Правова епоха Василя Тація

У житті немає випадковостей. Промовисте підтвердження того – життєвий шлях і професійна кар’єра Василя Тація – ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, президента Національної академії правових наук України, академіка, Героя України. У дитинстві він мріяв стати будівельником, однак доля привела до Харкова, де 1963 року закінчив юридичний інститут.

Саме в цьому закладі (нині Національний юридичний університет) не забули допитливого й наполегливого студента й через три роки офіційно запросили на викладацьку роботу. Приблизно півстоліття його життя пов’язане з цим університетом, де він, стартувавши аспірантом, стрімко подолав усі сходинки кар’єрного зростання і вже майже тридцять років працює ректором.

У Василя Яковича не буває другорядних справ і немає іншої мети, ніж досягнення максимального результату. «Системним максималістом» назвав його академік Національної академії правових наук України Анатолій Селіванов. Саме завдяки такому підходу Василь Тацій зробив унікальний внесок у становлення й розвиток вітчизняної правової науки, в оновлення всієї системи юридичної освіти України. У складні перші роки незалежності за його ініціативою й безпосередньою участю створено Національну академію правових наук України – єдину в світі наукову установу такого рівня. Очолюваний ним університет – лідер серед юридичних вищих навчальних закладів країни. А Харків (завдяки університету й академії) визнано провідним вітчизняним юридичним центром.

До речі, дитяча мрія про фах будівельника знайшла своєрідне втілення – окрасою міста став збудований за ініціативою Василя Яковича Палац студентів Національного юридичного університету, обладнаний найсучаснішою технікою. Творці цього архітектурного дива під керівництвом В. Тація відзначені Державною премією України в галузі архітектури.

Символічно, що нині збіглися в часі два ювілеї – 75­ліття Василя Яковича і 50­річчя його науково­педагогічної діяльності. Щиро вітаємо ювіляра й віримо, що епоха Тація у вітчизняній правовій науці триватиме й надалі.

З повагою, колектив «Віча».