Оксана КОЛЕСОВА: «Малий бізнес врятує Україну»

Перші вітчизняні підприємці, які розпочинали бізнес у складні 1990-ті роки, зробили неабиякий внесок у розвиток держави, нових суспільно-економічних відносин. Їхній досвід – це безцінний капітал, вартий не лише громадської уваги, а й професійного дослідження.
Журнал «Віче» приєднується до написання літопису українського підприємництва. Пропонуємо увазі читачів два приклади вдалого бізнесу – Оксани Колесової, генерального директора Кримського фонду нерухомості «Земельний резерв», та Сергія Ткачука, голови сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Україна» на Черкащині.

Оксана Колесова належить до нечисленної когорти підприємців, котрі вбачають успіх власної справи в знаннях і нових технологіях. Керуючись саме цим принципом, вона здобула дві вищі освіти: має дипломи Київського інституту підприємництва і сучасних технологій та Київського національного торговельно-економічного університету. Нині – слухачка Національної академії державного управління при Президентові України, а ще готує кандидатську дисертацію.

Оксані було лише 14, коли вона почала заробляти собі на хліб. Дівчина спочатку пробувала себе як рекламний агент і диктор телебачення в Житомирі. Закінчила курси менеджменту, навчалася на вечірньому відділенні в торговельному технікумі. Прикладом для Оксани слугувала мама – цілеспрямована, надзвичайної працездатності жінка, в якої завжди всі були добре нагодовані й добротно вдягнені.

Науку виживання дівчина опановувала, не відходячи від робочого місця. Вона швидко зрозуміла, що вкладені у справу гроші мають принаймні подвоюватися, аби окупити мамину дорогу в Польщу чи Туреччину за товаром. Оксана виявилася здібним учнем і вже у 17 стала самостійним підприємцем.

– Однак без державної підтримки, – переконана О. Колесова, – малий і середній бізнес не зможуть повноцінно розвиватися, будь-які спроби підприємців самотужки стабілізувати свою діяльність не матимуть успіху без належної правової бази.

Завдяки малому бізнесу реалізуються великі економічні програми,  наповнюється державний бюджет і всі соціальні фонди, ринок насичується товарами й послугами, створюються нові робочі місця. Роль малого бізнесу у вітчизняній економіці так само важлива, як і в промислово розвинених країнах, де на його долю припадає до 70 відсотків валового національного продукту.

На велику повагу заслуговують ті, хто пройшов жахливі випробування 1990-х років, хто не здався й нині торує нелегкий шлях у бізнесі. Слава Богу, лихоліття минуло, наше бажання жити в цивілізованому світі поступово втілюється в реальність. Напрацьовано й ухвалено низку законів, інших нормативно-правових актів, що захищають інтереси бізнесу, відкривають нові можливості для розвитку підприємницької діяльності. Щоправда, водночас удосконалюються й брудні технології наступу на бізнес,  жорсткішими стають правила гри на ринку. Відомо, що вже понад 3 тисячі підприємств зазнали рейдерських захоплень. Прикро, однак законодавець не встигає своєчасно поставити заслін брудним технологіям. Багатьом бізнесменам і нині доводиться самотужки захищати свій бізнес від атак рейдерів. На думку Оксани Колесової, це і є головним злом, що наразі гальмує розвиток малого бізнесу в Україні. Тільки жорсткий і своєчасний закон може зупинити свавілля, давши пройдисвітам по руках.

Нині уряд прагне з найменшими втратами вивести країну з кризи. Для цього розробляють дорогі стратегії, забувши про головне – захистити досягнуте. Якраз тепер особливого значення набуває розвиток малого й середнього підприємництва. Адже що більше людей прийдуть у бізнес, то більше шансів отримає суспільство позбутися «дитячих» хвороб. Зауважмо: малі підприємства, що не потребують великих стартових інвестицій і гарантують швидкий обіг ресурсів, спроможні якнайкраще вирішувати завдання з реструктуризації економіки, насичення ринку товарами широкого вжитку. Розвиток такого бізнесу залежить головно від двох чинників: сприятливих умов ведення бізнесу як загалом у країні, так і в певному регіоні, а також уміння конкретного підприємця використати надані йому права для досягнення господарських цілей.

Важливим чинником, що визначає соціальну значущість малого бізнесу, є його орієнтація передусім на локальний ринок, опертя на культурні та споживацькі особливості регіону, формування відносин за сімейним принципом. Водночас малі підприємства гнучкіше пристосовуються до економічних змін, швидше реагують на коливання попиту.

Прикро, що в міжнародному рейтингу Doing Business 2010 року Україна за показниками складності ведення бізнесу посідає 142-е місце із загалом 183 країн. Ми впритул наблизилися до Гондурасу, який протягом року зі 136-го посунувся на 141-е місце. Ці дані парадоксальні, адже насправді Україна має інтелектуальний потенціал як для створення досконалої системи регулювання підприємницької діяльності, так і безпосередньо для організації й ведення бізнесу – талановитих підприємців не бракує.

На жаль, нині в Україні відсутній дієвий механізм підтримки, розвитку та захисту малого бізнесу. Про це свідчать складнощі, що постійно виникають під час функціонування підприємств. Урядові давно вже треба взятися за розв’язання проблем, котрі накопичилися в галузі, адже це потрібно не лише підприємцям, а й державі загалом.

Як людина, яка реалізує свій досвід і знання в галузі раціонального використання землі, пані Оксана  вірить у майбутнє аграрної галузі України, котра здавна славилася сільськогосподарським виробництвом. На переконання О. Колесової, вирощуючи екологічно чисті продукти й реалізуючи їх не лише на внутрішньому ринку, а й за кордоном, Україна житиме в достатку, матиме добру репутацію у світі.

Підготували Лучія ПУЗИКОВА,
Юрій ПОТАШНІЙ.