Аж ніяк не театральна суперечка: чи потрібен Севастополю дитячий театр?

— така тема громадських слухань

Провідний актор Олег Флеєр оголосив одразу кілька тем: творчі здобутки Севастопольського театру для дітей і молоді ТБМ, проблеми й шляхи їх розв’язання, обговорення та «різне». Про успіхи театру було сказано чимало добрих слів, перелічено нагороди на фестивалях, озвучено кількість постановок, зіграних спектаклів і глядачів, що їх подивилися. І начебто все добре, а трупа розвалюється, актори збираються залишити театр. У чому ж річ?

У театру нині багато проблем, і основна – матеріальна. Він розташований у старій будівлі колишнього кінотеатру «Мир». Приміщення потребує серйозного ремонту, на який колектив не в змозі заробити гроші. Міська влада на цю проблему дивиться по-різному.

– Нам давали безліч порад, як заробляти гроші в умовах ринкової економіки. Можна, як у цирку, продавати на вході льодяники, солодку вату, трясти перед носом у малюків усілякими блискучими кульками, дудками, іграшками. Можна проводити шоу-програми, працювати на святах, дитячих ранках, весіллях, корпоративах тощо. Але перетворюватися на ще одну комерційну шоу-студію ми не хочемо, адже представляємо колектив класичного дитячого театру й наша функція – не тільки розважати, а й просвіщати, виховувати, – вважає заступник директора по організації глядачів Ірина Цхай.

Аргументи, погодьтеся, переконливі. Тільки не треба кривдити цирк – нині кожний виживає, як уміє, виходячи з ринкового попиту та економічних умов.

Безперечно, Дитячий театр теж не сидить склавши руки й не чекає на милість чиновників. Участь у театральних фестивалях різного рівня, виїзні спектаклі в Ялті та гастролі в інших містах – підтвердження його життєздатності як динамічної злагоджено працюючої установи. Постійний творчий пошук, оригінальні постановочні рішення і, як результат, численні перемоги у конкурсах, нагороди й звання артистів – найкращий доказ високого професіоналізму ТБМ. Севастопольський дитячий театр може підготувати й показати спектаклі практично будь-якого жанру.

— Приміщення театру розраховане на 300 посадочних місць, а стільців у нас лише 100, та й ті старі, обшарпані. Глядачам просто ніде сісти. Немає приміщення для акторів, кімната, де зберігаються дорогі декорації, сира, й вони псуються, – зізналася директор і художній керівник театру на Великій Морській Людмила ОРШАНСЬКА. – У нас немає репетиційного приміщення. Аби заробити, ми повинні репетирувати щодня й грати щодня. Оскільки в нас лише сцена, то ми три дні на тиждень витрачаємо на репетиції й три – на спектаклі.

Та чи не найнагальнішою, животрепетною проблемою, на думку учасників слухань, є забезпечення театру теплом.

– Тут є централізоване опалення, але наявні батареї будівлю не прогрівають. Проте за опалення ми сплачуємо, хоча в приміщенні можна перебувати лише у верхньому одязі. Передовсім мерзнуть діти. Їм хочеться прийти на новорічну казку в гарних сукнях, а доводиться сидіти в шубах і куртках, – скаржиться режисер театру Ольга Ясинська.

А те, що актори не можуть спокійно й в теплі працювати, що мерзнуть маленькі й дорослі глядачі, – на совісті «Севтеплоенерго», яке одержує від театру чималі гроші за послуги, котрих фактично не надає.

– Хворіють актори. Дві акторки нашого театру серйозно занедужали через ці нестерпні умові й нині лежать у лікарні, – каже провідний актор ТБМ Матвій Черненко. – Трупа розвалюється, Дитячого театру в Севастополі незабаром може не бути зовсім. Коли 10 років тому ми щойно прийшли в театр на зміну колишній трупі, то здебільшого були студентами й зарплат нам цілком вистачало. Але тепер багато хто – вже люди сімейні, з дітьми, й жити на 950 гривень на місяць просто неможливо.

На слуханнях ухвалили резолюцію-звернення до влади міста та зібрали підписи під нею. У цьому документі театр на Великій Морській просить в адміністрації міста знайти інвестора для здійснення реконструкції театральної будівлі відповідно до ескізного проекту архітекторів ЗАТ «КримНДОпроект». Вартість реконструкції, за оцінками фахівців, становить 22 млн. гривень, у тому числі виготовлення робочого проекту – 1,52 млн.

Дивно, але за 23,52 млн. гривень можна, напевно, не тільки реконструювати старий театр, а й побудувати новий.

Окрім цього, театру потрібні додаткові кошти (97 тис. гривень) на закупівлю та встановлення чотирьох промислових кондиціонерів для опалення приміщення. На стільці передбачалося запросити в міста ще 200 тис. гривень, але депутати та чиновники розв’язання проблеми запропонували спростити: під час проведення капітального ремонту театру ім. Луначарського 300 театральних крісел буде передано в ТБМ.

У відповідь на резолюцію депутат міськради Сергій Непран повідомив, що приміщення на Великій Морській, 33, що вже більш як 20 років будували саме для цього театру, буде виставлено на продаж. І є пропозиція отримані від цього гроші спрямувати на реконструкцію будівлі колишнього кінотеатру «Мир», де нині працює ТБМ. «Звичайно, потрібна програма, згідно з якою протягом 3–4 років виділятимуть кошти на реконструкцію театру», – визнав С. Непран. У свою чергу, заступник начальника управління культури Людмила Богатирьова зазначила, що гроші за програмами практично не виділяються й сподіватися на це немає сенсу.

До того ж Л. Богатирьова навела цифри, згідно з якими ТБМ далеко не на останньому місці за фінансуванням. «Театри – не бюджетні підприємства, а дотаційні. З бюджету частково компенсуються витрати на заробітну плату акторам, до того ж щорік відсоток компенсації скорочується. Якщо в 2009 році компенсувалося 87% заробітних плат співробітників, то в 2010 та 2011 роках лише 83,4%. Тим часом в академічному театрі ім. Луначарського компенсація становить тільки 82,9%, – повідомила чиновниця. – Кілька років тому ми пропонували вам забрати крісла з кінотеатру «Україна», але ви відмовилися. Тому ці крісла забрав інший культурний заклад, відновив і залюбки користується. Цьогоріч театру ТБМ виділено з міського бюджету 50 тис. гривень на постановочні роботи й 30 тис. на ремонт покрівлі». Будівлю колишнього кінотеатру «Мир», у якому перебуває ТБМ, необхідно повністю реконструювати, але з огляду на міські пріоритети (а це охорона здоров'я та освіта) до театру кошти навряд чи дійдуть.

У нинішній складний час дітям і молоді найбільше та найперше потрібні справжні зразки національної культури, а не примусове одурювання низькопробними імпортними сурогатами. Дитячий театр – невід'ємна частина Севастополя, він потрібен місту – такої думки ті, хто вірний принципу відповідальності за наше майбутнє.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА