«Юзівський проект не становить екологічної загрози, зате може дати значну економічну вигоду як Україні загалом, так і мешканцям Харківської області зокрема»

- заявив 20 лютого в Харкові на прес-конференції віце-президент компанії Shell по Україні Грехем Тайлі.
В розмові з пресою про екологічні й економічні аспекти розвідки й видобутку газу з ущільнених піщаників на території Юзівської ділянки взяли участь депутати обласної ради.

Нагадаємо хронологію розвитку подій.

29 січня в Давосі в присутності Президента України Віктора Януковича й Прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте між Україною й англо-голландським нафтогазовим концерном Royal Dutch Shell було підписано угоду про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівському родовищі в Харківській і Донецькій областях. Від України документ підписав міністр енергетики й вугільної промисловості Едуард Ставицький.

Перед підписанням угоди в інтерв'ю пресі Президент України зазначив, що вона є вигідною для України. «Вигідна, тому що це інвестиції, вигідна, тому що за рахунок цих інвестицій ми збільшуватимемо власний видобуток газу, вигідна, тому що ми створюватимемо нові робочі місця, вигідна, тому що ми будемо підвищувати рівень економіки й за рахунок цього збільшуватимемо дохідну частину бюджету», – підкреслив Віктор Янукович.

Раніше Кабінет Міністрів України схвалив проект угоди з Shell Exploration and Production Ukraine Investments B.V. і ТОВ «Надра Юзівська» про розподіл вуглеводнів, які добуватимуть у межах ділянки Юзівська. Прогнозні ресурси Юзівського газового родовища оцінено в 2–4 трлн. кубометрів газу. Це обсяг сланцевого газу, який Україна вважає альтернативою дорогому російському газу.

До слова, управління енергетичної інформації Міненерго США оцінює українські запаси сланцевого газу в 1,2 трлн. кубометрів, що за обсягом резервів цього типу газу ставить Україну на четверте місце в Європі після Польщі, Франції та Норвегії.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що промислова розробка Юзівського родовища за 10 років може дати Україні додатково 8–10 млрд. кубометрів газу на рік.

Як сказав у Давосі Едуард Ставицький, співробітництво з компанією Shell у видобутку сланцевого газу в найближчі п'ять років дасть Україні змогу цілковито забезпечувати себе газом. «За оптимістичним сценарієм компанії Shell, це близько 20 млрд. кубічних метрів видобутку на рік, за песимістичним – не менш як 7–8 млрд. кубометрів. Якщо ми досягнемо оптимістичного сценарію, це цілковито вирішить питання дефіциту, який має сьогодні наша держава, і навіть вийдемо на профіцит», – зауважив міністр енергетики й вугільної промисловості. На такий рівень видобутку, за його словами, можна вийти через п'ять років. Ця угода дасть Україні змогу залучити інвестиції в розмірі близько 10 млрд. дол. США.

Природно, що така перспективна й знакова, з усіх поглядів, угода викликала численні коментарі в Києві та районах передбачуваної реалізації проекту. І серед схвальних лунали й розмови про недоцільність і нібито екологічну небезпеку проекту, підписаного в присутності Президента України. Задля обговорення цієї проблеми фахівці Shell та українські газовидобувники змушені були провести низку зустрічей із громадськістю районів, на території яких передбачається проводити розвідувальне буріння.

Так, 5 лютого на сесії Балаклейської районної ради Харківської області директор ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», депутат Харківської облради Юрій Фесенко докладно розповів про специфіку видобутку вуглеводнів із застосуванням технології гідророзриву. Таку технологію їхнє підприємство вже використовує. За такою само технологією, широко відомою у світовій практиці, на Юзівській газовій площі працюватиме компанія Shell.

Як поінформував Юрій Фесенко, цей метод не новий, його використовують протягом останніх шістдесяти років, і в СРСР гідравлічний розрив пласта було застосовано 1952 року.

Директор ГПУ «Шебелинкагазвидобування» також поінформував, що напередодні гідророзрив було здійснено на 522-й свердловині. «Жодних негативних наслідків цього немає», – зазначив він. «Також не мають жодного підтвердження висловлювання щодо впливу гідророзривів на ґрунтові води. Адже водяні колектори розташовані на глибині 800–1500 м під землею, а розрив здійснюють на глибині понад 3,5 км», – уточнив він.

