Світоч юридичної науки та освіти

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, один із найстаріших та найавторитетніших вузів не лише України, а й світу, 2009 року відзначає своє 205-річчя.

Ректор – Василь Якович ТацІй. Герой України, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії наук України, президент Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України.

Можливість здобути юридичну освіту в Харкові з’явилася в 1804 році, коли імператор Росії Олександр І затвердив статут Імператорського Харківського університету. У складі цього навчального закладу було створено відділення моральних і політичних наук (з 1835 року – юридичний факультет). Біля джерел юридичної освіти в Харкові стояли видатні громадські діячі та діячі науки і культури України: засновник університету, а з 1811 року його Почесний член В. Каразін, перший ректор університету І. Рижський, перший штатний викладач факультету І. Тимківський.

Першим деканом юридичного факультету було обрано професора Шада.  Його запросили до Харкова з Єнського університету за рекомендацією Й.-В. Гете – не тільки великого поета, а й одного з керівників університетської освіти в Саксон-Веймарському герцогстві.

У червні 1920 року Народний комісаріат освіти України прийняв рішення створити на базі факультетів Харківського університету самостійні навчальні заклади. У липні цього ж року на базі юридичного факультету відкрито Інститут народного господарства. Фактично це був юридичний інститут, який мав готувати юристів для роботи в державному  апараті.

У 1930 році відповідно до Постанови Центрального Виконавчого Комітету та Ради Народних Комісарів УРСР (№ 40/237 від 23.07.1930 р.) Інститут народного господарства дістав назву «Інститут радянського будівництва і права», яка відповідала його статусу вищого юридичного навчального закладу. 1933 року Постановою Президії Всеукраїнського ЦВК його перейменовано на Всеукраїнський інститут радянського будівництва та права, 1937-го – на юридичний інститут і підпорядковано Народному комісаріатові юстиції СРСР. Він мав готувати юристів широкого профілю для роботи в судах, прокурорських і слідчих органах, адвокатурі, нотаріаті.

У 1991 році постановою Ради Міністрів України Харківський юридичний інститут реорганізовано в Українську юридичну академію, підпорядковану Міністерству освіти, 19 серпня 1993 року – в Українську державну юридичну академію, а 30 березня 1995 року указом Президента України – в  Національну юридичну академію України. 4 листопада 1995 року указом Президента Національній юридичній академії України присвоєно ім’я Ярослава Мудрого.

Сьогодні академія – самоврядний (автономний) вищий навчальний заклад ІV рівня  акредитації. Цей статус їй надано указом Президента № 457/2001 від 21.06.2001 р. Юридичною громадськістю  вона визнана найкращим юридичним вузом України та є найбільшим спеціалізованим вищим навчальним закладом у Європі.

Нині в академії навчаються понад 20 тисяч студентів.

Викладання, науково-дослідницьку та виховну роботу проводять 35 кафедр, де працюють понад 700 викладачів. Серед них – 87 докторів наук та професорів, 570 кандидатів наук, доцентів, 14 академіків і 14 членів-кореспондентів Академії правових наук України. 46 науковців мають почесні звання «Заслужений діяч науки і техніки України», «Заслужений юрист України», «Заслужений працівник вищої школи України», «Заслужений працівник народної освіти України», 11 є лауреатами Державної премії України, 6 – заслужені професори Національної юридичної академії.

Підготовка фахівців здійснюється за спеціальністю «Правознавство». У структурі академії – Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури, Інститут підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України, Інститут підвищення кваліфікації та факультети: господарсько-правовий; слідчо-криміналістичний Міністерства внутрішніх справ України; підготовки кадрів для органів юстиції;  військово-юридичний; підготовки юристів для Міністерства закордонних справ України; підготовки професійних суддів; підготовки кадрів для Державного департаменту України з питань виконання покарань; підготовки кадрів для Пенсійного фонду України, вечірній і два заочні факультети. Як відокремлені структурні підрозділи до складу академії входять Кримський юридичний інститут і Полтавський факультет.

В академії триває вдосконалення вищої юридичної освіти, застосовуються такі підходи до навчального процесу, в основу яких покладено ідею безперервної освіти. Поряд із розширенням фундаментальної підготовки фахівців поглиблюється спеціалізація, збагачуються сучасними досягненнями науки і техніки навчальні курси, активно використовуються сучасні технічні засоби навчання, створюються нові технології освіти, вдосконалюються науково-методична  й організаційна робота. Навчальний процес забезпечено навчальною та методичною літературою, основну частину якої підготовлено вченими академії.

Провадиться велика науково-дослідницька робота з фундаментальних і прикладних проблем правознавства, розробляються 13 цільових комплексних програм за чотирма науковими напрямами. Щорік виходить друком понад 700 наукових видань загальним обсягом 1100–1200 друк. арк.: зокрема, наукові монографії, підручники та навчальні посібники, наукові збірники й збірники нормативних актів тощо. 4 рази на рік виходить міжвідомчий збірник наукових статей «Проблеми законності». Систематично відбуваються міжнародні, республіканські та регіональні науково-практичні конференції, «круглі столи», семінари. Академія робить значний внесок у розбудову правової держави, вдосконалення законотворчого процесу й правозастосування. Її науковці брали участь у  розробленні проекту чинної  Конституції України. Ректор академії академік НАН України В. Тацій був членом Конституційної комісії. Більшість проектів законів, розглянутих і ухвалених Верховною Радою, розроблялася чи досліджувалася вченими академії. Її науковці беруть активну участь у роботі комісій з розроблення кодексів України. Кафедри підтримують зв’язок із комітетами Верховної Ради України, є їх науковими консультантами.

Аспірантура академії готує науково-педагогічні кадри не тільки для неї, а й для інших вищих навчальних  закладів України. Є також докторантура. Багаторічний досвід науково-дослідницької роботи, тісний зв’язок із науковими центрами нашої та інших держав зумовили формування в академії відомих наукових шкіл, зокрема із загальнотеоретичних проблем держави і права, проблем історії держави і права, державознавства, цивільно-правових та наук кримінального циклу.

Постійно зміцнюються творчі зв’язки академії з усіма юридичними вузами України й провідними центрами юридичної науки. Поширюються зв’язки з університетами Москви, Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга та інших міст Росії. Академія співпрацює з Німецьким Фондом міжнародного правового співробітництва. Встановлено контакти з Американською асоціацією правничих шкіл та деякими навчальними закладами, укладено угоду з Юридичною школою ВМС Міністерства оборони США про обмін досвідом викладання, проведення семінарів, «круглих столів», присвячених морському праву. Останнім часом академією підписано договори про співробітництво з вищими навчальними юридичними закладами В’єтнаму та Узбекистану.

Здійснювати навчальний процес та наукові дослідження допомагає бібліотека академії. Її фонд налічує близько 1 млн. 200 тис. одиниць, а відділ рідкісних книг і рукописів (35 тис. особливо цінних одиниць) є одним із найбільших у Харкові й має унікальні видання з проблем держави і права України та зарубіжних країн.

Також функціонують центр інформаційних технологій та комп’ютерний кодифікатор сучасного законодавства України з усіх галузей права. Відеоцентром при кафедрі криміналістики знято цілу низку навчальних фільмів з курсу криміналістики, які становлять інтерес не лише для студентів академії, а й для викладачів інших юридичних вузів та факультетів.

До послуг викладачів і студентів – 15 навчальних корпусів, 14 гуртожитків. Один із найкращих у Харкові спортивний комплекс із плавальним басейном, стадіоном, тренажерними залами. Є також студентська лікарня. До 200-річного ювілею академії відкрито чудовий Палац студентів, який обладнано за останнім словом техніки.

У Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого створено сприятливі умови для заняття художньою самодіяльністю. У вільний час студенти мають змогу займатись у творчих  колективах. Це  відома не лише в Харкові чоловіча народна хорова капела – лауреат численних конкурсів художньої творчості, тріо бандуристок «Купава», учасниці якого є заслуженими працівниками культури України, духовий оркестр (диригент – заслужений артист України В. Скрипчук), ансамбль скрипалів,  жіночий вокальний ансамбль та багато інших. Серед студентів – учасників художньої самодіяльності є лауреати й дипломанти престижних міжнародних конкурсів імені Гната Хоткевича, Миколи Лисенка, «Золота нота» тощо.

Неабиякими є й спортивні успіхи академії. Її плавці на рівних змагаються зі збірними командами Німеччини та Голландії – визнаними європейськими лідерами в цьому виді спорту. Жодний вуз Європи не має такої, як в академії, студентської команди з шахів, у складі котрої 7 міжнародних гросмейстерів і 10 міжнародних майстрів, що посідають призові місця на найпрестижніших міжнародних турнірах. Серед спортсменів академії – неодноразові чемпіони світу з кікбоксингу, чемпіони Європи та України з різних видів спорту.

Гармонійне поєднання навчального процесу та відпочинку, використання новітніх освітніх технологій – усе це запорука плідної діяльності викладачів і студентів академії.

Слід наголосити, що сприятливі умови для навчання та наукової діяльності, чудова матеріально-технічна база дають можливість Національній юридичній академії бути за всіма показниками лідером вищої юридичної освіти в Україні. Й аби з гідністю носити світле ім’я Ярослава Мудрого, вона  й надалі утримуватиме високі позиції в галузі освіти та науки.

Підготував Анатолій ПРАВІН.