Неадекватність – це руйнація

Політична нестабільність у державі, штучно створені тривалі періоди практичної недієздатності Верховної Ради торік призвели до порушень вимог Бюджетного кодексу України щодо порядку й термінів підготовки проектів і державного, і місцевих бюджетів. Усі пам’ятають, що Закон «Про Державний бюджет України на 2009 рік» було прийнято, а точніше, «протягнуто» більшістю одразу в трьох читаннях під Новий рік.
Не дивно, що проекти місцевих бюджетів ради отримали від держадміністрацій під Різдво Христове.
Негативні прояви фінансово-економічної кризи (які ще невідомо, наскільки та як довго гальмуватимуть роботу реального сектору економіки, ділову активність малого й середнього бізнесу) змушують стримано оцінювати реалістичність прийнятих місцевих бюджетів, і насамперед щодо обсягів дохідної частини. За видатками – це бюджети виживання, а не розвитку.

Однак, наскільки це було можливим, під час затвердження місцевих бюджетів в області збережено соціальну спрямованість видатків, сплановано заходи для недопущення кредиторської заборгованості із соціальних виплат та енергоносіїв.

Утім, доведений області обсяг бюджетних ресурсів на виконання делегованих державних повноважень, затверджений Законом «Про Державний бюджет України на 2009 рік», не забезпечує в повному обсязі захищені статті видатків, що невідворотно ускладнює фінансування бюджетних установ соціально-культурної сфери, і передусім у сільській місцевості. Так, незабезпеченість сіл і селищ Миколаївщини на 2009 рік бюджетними призначеннями на виплату заробітної плати (обов’язкових виплат) становить 12 млн. гривень. У зв’язку зі збільшенням нарахувань на заробітну плату, передбачених змінами до Закону «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування», які набрали чинності  25 грудня 2008 року, додатково потрібно ще 2 млн. гривень.

Якщо уряд не хоче чути про такі «дрібниці», то проблема з енергоносіями, без перебільшення, катастрофічна. Національна комісія регулювання енергетики врешті затвердила граничний рівень ціни на природний газ для установ і організацій, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, і Миколаївській області для таких розрахунків бракує майже 36 млн. гривень.

Чи можна забезпечити бюджетним установам реальні призначення на придбання продуктів харчування та медикаментів, коли під час розрахунку обсягу видатків, що враховуються при визначенні трансфертів між державним і місцевими бюджетами на 2009 рік, Міністерство фінансів урахувало індекс споживчих цін на рівні 109,5 відсотка? Нібито минулого року все сталося саме так, як і планувалося під час прийняття держбюджету? Адже, навіть за найоптимістичнішими підрахунками, рівень інфляції сягнув понад 23 відсотки. Цифрами не можна маніпулювати. Треба бачити світ таким, яким він є, робити реальні прогнози, вчасно враховувати ризики, а не видавати бажане за дійсне.

Через некоректність розрахунків, покладених в основу держбюджету, виконання затверджених показників під реальною загрозою. Тож потрібне коригування державного та місцевих бюджетів. Установлення режиму суворої економії бюджетних коштів, зокрема й на утримання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, має обмежену ефективність. Поділяю обурення своїх колег появою в Законі «Про Державний бюджет України на 2009 рік» статті 57, яка істотно деформує правове поле, порушуючи Конституцію та обмежуючи повноваження регіональних органів місцевого самоврядування.

Верховна Рада вже не вперше законом про держбюджет змінює визначене іншими законами правове регулювання суспільних відносин, суперечить законодавству і, як наслідок, нехтує чи обмежує права та свободи громадян.

Переконана в необхідності скасування згаданої статті закону й звертаюся до народних депутатів України з проханням про підтримку.

На зміну монополії центру нарешті мають прийти взаємоповага, партнерські відносини між державою та місцевим самоврядуванням.

Автор: Тетяна Демченко