Без жодного пострілу…

17 січня трагічно загинув народний депутат України Євгеній Петрович КУШНАРЬОВ

Випадковість, необережність, збіг різних обставин, передчуття трагедії, доля… Усе це в тому злощасному полюванні на Харківщині, дорогою до лікарні, в ній самій і загалом у країні мало (і це таки страшно) вирішальне значення. Правоохоронці готові висунути обвинувачення помічникові народного депутата Шенцева – майстрові спорту зі стендової стрільби Дмитрові Завальному, котрий перебуває в лікарні… Однак розбіжності в перших повідомленнях преси, що цитувала, зокрема, прокурора Харківської області, та наступних можуть наштовхнути на різні запитання. Наприклад, що робив вовк, котрого угледіли мисливці й вискочили з машини? Невже чекав, поки людина з рушницею пробіжить принаймні стометрівку у зворотний бік, тобто тікатиме? Чи сам Євгеній Петрович біг на вовка, який стояв наче вкопаний? Адже, сказав на прес-конференції прокурор, в Євгенія Кушнарьова влучили з відстані не менш як сто метрів. І при тому з рушниці останнього не зроблено жодного пострілу?

Як було насправді? Слово – за слідчими, судами.

Як рятують людей у сільських лікарнях? Де наша служба порятунку, про яку стільки говорили на всіх рівнях, де санітарна авіація, котрою, в разі потреби, раніше доставляли медичних світил у найглухіші села або, навпаки, транспортували постраждалих у провідні клініки? Чому в країні, де життя людини, її здоров'я, безпеку визнають найвищою соціальною цінністю, дедалі частіше довіряють закордонним лікарям?

Ізюмська лікарня – це практично уособлення вітчизняної охорони здоров'я: максимум відданості й мінімум прогресу.

Сумуємо, країні, державі не вдалося врятувати життя людини.

Редакція журналу «Віче»
висловлює глибоке співчуття
родині, близьким, друзям
трагічно загиблого
Євгенія Кушнарьова