Депутати узаконили тендерні закупівлі

11 лютого народні депутати продовжили розгляд поправок до другого читання законопроекту “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Найбільше дискусій викликала поправка №133. Нею для розгляду скарг при Міністерстві економіки передбачається створити орган оскарження, який, згідно з висновком Головного юридичного управління, «не належить до жодної гілки влади, але наділений владними повноваженнями, реалізація яких безпосередньо впливає на здійснення цивільних прав. Цей орган не несе майнової відповідальності за шкоду, нанесену внаслідок прийняття протиправних рішень».
Відповідно до законопроекту, незалежні фахівці входять до складу органу оскарження за погодженням із комітетами з питань економічної політики та з питань фінансів і банківської діяльності з числа поданих міністерством економіки кандидатур із дотриманням відповідної процедури.
Заступник голови бюджетного комітету Олег Ляшко нагадав парламентаріям, що цю поправку вже голосували 5 разів, однак вона жодного разу не набрала достатньої кількості голосів, а тому «не треба ґвалтувати Верховну Раду». На його думку, її прийняття дасть змогу комітету Миколи Азарова керувати тендерними закупівлями. Також пролунала пропозиція відправити цей закон на повторне друге читання з тим, щоб вилучити звідти всі наявні корупційні норми.
У відповідь перший заступник голови Комітету з питань економічної політики Сергій Осика іронічно сказав, що Олег Ляшко – це знаний фахівець з усіх питань, які стосуються життя країни, але він не читав ні закону, ні самої поправки. На думку Сергія Осики, значно ефективнішим є розгляд оскарження учасника тендеру незалежними експертами, аніж якимось районним судом, що прийме рішення лише через рік, коли всі гроші вже будуть витрачені.
Водночас іще один «бютівець» – голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін зауважив своєму колезі, що Світовий банк попередив про неможливість присутності ставлеників політичних органів в органі оскарження, який, до речі, має тільки призупиняти торги, але не скасовувати їх.
У відповідь Сергій Осика нагадав колегам по фракції принцип римського права: «Хай поганий закон, але закон». Він зауважив, що критики законопроекту могли б діяти конструктивно і запропонувати альтернативну модель тендерних закупівель. Парламентарій додав, що негативне голосування залишить країну без закону вже третій рік поспіль, збереже «хаос, безпредєл, корупцію і таке інше».
Член фракції «НУ-НС» Олександр Бондар звернувся до авторів поправки з Партії регіонів зі словами про те, що кандидат у Президенти Віктор Янукович пообіцяв гарячим залізом викорінювати корупцію. «Я не розумію цього поспіху, тому що там є дуже багато питань окрім 133-ї поправки. Чому ж ви не хочете почекати два тижні, провести доопрацювання і щоб уже новий Глава держави поставив свій підпис на цьому законі?», – запитав він.
Головний комуніст Петро Симоненко вкотре нагадав, що йде боротьба кланів, які використовують державні кошти для свого збагачення. Зокрема, на держзакупівлях заробляються «сотні мільярдів гривень», а тому фракція КПУ підтримуватиме законодавче унормування всіх тендерних процедур.
Член «Блоку Литвина» Олег Зарубінський повідомив, що його колеги по фракції не голосуватимуть за цей законопроект, оскільки «стає явним бажання використовувати тендерні закупівлі для наживи окремими людьми, окремими структурами».
За наслідками обговорення парламентарії прийняли законодавчий акт у другому читанні і загалом як закон. «За» проголосували 245 осіб (Партія регіонів – 156, „Блок Юлії Тимошенко” – 50, «Наша Україна – Народна Самооборона» – 10, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 0, позафракційні – 2).