Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Ганна ГЕРМАН: «Президентський законопроект врахував пропозиції Партії регіонів»

Шановні колеги, чесно кажучи, я думала, що ми прийдемо сьогодні в цей зал і побачимо один  документ, узгоджений, обговорений, направлений на те, щоб негайно допомогти людям.

Чесно кажучи, я думала, що хоч сьогодні ми не почуємо тут, у залі, про те, який Президент добрий або який прем’єр добрий і хто з них добріший. Вони — одна влада, і вони повинні були вчора чи позавчора сісти в одному кабінеті за один стіл і сказати: «Юліє Володимирівно, ось твої пропозиції, ось мої, давай візьмемо найкращі з них, в один законопроект внесемо і погодимося, або ти вносиш, або я вношу».

Що ми сьогодні маємо? Ми маємо демонстрацію того, як Президент любить народ, і демонстрацію того, як прем’єр любить народ. А вийде, як у Франка: «Ти любиш, брате, Русь як хліб і кусень сала».

Тому найкраще було б нам зараз, якби то було, звичайно, можливо, взяти перерву, сісти за стіл, узяти найкращі речі з нашого законопроекту, законопроекту Президента, Прем’єра, подати один законопроект. Не має значення, під чиїм іменем — чи то буде президентський, чи це буде прем’єрський, спільно тут проголосувати і не смішити людей. Якщо таке було б можливим, я  просила б вас це зробити. Якщо ні, давайте об’єднаємося навколо будь-якого законопроекту. Президентський законопроект вже врахував ті пропозиції, які подала Партія регіонів. І це мало б вигляд узгодженого законопроекту.

Я пропонувала б, якщо його у першому читанні проголосувати, нехай би БЮТ дав свої кращі пропозиції, прийняти все це разом і сьогодні з цим закінчити. Це — перше.

Друге, тут звучала цифра, що людям там дали по одній тисячі гривень авансу, чекайте, і так далі… Я не знаю, хто з тих людей, котрі тут про це говорили, останній раз був у магазині, і чи він знає, що можна купити за тисячу гривень. Я пропоную, шановні колеги, щоб ми, не чекаючи акцизів на тютюн, збори грошей і так далі, завтра негайно з тих грошей, що є, перерахували кожній людині, яка потерпіла, мінімум по 10 тисяч гривень, бо на 10 тисяч хоч щось можна зробити. Це наш обов’язок — дати  негайно ці гроші в обласні ради, де люди знають на місцях, що діється. З Києва не так добре видно ситуацію з кожною областю. Колись Дмитро Павличко сказав, що з донецького терикона Україну краще видно, ніж з львівського Високого замку. І з терикона, і з Високого замку краще видно ті місця, ніж у нас з Володимирської гірки. Тому треба ці гроші віддати негайно в регіони. Вони зберуться, не журіться. От ми зібралися, і вони швидко зберуться, і швидко визначать, що вони мають зробити.

Третє. Арсенію Петровичу, я звертаюся до вас особисто, – оскільки, звернувшись учора до вашого управління справами, (я хотіла, щоб місця в депутатських санаторіях, які депутати не використовують, віддали дітям із затоплених регіонів), мені відмовили, сказали, що це незаконно. Чому в нас незаконно те, що треба дати людям, але законно те, що ми мусимо хапнути. Депутати й так не користуються цим. Давайте зараз приймемо рішення, і ті санаторії, і кабмінівські, і депутатські, віддамо для тих потерпілих дітей. Нехай, поки їхні матері й батьки хати ремонтують, діти хоч трохи оздоровляться і відпочинуть. Я думаю, що ви мене всі в цьому підтримаєте. І прошу вас, дуже прошу вас, давайте біду не ділити, ділять радість. А ми сьогодні маємо біду, і перед її обличчям ми всі маємо бути єдині. Підтримаймо будь-кого, чи Президента, чи прем’єра, чи наш законопроект, будь-кого, але одного, внісши все найкраще з трьох законопроектів, які є.

Дякую вам за увагу.