Олександр МОРОЗ: Голодомор – це не геноцид, це гірше геноциду

Причина лиха – сталінський режим. Яка ж його основна сутність? Диктатура, одноосібна влада. Нагадую про це ревним ініціаторам ревізії політреформи. Єдиний порятунок, вихід із тупика – це розвиток демократії, це продовження реформи системи влади, створення європейської моделі управління. Хто не розуміє такої потреби, той не здатен робити висновки з історії власного народу. Для того й трагедія Голодомору використовується як підстава для політичних спекуляцій, як політична «тусовка» на прахові безвинних жертв.

Великий Кобзар учив пізнавати історію власного народу, не оминаючи ні титли, ні коми. На виставці архівів КДБ є багато повчальних свідчень щодо ініціаторів, організаторів злодіянь у 1932–1933 роках минулого століття. Вистачає там і свідчень про армію виконавців, підручних, які були в кожному, вважай, селі. Демократія створює умови для перетворення людини на громадянина, вона невідворотно зменшує кількість потенційних підручних. Давайте пам'ятати про це.

Ми не можемо голосувати за цей закон кількістю в 230, 250 чи 300 голосів. Ми повинні проголосувати всі. Парламент не повинен замовчувати правду, не має права. Це принизливо для депутата. Я хотів би, щоб усі робили з цього висновки, з цих слів.
Члени ООН в 1948 році, визначаючи дефініцію геноциду, й уявити не могли, що держава, влада здатна свідомо нищити власний народ, власні народи. Звичайно, Голодомор – це не геноцид, це гірше геноциду.

Кожен, хто брав участь у дискусії в сесійному залі, у фракціях, скрізь у суспільстві, говорив правду. Я підкреслюю, говорив правду, свою правду, але найбільшу правду говорили в ті страшні роки мати своїй голодній дитині, попереджаючи не йти до школи навпростець, через леваду, бо там, бо люди людей їли. Це жахлива правда, і ми її не можемо обминути і назвати інакше, ніж геноцидом.