Громади потребують реальної влади і грошей

Те, якою реформу місцевого самоврядування бачать на місцях і які проблеми потребують першочергового вирішення, обговорювали учасники парламентських слухань "Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування".

Нині на харчування в лікарні виділяється від 10 копійок до гривні на добу, а на ліки – від 15 до 80 копійок. То чому тоді представники Міністерства фінансів постійно кажуть про соціальну орієнтацію наших бюджетів? Здебільшого такі гострі питання ставили учасники слухань. Щоб виправити ситуацію, голова Асоціації сільських, селищних і міських рад Нововодолазький (Харківська область) селищний голова Володимир Слиж закликав Верховну Раду якнайшвидше прийняти закони: про місцеві податки і збори, про комунальну власність, про нерухомість, а також внести зміни до Бюджетного кодексу.

Розмови про необхідність децентралізації влади й розширення повноважень органів місцевого самоврядування ведуться вже кілька років поспіль, зазначив він. Усі погоджуються з цим, але фактично права місцевого самоврядування звужуються, а влада дедалі більше централізується. Особливо загрозливої форми, зазначив В.Слиж, така тенденція набула за часів прем'єрства Юлії Тимошенко. "Централізація фінансових ресурсів, а потім їх перерозподіл стали нормою для Міністерства фінансів. Держава в особі Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів довела бюджети сіл, селищ і міст районного значення до злиденного існування", – наголосив він.

Наших громадян насамперед турбують не "розбірки" у владній команді, а власний добробут, стрибок цін і робота комунальних служб, підкреслив секретар Київради Володимир Яловий. Нині треба говорити про те, що місцеве самоврядування має стати врівень з державною владою й отримати певний паритет і статус. І починати слід із законодавчих змін.

Тож голова Волинської обласної ради Василь Дмитрук звернувся до Верховної Ради з проханням якнайшвидше ухвалити законопроект 3207-1. Адже передбачені законом положення – основа для подальшого здійснення реформ. Щоправда, голова області не приховував: закон лише частково охоплює комплекс проблемних питань. Однак, виходячи із ситуації, що склалася, зокрема у сфері фінансів та бюджету на місцевому рівні, у відносинах між державою і місцевим самоврядуванням щодо міжбюджетних трансфертів, закон потрібно прийняти.

Не раз наголошувалося на засіданні й на необхідності вирішення питання зміцнення й розширення доходної бази місцевих бюджетів, які спрямовуються на фінансування самоврядних повноважень. Пропонувалося, зокрема, залишати на місцях кошти від сплати державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності й ліцензій, що видаються виконавчими органами відповідних рад. Не завадило б, на думку учасників слухань, розробити й механізми поступового запровадження податку на нерухоме майно, а ще – ефективну стабільну систему стимулювання органів місцевого самоврядування за нарощення ресурсного потенціалу місцевих бюджетів за доходними джерелами, що закріплюються за цими бюджетами.

А на думку віце-прем'єр-міністра Романа Безсмертного, "про повноцінне самоврядування можна говорити лише після здійснення комплексу реформ: територіальної, адміністративної, податкової, бюджетної та реформи самоврядування". Він повідомив, що вже підготовлено пакет законопроектів про місцеве самоврядування в громаді, про місцеве самоврядування в районі, про місцеве самоврядування в регіоні, про територіальний устрій України та про зміни до Закону України "Про місцеві державні адміністрації". На підході й комплекс законів про фінансове забезпечення самоврядних органів.

Однак залишається одна проблема: скільки коштуватиме така адмінреформа державі? Як зазначив перший заступник міністра фінансів Анатолій Максюта, вартість її неможливо визначити, бо немає чітких критеріїв можливих змін.

Утім, вартість проведення реформи, за словами А. Максюти, залежатиме від трьох складників. По-перше, від витрат технічного характеру (в разі зміни територіального устрою). По-друге, витрат, пов'язаних зі зміною системи органів управління (створення виконкомів і реформування місцевих адміністрацій). І, нарешті, витрат, пов'язаних із підвищенням якості надання суспільних послуг (створення необхідної інфраструктури). А от кошти для проведення реформи, на думку Мінфіну, треба передбачити в бюджетах усіх рівнів одразу.

У свою чергу, голова Центральної виборчої комісії Ярослав ДавидовиЧ закликав парламентаріїв внести зміни до закону про вибори до місцевих органів влади. Інакше вибори може бути зірвано, зазначив він. Цей закон не адаптований до чинного законодавства, а в деяких випадках його положення навіть суперечать одне одному. Скажімо, він передбачає іншу, ніж до Верховної Ради, систему формування списків виборців. Оскільки вибори відбуватимуться в один день, комісіям доведеться користуватися двома різними списками. А це, на думку голови ЦВК, абсурд.

Як сказав Голова Верховної Ради Володимир Литвин, під час слухань відбулося фактично "публічне вигулювання проблеми". В. Литвин зазначив, що серйозно підходити до її розв'язання, комплексно вмонтовуючи в загальний контекст розвитку України, ми зможемо лише після парламентських виборів. "Бо в нас, як ви розумієте, обіцяного три роки чекають, а четвертий рік – передвиборний, він практично не враховується, викреслюється з нашого життя".

Треба, відмовившись від гасел, говорити, що потрібно Україні, всерйоз, надовго і назавжди, наголосив Голова ВР.

Автор: Олена РОМАШКІНА