Гражда у стилі хай-тек, живий газон на даху

Міжнародний центр зустрічей у Микуличині сприятиме активізації процесу європейської інтеграції

Міжнародний центр зустрічей студентської молоді в мальовничому селі Микуличині на Прикарпатті – це спільний задум Прикарпатського національного та Варшавського університетів, що втілюється в життя паралельно з відбудовою астрономічної обсерваторії на горі Піп­Іван. Нині молодий архітектор Ярослав Дорошенко остаточно завершив проект новобудови, який затвердив замовник, і цьогоріч буде виготовлено проектно­кошторисну документацію будівлі.

За ідеєю ініціаторів, діяльність Міжнародного центру має бути спрямована на розвиток партнерських відносин і співпраці, позашкільної освіти, волонтерського руху української та польської молоді. Центр зустрічей сприятиме активізації процесу євроінтеграції України. Саме село Микуличин підходить для реалізації цього задуму якнайкраще, бо воно також у певному розумінні стоїть на кордоні країн, народів, культур, релігій і мов. У XIX столітті воно було найбільшим за площею селом Польщі.

Згідно з легендою, якось прогулювався боярин Микула зі своїм військом. З усіх боків обступили його вороги на високій горі. Але військо Микулине та й сам Микула не мали страху й заспівали патріотичних пісень. Їхній спів покотився над Говерлою, над Прутцем, над Прутом. Перестрашилося вороже військо того співу, і їхній ватажок наказав схопити Микулу. Забряжчали мечі, затріщали кольчуги. Багато було ворогів, та Микула не перестрашився: усіх їх перебив. Тож цю гору почали називати Микулинкою, а село – Микуличин… Нині це найдовше в Україні село (загальна протяжність 44 км) відоме ще й своїм унікальним курортним кліматом. Тому в ньому зведено низку пансіонатів, функціонують відпочинкові дитячі табори. Й новий Міжнародний центр зустрічей молоді планується розташувати поруч зі спортивно­оздоровчим комплексом «Смерічка» Прикарпатського національного університету.

– Ми працюємо над цим проектом з 2013 року, – розповів «Вічу» Ярослав Дорошенко. – Попередньо був варіант польського архітектора­студента, через певні організаційні труднощі його розробку припинили й прийняли рішення створити новий проект. Адже в Карпатах немає комплексу з конференц­залом такої потужності, хоча нині це дуже актуально.

Загальна архітектурна ідея комплексу, за словами Ярослава Дорошенка, – це трикутний будинок­гражда галерейного типу. З усіх його боків – двоповерхові корпуси. Серединна частина використовуватиметься як конференц­зал. Загалом передбачено створення 60 номерів, у яких можна розмістити від 120 до 200 осіб. Головний вхід у центр з вулиці. Є також додаткові виходи з терасами для відпочинку. Сам зал (450 кв. м) є універсальним для конференцій, концертів та будь­яких інших масових заходів на 350 осіб. Його висота сягне 12 метрів. Найнижча стеля допоміжних залів – 6 метрів.

На першому поверсі також розташовуватимуться їдальня й кафе. Проектом передбачено й допоміжні танцювально­тренувальні зали, які можна трансформувати (дозволяє сучасна конструкція). З конференц­залу вихід до річки Прут.

Запроектовано оригінальну живу зелену покрівлю зі скляною пірамідою, яка дає освітлення залу. Тож молодь зможе відпочивати й на зеленому газоні даху. З вулиці Міжнародний центр матиме ефектний вигляд як класична гуцульська гражда з трикутними дахами та трикутними балконами. На другому поверсі, крім номерів, заплановані бібліотека та комп’ютерний зал, медіатека, відпочинкові зони.

Автор: Яна СТАДІЛЬНА