Парламентська коаліція може формуватися і за участю окремих народних депутатів – рішення Конституційного Суду

Конституційний Суд України визнав, що окремі народні депутати, зокрема ті, які перебувають поза фракціями, що ініціювали створення парламентської коаліції, мають право входити до її складу. Про це йдеться в рішенні Конституційного Суду України № 11-рп/2010 у справі за конституційним поданням 68 народних депутатів щодо офіційного тлумачення положень частини 6 статті 83 Конституції, частини 4 статті 59 Регламенту Верховної Ради.

КСУ мотивував своє рішення тим, що «порядок роботи парламенту, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції встановлюються Конституцією та Регламентом з набуттям чинності 17 лютого 2010 року Законом “Про Регламент Верховної Ради України”, тому офіційне тлумачення відповідних положень Конституції та Регламенту щодо формування коаліції має відбуватися у їх системному зв`язку».

Відповідно до цього стаття 61 чинного Регламенту визначає коаліцію як «сформоване за результатами виборів і на основі узгоджених політичних позицій та на засадах, встановлених Конституцією і Регламентом, об’єднання депутатських фракцій, народних депутатів, до складу якого входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. При цьому суд уточнив, що «тлумачення положень частини 6 статті 83 Конституції в рішенні Суду від 17 вересня 2008 року було дано без урахування чинного на той час Тимчасового регламенту, який цим же рішенням суд визнав неконституційним у зв`язку з прийняттям його не у формі закону, а у формі постанови Верховної Ради. (Згідно з рішенням КСУ від 17 вересня 2008 року словосполучення «коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді», що міститься у ст. 83 Конституції, слід розуміти як сформоване на встановлених Конституцією засадах об’єднання за результатами виборів кількох депутатських фракцій, кількість народних депутатів України в яких становить більшість від конституційного складу парламенту, які (депутатські фракції) на основі узгодження політичних позицій погодились на спільну парламентську діяльність» (прим. ред).

«У зв’язку з ухваленням закону про Регламент змінилося правове регулювання, а не Конституція. Народний депутат складає присягу народу України, а не політичній партії…», -- заявив на прес-конференції Голова КСУ Андрій Стрижак.

Представник Президента в Конституційному Суді Юрій Мірошниченко вважає, що КСУ поставив крапку в тривалій правовій дискусії щодо легітимності створення парламентської коаліції за участю позафракційних народних депутатів. Зокрема, він зазначив: "Виходячи з рішення Конституційного Суду можна сказати, що діяльність коаліції, утвореної у Верховній Раді, є конституційною, законною і жодні політичні дискусії не зможуть перешкодити виконувати свої повноваження як членам коаліції, так і утвореному коаліцією уряду".

Цікаво, що вже в середу низка українських сайтів оприлюднили фотокопію нібито проекту рішення КСУ, в якому роз'яснюється, що народні депутати, які не перебувають у складі фракцій, що ініціювали створення коаліції, "мають право брати участь у формуванні коаліції депутатських фракцій".

"Судді Конституційного Суду самі сприяли тому, що перестала існувати таємниця дорадчої кімнати, і те, що лідер опозиції отримав підготовлене рішення до того, як воно було оприлюднено Судом, це абсолютно неприпустимо. І це питання до суддів, чому таємниця дорадчої кімнати є дуже умовною, чому весь процес підготовки ухвалення рішення став публічним", – заявив міністр юстиції Олександр Лавринович у четвер ввечері в інтерв'ю "5-му каналу. Міністр висловив здивування, що в єдиному органі конституційної юрисдикції "почалися процеси, що не сумісні ні зі статусом КСУ, ні з правовою державою". Водночас О. Лавринович акцентував увагу на тому, що для звільнення суддів КСУ наразі немає жодних юридичних підстав. "Всі вони можуть почуватися абсолютно спокійно, тому що звільнити їх можуть тільки ті, хто  обирав або призначав", – пояснив міністр юстиції.

Нагадаємо, що 11 березня в парламенті було оголошено про створення коаліції депутатських фракцій «Стабільність і реформи», яка нині налічує 240 народних депутатів. До її складу ввійшли фракції Партії регіонів, КПУ, Блоку Литвина, а також окремі народні депутати.