«В хрустальной свежести весны»

Так називається один із етюдів Віталія Голубєва, члена Спілки письменників Криму

Століття минуле...
Століття прийдешнє

У будинку Віталія Голубєва, кримського ботаніка зі світовим ім'ям, щастя вимірюють творчою працею, любов'ю та щирим ставленням до природи й людей. У маленькій затишній квартирі разом із унікальними господарями живуть розумні книжки. Серед них – твори самого вченого й ті, до яких мають стосунок його діти. Нещодавно вийшла друком книжка, котрою дебютував як її оформлювач його молодший син. На полицях багатющої бібліотеки та на столі розставлені лики святих. Вони охороняють будинок від злих духів.

Меценат Віталій Голубєв. Хто він такий?

Доктор біологічних наук, професор, почесний академік Кримської академії наук Віталій Голубєв, який присвятив себе служінню природі, подарував Воронцовському палацові-музею власну колекцію картин, що їх збирав усе життя. Вона налічує 204 твори живопису та графіки. Це роботи відомих майстрів: М. Волошина, К. Коровіна, О. Купріна, В. Борисова-Мусатова, Д. Бурлюка, О. Нагаєвської, М. Сарьяна, Я. Басова, К. Богаєвського.

Широкий жест кримського вченого приурочений до 150-річчя улюбленого міста Ялти. Будь-який музей, навіть найзнаменитіший, вважав би за велику честь одержати таке яскраве зібрання полотен. Пояснення цього щедрого вчинку відкриває нам багатий внутрішній світ ученого: «Я щасливий, що моя особиста колекція стала загальним надбанням, вона викликає інтерес, дивує і вражає своїми фарбами, служить єднанню людей, їхньому моральному зростанню, очищенню душ».

 Привітна господиня Ірина Володимирівна, теж відомий ботанік, своє творче життя присвятила дослідженням і захисту кримської природи. Як слушно зауважили колеги, вона пішки пройшла всіма стежками Південного берега Криму, й на ній завжди були будинок і діти. Й з усіма цими завданнями справлялася успішно.

 Голубєви – зірки Нікітського ботанічного саду АН України. Вони, можна сказати, починали його історію. Усе, що в саду росте, зберегло в собі тепло їхніх рук.

 В одній із книжок, що знайомлять нас зі світовими вченими-ботаніками, Віталію Голубєву відведено сторінку слідом за розповіддю про видатного німецького вченого – засновника біоморфології рослин А. Гумбольдта. Тут виражено суть діяльності нашого вченого: «Відомий вітчизняний ботанік, який зробив істотний внесок у розвиток біоморфологічного аналізу рослинного покриву, класифікації життєвих форм і фітофенології». Для кращого знайомства варто додати, що за 48 років роботи Віталій Миколайович опублікував майже 400 наукових праць у галузі біоморфології, фітоценології (геоботаніки), флористики, екології, охорони природи.

– Нормальна людина не відривається від природи, тим паче не руйнує її життя, – каже учений. – Усе, що відбувається нині з природою в Криму, може призвести до тяжких наслідків. Наступ безумців на заповідники, винищування рідкісних порід дерев і рослинності загрожує розплатою: ми станемо заручниками пустелі. Найцінніше на Південному березі – це мікроклімат. А його створюють численні рослини. Вони несуть у собі живильну силу. Суничник, граб, кизил, мигдаль, біла акація, глід, ялівець, терн, ялиця, інжир, кедр, дуб – ось далеко не повний перелік рослин, які дарує природа, охороняючи наше здоров'я.

Віталій Миколайович народився в Ярославській області. Його дитинство пройшло на Волзі в старовинному російському місті Угличі. Закінчив Московський обласний педагогічний інститут, аспірантуру, працював у Смоленську, Омську, Курську, Іркутську, брав участь в експедиції у Західний Тянь-Шань і Алатау, у ботанічних екскурсіях на Гіссарський хребет, Кавказ, Алтай, Камчатку, в Молдову.

До Криму Голубєв приїхав у середині 60-х років минулого століття. На Нікітській яйлі він створив геоботанічний стаціонар і вивчав причини безлісся яйли, взаємини лісових і лучно-степових суспільств, закономірності розвитку корінної рослинності в умовах заповідного режиму.

Займався дослідженням основних типів рослинності півострова, популяційно-кількісним обліком рідкісних і зникаючих рослин гірського Криму, а також лісостепу, Керченського півострова, Арабатської стрілки. Підсумки цієї багаторічної роботи лягли в основу його наукової праці «Біологічна флора Криму», що містить інформацію про 2775 видів рослин, зокрема нових, приміром, таких, як жовтець золотавий.

Дякувати Творцеві
й кланятися природі

Творче начало Віталія Голубєва – це походи до Третьяковської галереї, Музею образотворчих мистецтв імені О. Пушкіна. У Ленінграді – до Ермітажу та Російського музею. У 50–60-ті роки він об'їздив чимало обласних художніх музеїв. Його знання в цій галузі були такі глибокі, що професор ботаніки з легкістю відгукувався на прохання про експертну оцінку картин. Йому довіряли, його вважали компетентним фахівцем. До речі, Голубєв написав кілька серйозних нарисів з живопису.

Літературою Віталій Миколайович усерйоз захопився, будучи на пенсії. Видав десяток книжок. Зробити перший крок було непросто. Можна сказати, до нього він готувався усе життя.

…На прощання автор прочитав уголос свій етюд про ставлення до війни, про спробу деяких сучасників дати викривлену оцінку історичним фактам. Віталій Голубєв читав це серцем, наголошуючи на кожному важливому слові.

Під кінець розмови в салоні з'явилася Ірина Володимирівна й запросила нас до столу.

 – Сьогодні в нас на обід, – урочисто повідомила господиня, – російські щі й пиріжки на львівських дріжджах.

Молитва, подяка Богові за хліб насущний.

І настала та сама благодать, без якої життя стає марним. Голубєви трудяться багато, долаючи життєві знегоди. А що для цього потрібно? Лише союз двох чистих сердець, в основі якого – потреба за кожну малість дякувати Творцеві й кланятися природі.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА