Відносини Україна – Молдова: придністровський чинник порядку денного

17 березня 2010 року з ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції і «Групи стратегічних та безпекових студій» відбулася науково-практична конференція «Відносини Україна--Молдова: придністровський чинник порядку денного». Конференція стала фінальним заходом Проекту «Придністровська проблема: погляд з України», підтриманого Міжнародним фондом «Відродження». Учасники заходу організували відносини та перспективи міждержавної україно-молдовської взаємодії, комплекс проблем урегулювання Придністровського «замороженого конфлікту», міжнародної кооперації й інформаційної політики у цій сфері, міжетнічні відносини й життя українців Молдови, партнерство громадських організацій України та Молдови. Відкривши конференцію, голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк зазначив, що, починаючи з 1990-х років відносини між Україною й Молдовою серед основних пріоритетів зовнішньої політики нашої держави, яка є  учасницею «п’ятірки» геополітичних гравців, котрі опікуються урегулюванням придністровського конфлікту. Б. Тарасюк наголосив, що саме наша держава стала ініціатором плану мирного урегулювання конфлікту, адже висунула так званий «План Ющенка» 2005 року (на жаль, його так і не вдалося реалізувати через протидію Росії й Тирасполя). Б. Тарасюк підкреслив і важливість участі України в діяльності Місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM), яку було розпочато 30 листопада 2005 року у результаті спільного звернення Президентів України та Молдови по допомогу.
Спеціальний представник України з питань придністровського врегулювання Віктор Крижанівський зазначив, що наразі основні надії у питанні вирішення придністровського конфлікту покладаються на нову демократичну коаліцію на чолі з президентом Молдови Міхаєм Гімпу, котра офіційно задекларувала курс своєї держави на інтеграцію в ЄС. За словами В. Крижанівського, саме цей чинник посилить участь Євросоюзу в урегулюванні конфлікту, адже з 2007 року (після вступу Румунії і Болгарії до ЄС) кордони організації впритул наблизилися до епіцентру конфлікту. Крижанівський також сказав, що після тривалого «застою» в переговорному процесі зустріч віце-прем’єра Молдови Юрія Осипова та так званого міністра закордонних справ ПМР Володимира Ястребчака 1-2 березня поточного року у Відні стала новою відправною точкою у веденні переговорів між сторонами конфлікту. Міжнародна спільнота сподівається, що їх буде продовжено на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ОБСЄ в Астані у травні 2010 року.
Посол Румунії в Україні Траян Лауренціу-Христя, як представник держави-члена ЄС, зауважив, що військова присутність у Придністров’ї має бути замінена спеціальними цивільними місіями під міжнародним мандатом, де Європейський Союз має відігравати вирішальну роль.
У свою чергу, Директор Інституту досліджень зовнішньої політики Дипломатичної академії МЗС України Григорій Перепелиця висловив думку, що конфлікт неможливо урегулювати на двосторонньому рівні, адже існує принципово різне бачення проблеми Кишиневом і Тирасполем, тому саме й потрібне міжнародне втручання у рамках формату «5+2» (Молдова, Придністров’я, Україна, Росія, ОБСЄ; спостерігачі -- США, ЄС). Однак поки що, немає спільного бачення розв’язання проблеми сторонами, цілковите врегулювання конфлікту неможливе. Єдиним виходом є об’єднання обох утворень у межах більшого інтеграційного угруповання (наприклад, ЄС). Проте обидві сторони є досить сильними, адже, незважаючи на те, що Придністров’я є нелегітимним утворенням, воно вибудувало досить потужний сегмент державної влади й тому тримається «на плаву». Сучасна ж «нова політична еліта» -- молоде покоління політиків, котре з’являється у Придністров’ї, можливо, й проголошує свої проєвропейські настрої, однак ніколи не мешкало в єдиній державі, тому, мабуть, і матиме дещо інші уявлення про створення «єдиної Молдови». Тим паче, що наразі вплив США і ЄС у регіоні послаблюється, а на перший план виходить Росія, котра аж ніяк не бажає створення «єдиної і неподільної Молдови».
Наприкінці конференції було презентовано публікацію «Придністровська проблема: погляд з України», підготовану в рамках однойменного проекту спільними зусиллями експертів Групи стратегічних та безпекових студій, Інституту євроатлантичного співробітництва та Інституту демократії імені Пилипа Орлика.