А вилучення зростають

Славутич – одне з 55 міст України, відібраних на конкурсній основі для участі в проекті USAID «Реформа місцевих бюджетів в Україні». Серед критеріїв відбору й бажання міст поліпшити управління своїми бюджетами, зробити їх значно ефективнішими, прозорішими, а головне – підзвітними громадянам.
У результаті двосторонньої співпраці протягом 2006–2008 років ми отримали навчальну й консультаційну допомогу проекту, завдяки чому в Славутичі запроваджено програмно-цільовий метод бюджетування.
Упродовж кількох десятиліть він успішно застосовується в міжнародній практиці. В Україні ж передумови для його впровадження створено 2001 року з прийняттям Бюджетного кодексу, який передбачає формування та виконання державного кошторису за принципами цього методу.

За програмно-цільовим методом пройшли навчання й отримали сертифікати 38 керівників, головних бухгалтерів та інших працівників установ міста. Тобто всі, хто має стосунок до процесу планування бюджету.

 Метод ґрунтується на раціональному управлінні, спрямованому на розв’язання соціально-економічних проблем, передбачає визначення мети, якої необхідно досягти в результаті використання бюджетних коштів, і забезпечує інформацію про якість надання послуг та соціальний ефект.

На нашу думку, майбутнє бюджетного процесу справді полягає в застосуванні програмно-цільового методу формування та виконання місцевих кошторисів. В Україні досі нема міжбюджетного взаєморозуміння й досконалої схеми розподілу доходів адмінодиниць. Формульні розрахунки міністерств не відповідають реальним потребам міста, тому міська влада має самостійно формувати пріоритетні програми та отримувати повне фінансування для їх виконання.

Бюджет Славутича протягом трьох років формується як за традиційним постатейним, так і за програмно-цільовим методом.

2008 року Славутич відзначив
21-шу річницю. Місто створювалося як монопрофільне, для постійного проживання персоналу Чорнобильської АЕС. А відтак стало глобально залежним від діяльності цього підприємства. Адже на балансі та утриманні ЧАЕС перебували житловий фонд, дитячі дошкільні заклади,  спортивні споруди, об’єкти торгівлі, дороги та інші об’єкти життєзабезпечення  міста. Бюджет Славутича на 95 відсотків формувався від надходжень з діяльності ЧАЕС.

15 грудня 2000 року, коли експлуатацію останнього енергоблока ЧАЕС було достроково припинено, наше місто опинилося перед необхідністю розв’язання низки складних проблем диверсифікації економіки. Це – передача з державної до комунальної власності житлового фонду та об’єктів соціальної інфраструктури, прийняття на державному рівні законів, постанов уряду про соціальний захист працівників станції та жителів міста, створення компенсувальних робочих місць, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу тощо.

Звісно, усе це не стало несподіванкою для міської влади, бо ми ще п’ять років тому розпочали формування організаційно-економічного механізму соціального розвитку Славутича в умовах непрацюючої Чорнобильської АЕС. У межах цього механізму створено  Агенцію з розвитку бізнесу, бізнес-інкубатор, лабораторію малого бізнесу, фонд  підтримки підприємництва «Славутич-ЧАЕС-розвиток». Наприкінці дев’яностих  років розпочала роботу громадська рада з розвитку міста, яка функціонує й нині. Здійснено комунальну реформу, реалізовано важливі енергозбережні проекти, що забезпечили зменшення споживання природного газу з 39 млн. куб. м (2000 рік) до 18,4 млн. (2008). П’ять років тому ми ліквідували ЖЕКи, а до надання послуг з утримання житлових будинків, прибудинкових територій, а також до роботи в інших напрямах комунальної галузі на конкурсній основі залучили приватні підприємства.

На підставі Указу Президента № 667 «Про спеціальну економічну зону «Славутич» від 18.06.98 та згідно із Законом «Про спеціальну економічну зону «Славутич» від 03.06.99 створено спеціальну економічну зону. На сьогодні обсяг залучених інвестицій становить 41,4 млн. доларів США (з них 12,6 млн. – іноземні), на душу населення припадає 1,7 тис. доларів США. Створено 965 сучасних високотехнологічних і високооплачуваних робочих місць. Нині в місті налічується 1639 фізичних осіб-підприємців, що вдвічі більше, ніж на момент закриття ЧАЕС, 346 юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Уже 2008 року питома вага надходжень від Чорнобильської АЕС становила в бюджеті лише 47 відсотків. Це велике досягнення. На превеликий жаль, така робота над трансформацією кошторису міста не знаходить підтримки з боку держави. З 2002 року (за непрацюючої ЧАЕС)  місто є донором держбюджету. Законом  «Про внесення змін до Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» визначено щорічно у проектах законів  про держбюджет України передбачати додаткову дотацію бюджету Славутича на забезпечення утримання його соціальної інфраструктури в повному обсязі.  Але, попри щорічне зростання витрат на утримання соціальної інфраструктури, через підвищення вартості енергоносіїв обсяги такої дотації впродовж останніх трьох років не збільшуються. Водночас вилучення коштів до держбюджету щороку зростає. Так, на 2009 рік  цей показник перевищує торішній на 32 відсотки. У поточному році з міського до державного бюджету підлягають перерахуванню кошти в сумі 10677,8 тис. гривень. Хаотичне планування  фахівцями Міністерства фінансів України ставить місто у скрутне становище. Недофінансування  чорнобильських програм, складні процеси у сфері малого та середнього бізнесу, зумовлені фінансовою кризою, істотно впливають на дохідну частину бюджету. За такої ситуації було б цілком справедливим зупинити нинішнього року вилучення з міського до державного бюджету. Саме з таким проханням ми звернулися до Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відпрацьовані пропозиції щодо змін до Бюджетного кодексу України не повною мірою розв’яжуть проблеми місцевого самоврядування, але це вже початок руху до ефективної децентралізації  бюджетної системи. Потрібні рішучі зміни. Бюджет 2010 року повинен формуватися на нових засадах, а тому є актуальним прийняття  Податкового кодексу України.

Автори: Галина Зайченко, Володимир Удовиченко