Новий кавказький трикутник: Москва – Тбілісі – Страсбург

Головною темою на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) стала російсько-грузинська війна. Дебати стосовно боїв у Південній Осетії тривали цілих два дні — це абсолютний часовий рекорд для ПАРЄ. Як правило, хоч би якою гострою була тема, більше двох-трьох годин їй у Страсбурзі не виділяють.

За тиждень до відкриття сесії зону конфлікту, а також Москву і Тбілісі відвідала делегація асамблеї на чолі з Люком Ван ден Бранде. Її звіт став основою для ухвалених рекомендацій та резолюції. У цьому документі вказується, що відповідальність за використання зброї, загибель сотень людей (точна кількість жертв, до речі, досі невідома), численні порушення прав людини несуть обидві сторони. Отже, і Росія, і Грузія грубо порушили основні принципи Ради Європи, яких зобов’язувалися дотримуватися, вступаючи до цієї організації. А саме — усі конфлікти, у тому числі й давні, розв’язувати винятково мирним шляхом.

Люк Ван ден Бранде у своєму звіті наголосив, що обидві сторони представили протилежні позиції щодо цього конфлікту. Тому встановити істину під час поїздки було неможливо. Вислухавши цей звіт, ПАРЄ у підсумковій резолюції, окрім звинувачень Москви та Тбілісі, проголосувала за проведення незалежного міжнародного розслідування. Тож можна дійти висновку, що ця дискусія була не останньою і тема російсько-грузинської війни ще обговорюватиметься у сесійній залі ПАРЄ.

Якими будуть наслідки збройного конфлікту для грузинської та російської делегацій, наразі невідомо. Напередодні сесії, 12 вересня, група з 24 депутатів внесла запит до асамблеї, в якому пропонувала позбавити російську делегацію частини повноважень, зокрема права голосу. Серед тих, хто підписався під цим документом, були й українські парламентарії: Ольга Герасим’юк та Григорій Омельченко. Проте ПАРЄ не підтримала цього рішення, заявивши, що для розв’язання конфлікту потрібен діалог. Отож відповідь ПАРЄ на чергову війну на Кавказі виявилася дуже стриманою. Поки що ні Росію, ні Грузію за збройний конфлікт у жодний спосіб не покарано, і, ймовірно, міжнародне розслідування буде тривалим, а його висновки залежатимуть від політичної та економічної ситуації в Європі.

Темою номер два на сесії стало питання об’єднання Кіпру. Перед парламентаріями виступив президент республіки Деметріс Христофіас. У резолюції № 1628 зазначено, що нині склалася щонайсприятливіша ситуація для возз’єднання Кіпру, якою потрібно скористатися.

Підсумовуючи пленарні дискусії, можна зазначити, що територіальні конфлікти стають дедалі вагомішими на континенті. Рада Європи, яка покликана бути гарантом дотримання миру та демократичних цінностей, очевидно, у найближчому майбутньому шукатиме впливовіші важелі «виховання» країн-порушників, ніж прийняття необов’язкових до виконання резолюцій та рекомендацій. Інакше ця організація повторить долю Ліги Націй, котра наприкінці 1930-х не змогла зберегти мир та стабільність. Якою буде відповідь Ради Європи на сучасні виклики, визначимо за порядком денним зимової сесії, що його нині активно складають.

Автор: Тетяна ПАСОВА