Cправа Гонгадзе: три крапки?

29 січня 2013 року Печерський районний суд міста Києва виніс обвинувальний вирок колишньому начальникові Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексію Пукачу. Його визнано винним у вбивстві опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. Понад 120 томів справи, розшук обвинуваченого із залученням Інтерполу, 12 років розслідування, розгляд справи в закритому засіданні та, як результат, засудження О. Пукача до довічного позбавлення волі. Декількома роками раніше позбавлено волі колишніх співробітників Депар­таменту зовнішнього спостереження МВС України Миколу Протасова, Олександра Поповича та Валерія Костенка, які також причетні до скоєння вбивства журналіста Гонгадзе.

Представники інтересів родини загиблого та суспільство загалом наголошують на замовному характері злочину. У суді засуджений наполягав на тому, що виконував вказівку колишнього генерала МВС України Юрія Кравченка. Дуже зручний фігурант. Оскільки він пішов із життя після двох пострілів у скроню, що було кваліфіковано як самогубство.

Якщо ставлять під сумнів  повноту й усебічність судового розгляду справи (а «неповноту судового розгляду» Кримінальний процесуальний кодекс України визначає як «недосліджен­­­ня обставин, з’ясу­вання яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення…»), то замість крапки у справі Гонгадзе з’являються три…

На апеляцію, як заявлено від обох сторін, є великі надії. Пукач сподівається на пом’якшення покарання, а потерпілі та громадськість – на остаточну крапку. Проте навіть поставлена Фемідою на підставі вже відомих обвинувачень вона не даватиме спокою, доки лунатимуть думки про підставні тіло жертви й особу вбивці. Можливо, світло проллється згодом?

О. С.