Президент Віктор ЯНУКОВИЧ: «На часі – підготовка та проведення «капітального ремонту» регіональної влади і системи місцевого самоврядування»

Із виступу Президента України Віктора Януковича на міжнародних муніципальних слуханнях «Розвиток належного врядування на місцевому та регіональному рівнях»
1 листопада 2011 року

Упродовж 20 років регіональна політика в Україні будувалася на принципах утвердження вертикалі відносин «центр–регіони», успадкованих від радянського адміністративно-бюрократичного апарату. Тільки місце так званого «союзного центру» зайняв Київ, куди всі місцеві керівники продовжували і продовжують їздити за дотаціями, погодженнями та дозволами.

Ми з вами добре розуміємо, що такий консервативний підхід призвів до поглиблення диспропорції розвитку регіонів, виснаження місцевих і державних ресурсів, поширення корупції.

Подолання цієї інерції є головним завданням нової регіональної політики. І це можливо лише в разі побудови міцних горизонтальних зв’язків між регіонами та місцевими громадами.

Серед головних інструментів нової державної регіональної політики я бачу міжрегіональне співробітництво, націлене на створення економічної основи для задоволення потреб внутрішнього ринку.

У 2012 році вперше передбачено використати інноваційний потенціал Державного фонду регіонального розвитку для фінансової підтримки найважливіших сфер і напрямів місцевого та регіонального розвитку. Проте ця підтримка, безумовно, буде адресною, цільовою. Інвестиції отримають лише ті регіони, що демонструватимуть готовність до реформ. Це будуть державні інвестиції та гарантовані державою кредити в ті проекти, що дійсно спроможні якісно позначитися на місцевому розвитку. На кожну гривню інвестицій держава вимагатиме підвищен ня добробуту людини. Сприймайте це як запровадження ринкових відносин між державою та регіонами. Це тільки початок.

Вирішальну роль у забезпеченні комплексного розвитку регіонів відіграє стратегічне бачення розвитку кожного регіону, розуміння його внутрішніх проблем та адекватна оцінка наявних ресурсів. На цій основі кожен регіон має підготувати стратегію сталого соціально-економічного розвитку у згоді з національними пріоритетами політики модернізації.

Реалізація Державної стратегії регіонального розвитку на 2011–2015 роки передбачає подолання депресивності регіонів, укладення угод між урядом та областями. У той же час станом на сьогодні угоди укладені лише з третиною областей, не було прийнято жодної програми подолання депресивності. Це недоліки, які мають бути усунуті в найкоротші строки.

У 2013 році буде новий бюджетний планувальний цикл у ЄС, і нам важливо максимально гармонізувати своє законодавство з європейським, у тому числі для того, щоб отримати фінансування проектів регіонального розвитку.

На жаль, хоча в Конституції і закріплений високий статус територіальних громад, на сьогодні в Україні зберігається дуже консервативна, пострадянська версія організації місцевого самоврядування. Це коли територіальні громади потенційно мають права, але не мають можливостей їх реалізувати.

Результатами реформи мають стати:

– зменшення регіональних диспропорцій та кількості депресивних територіальних громад;

– зростання матеріально-фінансового забезпечення територіальних громад;

– створення умов для розвитку територіальних громад та самодостатні, дієздатні, конкурентоспроможні інститути народовладдя на місцях;

– підвищення якості життя громадян України.

І саме такі результати реформи обов’язково повинні відчути люди.

Водночас ми не маємо права допустити вакууму влади й дефіциту відповідальності в жодній із ситуацій, що виникатиме в процесі реформування.

Одна невдала пропозиція чи помилкове рішення може відкинути країну до тієї точки, з якої ми починали. Ми маємо сумний досвід 2005 року, коли непідготовлену й недостатньо обґрунтовану версію адміністративно-територіальної реформи зупинили самі громадяни.

Важливою передумовою реформування місцевої влади має стати розширення дохідної бази місцевих бюджетів та раціоналізація їхніх видатків. Змінений Бюджетний і новий Податковий кодекс не дають повної відповіді на потреби забезпечення спроможності органів місцевого самоврядування та громад. Тому робота над внесенням змін до кодексів триває. І я вас закликаю брати участь у цьому процесі.

Одним із найскладніших завдань адміністративно-територіальної реформи є укрупнення громад. У цьому напрямі вже зроблено перші кроки – розроблено законопроект про об’єднання територіальних громад, який проходить широке обговорення. Законопроект встановлює порядок об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст і надання державної підтримки такому об’єднанню. Але наголошую: дотримання принципу добровільності об’єднання територіальних громад є обов’язковим!

Ми починаємо з реформи місцевого самоврядування, але розуміємо, що вирішення одних питань ставить на порядок денний інші, більш загальні й кардинальні.

Тому свого завершеного вигляду реформа отримає тільки в контексті змін адміністративно-територіального устрою держави. А це – зміни до Конституції, кардинальна перебудова всієї адміністративної системи.

На моє переконання, основний масив рішень щодо реформування місцевої влади перебуває в загальному руслі конституційних змін, що передбачаються в середньостроковій перспективі. У зв’язку з цим пропоную в рамках роботи Конституційної асамблеї використати наші напрацювання та провести широку дискусію щодо вибору оптимальних шляхів розвитку місцевого самоврядування, реформування системи місцевої влади та адміністративно-територіального устрою.　

Підготував Олексій ЛУЦЬКИЙ.