Дискусії. Нині – наукові, згодом – політичні

На засіданні Конституційної комісії 15 травня обговорювали напрацьовані зміни до Основного Закону щодо децентралізації влади.

Голова Верховної Ради України, Голова Конституційної комісії Володимир Гройсман зазначив, що робоча група з питань децентралізації має відповіді на багато запитань щодо розподілу владних повноважень, і висловив упевненість у тому, що до представлення остаточного варіанта проекту конституційних змін у питаннях, які нині лишаються дискусійними, буде знайдено компроміс. Очільник парламенту запропонував розпочати процес обговорення пропонованих змін до Конституції на територіальному рівні.

Голова робочої групи з питань децентралізації, керівник Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України Михайло Теплюк окреслив схему змін. Отже, пропонується конституційно закріпити трирівневий адміністративно­територіальний устрій із такими рівнями: низовий, до якого входитимуть громади, що складатимуться з одного чи кількох об’єднаних поселень (з прилеглими територіями); середній (пропонується назвати «повіт») – об’єднуватиме кілька громад; вищий («регіон») – це нинішні області й Автономна Республіка Крим. Особливі статуси матимуть міста Київ і Севастополь.

Досі точаться дискусії навколо назв низової й середньої ланок. Зокрема, не підтримано пропозицію назвати низовий рівень «волостю».

Звісно, є розбіжності й у поглядах на повноваження та формування виконавчих органів рад усіх рівнів. Адже за нинішніх умов власне ради, особливо низового рівня, позбавлені можливості впливу на будь­які запити громади. Чи то земельні питання, чи медична допомога, освіта, енергоносії. Від того, яку базу матиме кожен із рівнів місцевої влади, а це якраз і повинні визначити члени Конституційної комісії і, зокрема, робоча група з питань децентралізації, залежатиме, за великим рахунком, їхня дієздатність. Тож як саме реформувати районні та обласні ради, котрі мають представляти спільні інтереси, як утворювати виконавчі органи – усі ці питання є темами наукових дискусій. Від того, який знайдуть консенсус, залежать і власне вибори, і навіть те, хто їх призначатиме.

Триває дискусія й щодо конституційної норми про доцільність призначення місцевих виборів парламентом. Михайло Теплюк зазначив, що Верховна Рада сьомого скликання через недосконалість наявних законодавчих механізмів не призначила більш як 200 виборів до місцевих органів влади.

На запитання журналістів про те, коли можна очікувати на остаточний варіант проекту закону про внесення змін до Конституції в частині децентралізації, Володимир Гройсман відповів, що нині цей документ підготовлено відсотків на 70. При цьому зауважив, що наразі відбувається професійна дискусія конституціоналістів, попереду – дискусія політична.

Автор: Єгор РАХНОВЕЦЬКИЙ