Поважаймо права громади, яка довірила нам владу», –

закликає голова Рівненської обласної ради Олександр ДАНИЛЬЧУК

Цього року Рівненська область відзначає поважний ювілей – 70 років від дня заснування. Але історія нашого краю значно давніша й дуже багата. Тут написано Пересопницьке Євангеліє – українську книгу, на якій складають присягу президенти України. Саме тут у середині XVI століття засновано першу на українських теренах вищу школу – Острозьку академію. Відроджена через століття, вона й сьогодні продовжує та примножує славні традиції науки та духовності. У той період піднесення та ренесансу з’являється на світ Острозька Біблія, що стала провісницею культурних устремлінь тодішньої доби. А волелюбний козацький дух Берестечка через три століття відродився та спалахнув із новою силою у вояках Української повстанської армії.

Нині систему органів місцевого самоврядування Рівненської області представляють обласна, 16 районних, 4 міські ради обласного та 7 – районного підпорядкування, 338 сільських, 16 селищних рад, 365 міських, селищних і сільських голів. До складу рад усіх рівнів обрано понад 7 тисяч депутатів.

Це земля талановитих людей, які на весь світ своєю мудрою іскрою прославили рідний край та Україну. Нобелівський лауреат Георгій Чарпак, класики української літератури Улас Самчук і Борис Тен… А скільки славних сучасників має Рівненщина, імена яких, переконаний, буде вписано в історію краю! Вони лікують людей, керують ланцюговою реакцією на атомній електростанції, творять гранули родючості, вирощують хліб і народжують дітей. Усе це і є тим надбанням, яким може пишатися Рівненщина. Завдання ж сучасників – шанувати й примножувати славні традиції краю, берегти його багатства, людей, які тут живуть.

Саме цим принципом керується Рівненська обласна рада як головний представницький орган краю. Хочеться відзначити здобутки наших попередників – депутатів І–ІV скликань, які заклали основи місцевого самоврядування вже в незалежній Україні. Їм випало нелегке завдання формувати ефективну регіональну владу, довелося пережити періоди реформ і метаморфоз у політиці та економіці держави.

Але сьогодні хотілося б конкретніше зупинитися на роботі обласної ради V скликання. Що нам удалося зробити за останні майже чотири роки? Які подальші плани та перспективи?

До Рівненської обласної ради V скликання обрано 80 депутатів, а це – представники семи політичних сил: БЮТ, «НУ-НС», НРУ, СПУ, Народної партії, Партії регіонів, партії «Відродження». Найчисленнішою є фракція Блоку Юлії Тимошенко, до якої належу і я. Та, незважаючи на партійне розмаїття, депутатам вдається уникати політичних конфліктів і приймати спільні конструктивні рішення. Щороку в сесійній залі облради голосується понад півтисячі питань, приймається десятки регіональних програм, розглядається кількасот депутатських звернень.

Працювати ефективно вдається завдяки конструктивній роботі депутатів у постійних комісіях, яких у Рівненській облраді десять. Саме під час їх засідань формуються проекти рішень, котрих чекає громада. Вони стосуються всіх без винятку сфер життєдіяльності. Тож важко виокремити щось найпріоритетніше. Однак питанням, які спрямовані на зміцнення економіки області, наповнення її бюджету, а також тим, що забезпечують соціальний захист громадян, депутати приділяють особливу увагу.

Скажімо, останні два роки левова частка бюджету розвитку краю спрямовується на будівництво шкіл та інших об’єктів соціальної сфери. І хоч багато хто схильний вважати, що не область, а держава має фінансувати ці об’єкти, Рівненська облрада відгукнулася на прохання громади. Як результат десятки мільйонів гривень було виділено саме на будівництво шкіл, реконструкцію лікарень та амбулаторій. Окрім того, 2008 року за рішенням облради на Рівненщині створено Обласний перинатальний центр, який надає медичну допомогу породіллям з усієї області. А це надзвичайно актуально, зважаючи на той факт, що наш край уже кілька років поспіль лідирує в Україні за рівнем народжуваності.

Спрямовуються кошти й на реконструкцію та збереження культових споруд – пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення. Рада задекларувала свою підтримку створенню обласного художнього музею. Попри важкий бюджетний рік, ми намагаємося частково фінансувати видання книжок місцевих авторів.

Як почесний президент обласної федерації греко-римської боротьби, я всіляко підтримую ініціативи щодо розвитку спортивної галузі. Звісно, щоб відродити спортивну базу краю й побудувати в кожному райцентрі, селі та селищі стадіони, басейни, тренажерні зали, коштів у місцевих бюджетах бракує. Тому облрада прийняла рішення побудувати в Рівному обласну дитячу спортивно-юнацьку школу. Так званий Палац спорту функціонуватиме як комунальний заклад облради й відповідно фінансуватиметься з обласного бюджету. І тут нам став у пригоді досвід Білорусі. Делегація депутатів облради цього року відвідала Брест, щоб побачити, як там влада підтримує спортивну галузь, як налагодила систему її фінансування й зробила спорт прибутковою справою.

