тестових завдань. Ці норми мають бути прописані у відповідних кодексах, законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту». Ми також розробили низку рекомендацій, у тому числі для Міністерства освіти. Робочій групі на чолі з віце-прем’єр-міністром Іваном Васюником доручено мінімізувати усі ризики, пов’язані з проведенням зовнішнього оцінювання.

— Вступна кампанія фактично завершилась. Які її підсумки ви відзначили б?

— Звичайно, залишилися певні питання, які потрібно владнати. Але водночас ми підтримали проведення зовнішнього оцінювання як експеримент, що дає більш-менш якісну оцінку рівня знань абітурієнта. Важливо, щоб усі були в однакових умовах і максимально позбавлені суб’єктивності приймальних комісій. Сама ідея прогресивна, дискусія ведеться більше про її реалізацію. І тут головне завдання — не дискредитувати її.

Вважаю, що наступного року доцільніше провести тестування наприкінці навчального процесу. Нині оцінювання почалося 2 квітня і фактично це означає, що школярі готувалися до тестів, а не вчилися. Виходить, відбувалися два паралельні процеси — навчальний та оцінювальний.

Інша проблема, якій комітет приділив увагу і вона записана у його рішенні від 16 лютого, — це надання можливості заочникам обирати: складати тести чи звичайні іспити. Це пов’язано з тим, що багато хто з них закінчили навчальні заклади п’ять-шість років тому, коли програми були зовсім інші.

Мене непокоїть, що нині зареєструвалося вдвічі менше вступників на цю форму навчання, ніж торік. Мабуть, багато майбутніх заочників вирішили перечекати або завчасно не зареєструвалися. А термін подання документів для них було продовжено. Однак вони цим не скористалися, що й тривожить. Необхідно проводити широкі інформаційні кампанії.

А проблема вдосконалення тестів існує. Вони повинні бути адекватними  навчальній програмі.

— Якщо є певні проблеми, то чи був сенс упроваджувати ще не відрегульований механізм? Виходить, із корупцією хочуть боротися уже зараз, не поліпшивши тестів, які є занадто складними для вступників? Інше питання, що оцінки з більшості предметів шкільної програми ніде не враховуються…

— Міністерство пішло на те, щоб запровадити «тотальне» оцінювання уже цьогоріч. На мій погляд, зробити це можна було і з 2009 року. Проте це суб’єктивна точка зору, тоді як об’єктивну викладено у рішеннях комітету.

Узагалі, у цій царині законодавство застаріле. До 1 червня Міносвіти має передати у комітет проект закону «Про вищу освіту». 18 червня його обговорюватимуть на парламентських слуханнях. Перед цим плануємо проведення серії «круглих столів» із цього питання у Києві, Харкові, Львові, інших містах.

 — Під час відвідин Сумщини  ви звернули увагу на проблему доступу до якісної освіти, недоукомлектованості шкіл, особливо сільських. Як боротися за те, щоб школярі мали однакові можливості здобуття знань?

— Об’єктивно —  рівень середньої освіти у різних регіонах неоднаковий. Не секрет, що у київському ліцеї він вищий, ніж у селищі. Рівний доступ до якісної освіти забезпечується не лише тестуванням, а й підготовкою до нього. Але все-таки, акцентую увагу на тому, що тестування необхідно впроваджувати. Наше завдання — мінімізувати ризики. 

Вища освіта потребує реформ, це безперечно. Серед п’ятисот кращих вузів світу немає жодного українського. Інакше кажучи, вагомість вітчизняного диплома не задовольняє, бо він малоконкурентний. У нас небагато закладів, рівень підготовки яких відповідає європейському. От і доводиться впроваджувати незалежне оцінювання, щоб подолати корупцію у вузах.

Але це лише перший крок.

  Інтерв’ю взяв Олексій СИЩУК.