На цьому пленарному засіданні Балаклейської райради фахівець зі зв'язків із місцевою громадськістю компанії Shell Валентина Гекова розповіла, що на першому етапі на Юзівській ділянці буде здійснено розвідувальні заходи – двовимірна й тривимірна сейсморозвідка й буріння 15 розвідувальних свердловин. Це дасть змогу оцінити запас вуглеводнів на Юзівській площі для ухвалення рішення про подальшу її промислову розробку.

Що стосується охорони довкілля, то вона, за словами фахівця, «реалізовуватиметься відповідно до міжнародних стандартів з охорони довкілля й соціальної відповідальності, яких дотримується компанія Shell у своїй діяльності». До того ж на етапі розвідки компанією заплановано фінансування соціальних програм у розмірі 2 млн. дол. США щорічно. «Для визначення спрямованості соціальних інвестицій буде створено спеціальний координаційний орган, до складу якого ввійдуть представники територіальних громад, газовидобувної компанії, громадських організацій», – уточнила Валентина Гекова.

За два дні в Ізюмі відбулася зустріч мешканців району з фахівцями газовидобувної галузі Харківщини. Знову відбулася розмова про перспективний для району вид промислової діяльності – видобуток газу зі щільних порід піщаників. Фахівці також відповіли на запитання про можливі ризики, доводячи економічну доцільність і значною мірою необхідність переходу на альтернативні шляхи видобутку газу. Разом з Юрієм Фесенком та Валентиною Гековою на запитання мешканців району відповідали директор Українського науково-дослідного інституту природних газів «УкрНДІгаз» Сергій Кривуля, керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Сергій Клименко, голова Ізюмської РДА, депутат Харківської облради Валерій Білокудря, Ізюмський міський голова Олександр Божков.

На цій зустрічі було зазначено, що компанія Shell працюватиме відповідно до українського законодавства, отже, процеси розвідки, розробки й видобутку в жодний спосіб не торкатимуться місць рекреації, пам'яток архітектури й тих, що охороняються законом.

Сергій Кривуля поінформував, що під час видобутку газу не можуть утворюватися радіаційні сполучення, а Валерій Білокудря, подякувавши ізюмській громаді за небайдужість, запевнив, що процесу видобутку газу передує велика кількість експертиз, погоджень і громадських слухань, які будуть підставою для початку розвідувального буріння.

Депутат Харківської облради Юрій Фесенко ще раз зазначив, що в Україні газ зі сланцевих порід видобувають тільки на свердловині «Біляївська-400» у селі Веселе Первомайського району Харківщини. У Російській Федерації проводять близько 2 тисяч таких операцій на рік. Кількість гідророзривів в Україні теж збільшується: 2011 року їх було виконано близько 60, а 2012-го – майже 100.

Усебічне обговорення проблеми в Харківській області було оформлено як Коментар для засобів масової інформації, опублікований 18 лютого на сайті Харківської обласної ради.

У документі зазначено, що питання про видобуток корисних копалин на Юзівській ділянці в Харківській області не є новим. Ще 18 серпня 2011 року Харківська обласна рада прийняла рішення № 242-VI «Про розгляд клопотання Міністерства екології й природних ресурсів України щодо надання узгодження про внесення Юзівської площі до переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), які можуть надаватися в користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції».

Отже, до прийняття обласною радою рішення 17 січня 2013 року над цим питанням працювали депутати в профільних комісіях із залученням фахівців у галузях геології та екології, вивчено економічну доцільність і проаналізовано можливі ризики для довкілля.

Зокрема, у Коментарі облради йдеться про таке: «Громадський контроль над проведенням розшукових робіт, розвідки й видобутку надр на Юзівському родовищі забезпечуватиме збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування думки суспільства».

Тому 20 лютого на своїй прес-конференції Грехем Тайлі загалом повторив усі перелічені моменти й висловив упевненість, що в Україні Shell може працювати так само екологічно відповідально й безпечно, як у США, Канаді та інших країнах світу. Він нагадав, що в США було здійснено близько мільйона гідророзривів пласта під час видобування газу, й негативних змін у водному середовищі не фіксувалося.

Віталій БУЛАТ.