Парламентська асамблея Ради Європи своєю резолюцією № 1723 (2010) від 28 квітня 2010 року вшанувала пам’ять жертв масового голоду на території країн колишнього СРСР, визнавши його злочином сталінського режиму. Однак водночас ПАРЄ відхилила всі поправки, що стосувалися визнання Великого голоду геноцидом українського народу. «Існуючий у Радянському Союзі сталінський тоталітарний режим призвів до жахливих порушень прав людини, позбавивши мільйони людей права на життя. Однією з найтрагічніших сторінок став масовий голод у тих регіонах країни, котрі були зорієнтовані на вирощування зерна: розпочавшись наприкінці 1920-х, він досяг свого апогею в 1932-33 роках», – ідеться в резолюції ПАРЄ.
У ній наголошується, що «мільйони ні в чому не повинних людей у Білорусі, Казахстані, Молдові, Росії й Україні, які входили тоді до складу СРСР, було позбавлено життя в результаті масового голоду, викликаного жорстокими навмисними діями і політикою радянського режиму». «В Україні, яка постраждала найбільше, особливо сильно Великий голод вдарив по селянству... Ці трагічні події відомі як Голодомор (політично вмотивований голод) і визнані українським законодавством як акт геноциду проти українців», – зазначається в документі. Однак тут же констатується, що в Казахстані «рахунок жертв масового голоду також ішов на мільйони, причому, можливо, кількість загиблих по відносно всього населення була найбільшою серед народів колишнього СРСР». У Росії ж голод забрав мільйони життів її жителів як у селах, так і в містах. «За оцінками, в абсолютному вираженні населення Росії понесло найбільші втрати в результаті радянської сільськогосподарської політики», – йдеться в резолюції ПАРЄ. «Десятки тисяч селян також загинули в Білорусі й Молдові».
«Асамблея вшановує пам'ять всіх, хто загинув у результаті цієї безпрецедентної людської катастрофи, вважаючи їх жертвами жорстокого злочину радянського режиму проти власного народу», – наголошується в документі. Асамблея «рішуче відкидає будь-які спроби виправдати таку згубну політику», а також «вітає зусилля, спрямовані на розкриття історичної правди про цю подію». Задля цього ПАРЄ закликала владу всіх країн колишнього СРСР розкрити свої архіви і спростити доступ до них як вітчизняних дослідників, так і експертів європейських держав: «Асамблея закликає істориків усіх країн колишнього СРСР, що постраждали під час Великого голоду, а також істориків інших країн здійснити спільні незалежні дослідження для того, щоб повно, об'єктивно і без політизації встановити справжні обставини цієї людської трагедії».
ПАРЄ також привітала рішення української влади встановити національний день пам'яті жертв Голодомору в Україні і закликала владу інших країн пострадянського простору зробити те саме стосовно жертв трагедії у їхніх країнах.
Під час обговорення резолюції більшість парламентаріїв назвали доповідь, підготовану Головою ПАРЄ М. Чавушоглу, «збалансованою» і «інформативною». Відповідно, глава російської делегації Костянтин Косачов засудив Голодомор як злочин сталінізму проти низки радянських республік, закликавши розцінювати розбіжності щодо Голодомору як «винятково внутрішньоукраїнські». Представник України Олена Бондаренко, виступаючи перед ПАРЄ, назвала Голодомор «наймасштабнішою каральною акцією проти українського народу», направленою на «знищення українського селянства як соціальної групи, що становила небезпеку для радянського ладу». Схвалення ж резолюції заступник глави української делегації у ПАРЄ Ольга Герасим'юк назвала «великою перемогою українських представників». «Ми дуже задоволені тією резолюцією, яку ухвалили. Ми, звісно, пішли на певний компроміс, щоб вона була ухвалена. Але ця резолюція змусила світ заговорити про цю тему... Ми це зробили з метою вшанувати усіх жертв. І нас похвалили у резолюції за цей великий приклад», – заявила О. Герасим'юк. «Ми ніколи не ставили питання про визнання сьогодні в ПАРЄ Голодомору актом геноциду, оскільки ми знали, що європейці не готові до цього», – наголосила вона.
Відповідно до результатів голосування з резолюції №1723 (2010), 81 депутат ПАРЄ віддав свій голос «за», 4 – «проти» (представники Вірменії) і троє утрималися (Німеччина).
Юлія Цирфа.
Архів журналу Віче
|
№1 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Келлог: якщо Україна переживе цю зиму - перевага буде на її боці
Трамп анонсував зустріч з Зеленським у Давосі
Президент США відповів прем’єру Канади: ви існуєте завдяки нам
У Німеччині затримали українку: підозрюють у шпигунстві на РФ
Букети квітів як популярний подарунок у Києві
Прем’єр Гренландії: маємо бути готові до можливого військового вторгнення
Маркетингова аналітика як інструмент покращення воронки і якості лідів
Чому волосся стає ламким і сухим після частих фарбувань чи хімічної завивки?
Споты на три лампы - практично, стильно, надежно
Франція виступила за призупинення торгової угоди ЄС зі США через погрози Трампа