Їдка іронія. Гіркий гротеск

У Національній академії мистецтв України відбулася виставка «Польська школа плаката та її послідовники».

33 оригінальні плакати створені на часовому відрізку 1968–2007 років. Тобто за розквіту й занепаду постмодернізму, коли рамки дозволів похитнулися, а художники розширили горизонти власних можливостей. Природнішими видавалися, приміром, змішування технік, полістилічність, контраст між лаконізмом засобів виразності та ретельною вимальованістю, між нарочитим примітивом та пошуком підтекстів. До слова, ця сама жага ребусів, занурювання у глибинні сутності – ще одна прикмета означеного часу.

Твори переважно кінотеатрального спрямування поєднали миттєвість месиджа та неабияку інформативність. Масивна впливовість на глядача досягалася ще й завдяки використанню прийомів живопису. Метафори, символи, часом співзвучні минулим епохам, у новітній подачі перетворювалися на гострі стріли. Образи випромінювали їдку іронію, подеколи – гіркий гротеск.

Утім, ці естетські, надзвичайно промовисті плакати треба дивитися. Описувати їх – справа марна. Лишень згадаємо авторів київської виставки, найвідоміших у країні-сусідці майстрів жанру. В цьому переліку – Роман Цеслевич, Ян Лєніца, Ян Млодоженєц, Анджей Понговський, Стасис Ейдригевичус, Генрик Томашевський, Вальдемар Свєжи, Францішек Старовєйський та послідовники класичної традиції Вєслав Вакульський і Віктор Садовський.

Виставку організовано за сприяння Польського інституту в Києві.

Автор: Ніла ІВАНЕНКО