Метаморфози конституційного процесу

«Конституційний процес в Україні: відповідь на нові виклики чи повторення старих помилок?» – уже сама назва «круглого столу», проведеного Центром Разумкова за підтримки Програми USAID «РАДА» та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва, провіщала неабияку гостроту дискусії, до участі в якій запросили представників законодавчої, виконавчої
і судової влади, науковців, незалежних експертів, а також представників зарубіжних посольств і міжнародних організацій. Утім, це характерно для всіх дискусій Центру Разумкова, котрий, за словами директора Програми «РАДА» Андрія ШЕВЧЕНКА, «тримає у високому інтелектуальному тонусі владу й суспільство».

В інформаційно­аналітичних матеріалах, підготовлених до «круглого столу», виокремлено новий етап конституційного процесу, відновлення якого на демократичних засадах стало можливим після перемоги Майдану. В них констатується: «Упродовж 2014–2015 ро­ків конституційний процес мав цілеспрямований характер, у результаті чого суспільству було запропоновано низку ідей реформування конституційної матерії, зокрема виражених у проектах змін до Конституції України».

Проте учасники дискусії доволі критично оцінили конституційний процес і за формою, і за змістом. Модератор заходу — науковий консультант з правових питань центру Віктор МУСІЯКА у вступному слові застеріг, що деякі положення законопроектів, які передбачають зміни до Конституції, викликають величезну тривогу, і якщо влада, ініціюючи їх, не зважатиме на експертне середовище, то це може заблокувати ухвалення загалом необхідних законів.

Заступник Голови Верховної Ради Оксана СИРОЇД уважає, що «підхід до формування змін не був найкращим». Робота в групах Конституційної комісії, на її думку, не сприяла прискоренню процесу, бо обговорення велися без спільного розуміння моделі державного устрою, а в підсумку запропоновані реформи віддаляють нас від парламентсько­президентської республіки. Народний депутат також пояснила недоцільність скасування депутатської недоторканності. Народні обранці стали жертвою своїх передвиборних обіцянок, бо насправді скасуванням недоторканності «парламент заганяється в пастку ручного управління». У пропонованих змінах вона вбачає й загрозу для ефективної діяльності виконавчої влади. Нині відповідно до Конституції її здійснює уряд, але він буде неспроможний це робити, бо влада на місцях стане підконтрольною тільки Президентові.

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій БИЧЕНКО репрезентував результати дослідження у форматі проекту «Конституційний процес в Україні: нові реалії, нові виклики, нові підходи», де узагальнені громадська думка й оцінки експертів щодо конституційної реформи. 80% експертів уважають, що чинну Конституцію потрібно змінювати, причому 66% із них дотримуються думки, що ці зміни необхідно вносити якомога скоріше. Цікаво, що найодностайнішими респонденти були в тому, що ефективне місцеве самоврядування можуть забезпечити зміни до Конституції, які розширять повноваження територіальних громад. Таку позицію мають 85% опитаних експертів.

Потребу саме в Конституції визначити обсяги повноважень органів місцевого самоврядування обґрунтував і учасник «круглого столу» голова Харківської обласної ради Сергій ЧЕРНОВ. «Конституційне закріплення інституту місцевого самоврядування та посилення гарантій його реалізації набувають особливої актуальності, бо дедалі частіше спостерігаємо, що через внесення змін до законів та ухвалення підзаконних актів центральними органами виконавчої влади повноваження органів місцевого самоврядування значно звужуються, а інколи ними взагалі нехтують», – зазначив С. Чернов.

Загалом учасники «круглого столу», маючи не завжди однакові позиції щодо конкретних положень законопроектів, були одностайні в тому, що для ухвалення запропонованих змін до Конституції в парламенті буде дуже важко знайти 300 голосів, необхідних для їх підтримки. Тож поправки до Основного Закону потребують подальшого доопрацювання.

Автор: Олександр МАЛІЄНКО