Парламент гарантував стабільний перехід влади

З виступу Голови Верховної Ради України сьомого скликання Олександра ТУРЧИНОВА на першому пленарному засіданні Верховної Ради України восьмого скликання

Шановні новообрані народні депутати та гості Верховної Ради України!

Верховна Рада сьомого скликання стала третім в українській історії парламентом, який передчасно завершив свою роботу через одностайну підтримку суспільством рішення про дострокові вибори.

Парламент сьомого скликання складався з діаметральних протиріч.

Фактично це були два різні парламенти — Верховна Рада до Майдану та після Майдану. Ганебна підтримка диктаторських законів Януковича стала апогеєм рішень першого етапу діяльності парламенту. Домайданівський парламент разом з Януковичем і Ко, з усією вертикаллю його виконавчої влади штовхав країну у безодню.

Прагнучи до необмеженої влади, Янукович у своїх «законодавчих» пропозиціях вийшов далеко за межі навіть тієї редакції Конституції, яку, порушуючи присягу, запопадливо відновили для нього судді Конституційного Суду України. Йшов наступ на демократичні засади організації влади у державі. Пропрезидентська парламентська більшість, забувши про свої конституційні обов'язки, за помахом однієї руки «здавала» парламентські повноваження президенту, чим сприяла узурпації ним влади. Дійшло до того, що навіть проект бюджету країни мав формуватися тільки на підставі щорічних послань Януковича. При цьому роль Верховної Ради як вищого законодавчого органу країни, авторитет парламентських комітетів як важливої ланки законотворчого процесу були зведені до нуля.

Новий етап в історії Верховної Ради України сьомого скликання розпочався з перемоги Революції гідності з кінця лютого поточного року. Загроза шокуючої своєю підступністю агресії Росії проти нашої держави перекреслила мирне життя України та українців, а отже, змінила й саму сутність та політичне обличчя Верховної Ради. Після втечі Януковича та руйнації старої піраміди влади парламент залишився єдиним легітимним органом центральної влади в країні.

Саме парламент гарантував стабільний перехід влади в країні та проведення демократичних виборів Президента України, визнаних цивілізованим світом.

У ситуації фактично неприхованої війни, розв’язаної регулярними військами Російської Федерації, парламент прийняв рішення про безперервність своєї роботи. В Україні була відновлена боєздатна армія, створено Національну гвардію, добровольчі батальйони спец­призначення МВС, які зупинили ворога, звільнивши частину нашої землі, окупованої російсько­терористичними військами. Наша величезна подяка захисникам України та, в першу чергу, добровольцям, які, не чекаючи призову, стали в проломі за нашу країну. Вічна пам‘ять героям, які віддали життя за свободу, територіальну цілісність та єдність нашої держави!

Рішення парламенту про відновлення дії Конституції було прийнято на вимогу українського народу конституційною більшістю у 306 голосів, що забезпечило повернення до парламентсько­президентської форми правління. Разом з відновленням Конституції України були скасовані диктаторські закони, сфальшовані на вимогу режиму Януковича.

У надзвичайно стислий для історії час український народ позбавився від сповзаючої у стан диктатури влади і завдяки Революції гідності виборов право на вільний демократичний розвиток та гарантував прискорення на шляху європейської інтеграції.

У цілому за два роки своєї каденції Верховною Радою України розглянуто 1 915 проектів законів, з яких 371 — було прийнято в цілому як закони.

Серед значної кількості ухвалених законів та інших законодавчих актів під час останніх двох сесій хотілося б виокремити особливо знакові.

Зокрема, ухвалено Закон України «Про Національну гвардію України», а також низку законів, які врегулювали питання соціального захисту учасників АТО та їхніх сімей.

Ухвалені закони щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, щодо реформування державної антикорупційної політики, реформи вищої освіти тощо.

Окремо відзначу прийняті парламентом закони України, що регулюють державну соціальну політику, зокрема щодо захисту прав інвалідів, статусу ветеранів війни тощо.

Протягом 10 років українська громадськість вимагала прийняття резонансного Закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення», який нарешті було схвалено у квітні поточного року, що відкриває нові можливості для демократизації українського суспільства.

Парламент сьомого скликання також прийняв закони про амністію політв’язнів та про відновлення прав кримськотатарського народу, законодавчо забезпечив роботу Кабінету Міністрів в умовах відновлення дії Конституції.

Слід особливо згадати ухвалений пакет законів, що забезпечують боротьбу з корупцією, а також закони України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «Про очищення влади». Нарешті парламент сьомого скликання ухвалив європейський закон про прокуратуру, прийняття якого було зобов’язанням України перед Радою Європи з 1995 року.

Стратегічним та вирішальним для країни стала синхронна з Європейським парламентом ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 16 вересня 2014 року. Це справжній прорив у нашому житті й водночас колосальна відповідальність для нового уряду і парламенту, які зобов‘язані наповнити реальним змістом процес європейської інтеграції України.

Напередодні виборів парламент вніс зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян. Пріоритетним та невідкладним для нової Верховної Ради стає питання прийняття нового виборчого законодавства, позбавленого рудиментів старої кланово­кримінальної системи.

Верховна Рада України восьмого скликання має стати важливим вододілом між пострадянським минулим та європейським майбутнім. Вона має бути гідною наших громадян, які заплатили своїм життям за свободу, демократію та територіальну цілісність нашої країни.

Будьмо гідними волі та довіри українського народу. Нехай Бог береже Україну!

Слава Україні!