Історичні аналогії: Чорнобиль – Львів

16 липня о 16.55 у Буському районі Львівської області на залізничному перегоні Красне – Броди біля станції Ожидів Львівської залізниці сталася аварія грузового потяга, у складі якого було 15 спеціальних цистерн із небезпечною хімічною речовиною – жовтим фосфором. Вантажовідправник – Казахстан (станція Аса), вантажоодержувач – Польща (станція Оклеса). Унаслідок аварії зійшли з рейок 15 цистерн із жовтим фосфором, 6 із яких загорілися. О 22.29 пожежу було ліквідовано, розповсюдження токсичних продуктів горіння локалізовано. Жовтий фосфор – отруйна, небезпечна для здоров'я людини й довкілля речовина.

– Безпосередню участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС мені довелося брати з 1986 року, а за аварією на станції Ожидів я спостерігав за офіційними повідомленнями та оперативною інформацією МНС. Принципова відмінність ситуації:  офіційна інформація зі Львівщини була майже об'єктивною, лише трактування можливих масштабів катастрофи було на першому етапі максималізовано. «Майже об'єктивною», бо технічно неможливо на першому етапі ліквідації аварії простежити за рухом хмари від продуктів згоряння, оскільки тут потрібен принципово інший (вищий) рівень оснащення сил, які за це відповідають. На другий день об'єктивність інформації зросла. Але спрацював той само ефект, що й у Чорнобилі: позаяк перше повідомлення було про надзвичайні масштаби, то все інше – неправда. Оливи у вогонь підливали коментарі фахівців, що мають справу із суто хімічними або технологічними аспектами роботи з фосфором, коли санітарно-гігієнічні вимоги надзвичайно жорсткі. Окремі коментарі екологів, які обізнані з поведінкою фосфору в екосистемах, на загальному тлі думок звучали непереконливо.

– Для фахівців та населення, що постійно цікавились інформацією про ліквідацію аварії з повідомлень ЗМІ та офіційного сайта МНС (www. mns.gov.ua), було очевидним, що ситуація перебуває під постійним контролем. Але чому все-таки знову спрацював «чорнобильський» ефект: нам кажуть неправду?

– Аналіз ситуації свідчить, що викиди були локалізовані на обмеженій території і на ній потрібно було зосередити головні зусилля. Слід віддати належне діям державної комісії, що керувала ліквідацією наслідків аварії. Незважаючи на очевидне для фахівців перебільшення її наслідків, заходів для зняття напруженості серед населення вжили достатньо. Окремою проблемою є відстеження первинного сліду продуктів згоряння. Ще раз необхідно наголосити, що за сучасного оснащення служб, котрі відповідають за контроль схожих ситуацій, це наразі дуже складне завдання.

– Що напрацьовано в МНС із цієї проблематики, як боротися з такими ситуаціями?

– У 2004–2005 роках ВНДІ цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на замовлення МНС створено пересувні мобільні лабораторії, які були представлені на міжнародних виставках «Технології захисту» 2004 та 2005 років і отримали високу оцінку фахівців. Вони оснащені необхідними приладами для швидкого визначення складу забруднення довкілля. На жаль, справа обмежилася експериментальними зразками. Якби рятувальники Львівщини мали таку лабораторію, то в короткий термін (до приходу основних сил) змогли б провести розвідку місцевості й надати необхідні вихідні дані для прийняття управлінських рішень.

 Крім того, в МНС розроблено концепцію розвитку системи оповіщення населення в разі аварії на потенційно небезпечних об'єктах, готується законодавча база та розпочинається створення цієї системи. Тут доречно було б нагадати, що свого часу система цивільної оборони досить успішно виконувала цю функцію. Після реорганізації (практично ліквідації) сил цивільної оборони становлення системи цивільного захисту відбувається повільними темпами.

У виступах високопосадовців, що безпосередньо відповідали за хід ліквідації аварії, постійно лунала теза про те, що необхідно створити систему оповіщення та інформування населення про техногенні аварії. Наукові напрацювання та практичні підходи до вирішення цих питань у МНС є. Але вони є складовими питаннями становлення системи цивільного захисту населення в державі. Досить ліквідовувати, час запобігати.

Бліцінтерв’ю підготувала
Світлана ГОРОБЕЦЬ.

Автор: Микола КУЧМА