У цьому контексті варто зазначити, що депутати облради досить активно співпрацюють з колегами із сусідніх держав. Нещодавно наша делегація повернулася з Вармінсько-Мазурського воєводства Республіки Польща. Найперше, що взяли до уваги наші депутати, – те, як у Польщі відбулася децентралізація органів місцевого самоврядування, передусім у частині розподілу повноважень і формування бюджетів. Для нас цей досвід актуальний з огляду на гостроту питання проведення в Україні адміністративно-територіальної реформи. Ради давно чекають цих змін.

Хочу відзначити активну співпрацю облради з центральними органами влади. Завдяки принциповій позиції депутатського корпусу та підтримці народних депутатів від Рівненщини нам удається вирішувати болючі питання регіону, зокрема ті, що стосуються виділення коштів із держбюджету. На адресу Верховної Ради, Кабінету Міністрів, профільних міністерств і відомств ми направили десятки звернень, значна частина яких знайшла конструктивне вирішення. Облрадою схвалено низку пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України. Зокрема, 2008 року за ініціативи Рівненської облради проведено обласні громадські слухання «Проблеми моралі та духовності молодого покоління на Рівненщині. Вплив інформаційного простору на формування особистості», в яких узяли участь народні депутати України. Як результат відбулися парламентські слухання з цих питань. І народні депутати підтримали пропозиції, озвучені учасниками обласних слухань. Більше того, наступним кроком стало прийняття Верховною Радою низки документів: Закону «Про заборону грального бізнесу в Україні», законодавчих актів, які забороняють або обмежують рекламу тютюну та алкоголю тощо.

Саме цим прикладом Рівненська облрада продемонструвала можливість органів місцевого самоврядування впливати на процеси в державі. Довела, що думки і прагнення громади завдяки наполегливості та активній позиції рад можуть втілюватися в нові закони, урядові постанови та президентські укази.

За принципом конструктивної співпраці облрада вибудовує роботу й з радами інших рівнів. При голові облради створено Координаційно-консультативну раду районних, міських, сільських і селищних голів. Напередодні Дня місцевого самоврядування ми збираємося на засідання, підсумовуємо рік, що минає, обговорюємо проблеми й окреслюємо найближчі плани та перспективи. Звісно, хотілося б, щоб така співпраця була більш плідною, щоб голови рад активніше залучали до розв’язання проблем керівництво облради та її депутатів. Адже завдяки такій співпраці нам легше зрозуміти, чого хочуть територіальні громади.

На завершення скажу: будь-який ювілей – це підсумок, своєрідна межа, Рубікон. Але водночас це й поштовх, новий відлік часу для подальших перспектив і звершень. Дуже хотілося б, щоб кожен, хто творить життя нашого краю, а це не лише депутати, органи виконавчої влади чи бізнес – це всі мешканці Рівненщини, відчували відповідальність за майбутнє своє і своїх нащадків. Не були байдужі до проблем, які виникають і виникатимуть, виховували в собі активну громадянську позицію. Зі свого боку, органи місцевої влади, зокрема Рівненська облрада, й надалі обстоюватимуть інтереси територіальних громад і кожного мешканця області.

Звернуся й до депутатів. Шановні колеги! Будьмо принциповими, конструктивними та далекоглядними у прийнятті рішень, не біймося приймати нестандартні рішення й відповідати за їх виконання. Шануймо закон і поважаймо права громади, яка довірила нам цю владу. Адже найоб’єктивнішу оцінку нашій з вами діяльності можуть дати лише виборці.

---

Рівненська область утворена 1939 року. Розташована в північно-західній частині України. Її площа – 20,1 тис. кв. км. Обласний центр – місто Рівне. Область складається з 16 районів, 10 міст, 16 селищ міського типу, 1001 сільського населеного пункту.

За характером рельєфу вирізняються північно-західна частина, розташована в межах Поліської низовини, та підвищена південна, що займає північну окраїну Волинсько-Подільської височини. Має багаті поклади граніту, грейсу, базальту тощо, які використовуються у будівництві, а також різних глин, каоліну, бурштину. За покладами торфу посідає друге місце в країні.

Сучасна територія області – це частина земель історичної Великої Волині. У Х–ХІV сторіччях входила до складу Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. Наприкінці ХІХ сторіччя землі Рівненщини відійшли до царської Росії. У 1939 році область увійшла до складу УРСР. З літа 1941 року до весни 1944-го була окупована військами фашистської Німеччини й стала тоді краєм партизанського руху та народження Української повстанської армії.

Найбільші міста – Рівне, Дубно, Кузнецовськ, Острог, Костопіль, Сарни та Здолбунів.

В області розвиваються традиційні галузі промисловості (харчова, скловиробнича, деревообробна), що базуються на місцевій сировині, та нові  (машинобудівна, в т. ч. електротехнічна, а також хімічна, енергетична) й багатогалузеве сільське господарство (вирощування зернових, буряку, кукурудзи, ріпаку, м’ясо-молочне тваринництво).