Ср, 21 жовтня 2009

Справа про зґвалтування дітей. Інформація ГПУ та МВС

Учора, 20 жовтня, на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати заслухали інформацію Генерального прокурора Олександра Медведька та міністра внутрішніх справ Юрія Луценка щодо резонансної справи про ймовірне зґвалтування дітей. Наводимо стенограму їхніх виступів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Надійшла пропозиція про проведення розгляду питання, інформації в закритому режимі. Пропозицію народного депутата Катеринчука я ставлю на голосування, прошу визначатися.

16:22:44

За – 186

Рішення не прийнято. Будемо працювати у відкритому режимі.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 146, "Наша Україна – Народна Самооборона" – 40, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 0, позафракційні – 0.

Я запрошую на трибуну Генерального прокурора України Олександра Івановича Медведька для інформації.

 

МЕДВЕДЬКО О. І. Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Безпрецедентного і, на жаль, не лише в межах країни суспільного резонансу набула кримінальна справа щодо злочинних цинічних дій, об’єктом яких стали двоє малолітніх дітей. В тій чи іншій мірі скоєння злочину також заплямувало ім’я нашої дитячої міжнародної здравниці.

Сьогодні ми розглядаємо дуже делікатну тему. Чинним законодавством передбачено обмеження гласності судового розгляду у справах про статеві злочини. У кримінальній справі потерпілими є діти і, в першу чергу ми по-людські зобов’язані убезпечити можливий шкідливий вплив усіх подій на їхню подальшу долю.

Проте, на жаль, відбувається зворотне: політична заангажованість, надмірна людська цікавість, піар на чужій біді і, як результат, породження чуток, пліток, перекручення фактів, розголошення інформації, яка за законом є таємницею слідства.

Користуючись присутністю представників засобів масової інформації, Генеральний прокурор зобов’язаний попередити тих, хто цим займається. Кримінальна відповідальність за розголошення даних досудового слідства ще ніким не скасовувалась.

Насамперед дозвольте, шановні народні депутати, звернути вашу увагу на хронологію подій навколо кримінальної справи.

16 квітня до Дніпровського райуправління міліції в місті Києві звернулася мати двох малолітніх дітей із заявою про вчинення батьком щодо них розпусних дій.

Через 8 днів, тобто 24 квітня, тільки на підставі пояснення батька, без судово-медичного обстеження дітей у порушенні кримінальної справи незаконно відмовлено за відсутністю складу злочину.

22 травня прокуратурою Дніпровського району незаконне рішення скасовано, матеріали направлені для проведення додаткової перевірки. Постановою від 1 червня повторно незаконно відмовлено у порушенні кримінальної справи за тих же підстав. Під час додаткової перевірки працівники міліції обмежилися лише чотирма поясненнями матері, дітей та батька.

10 червня прокуратурою району незаконне рішення вдруге скасовано з одночасним порушенням кримінальної справи за фактом вчинення розпусних дій за частиною першою статті 156 Кримінального кодексу України.

 З 19 червня протягом місяця робота слідчого Дніпровського районного управління звелася лише до 9 слідчих дій, зокрема: прийняття кількох процесуальних рішень та допиту батька. Інші дії слідчі не виконували.

У липні, а точніше 24 липня, кримінальна справа була вивчена в прокуратурі міста і з наданням письмових вказівок направлена для організації подальшого слідства слідчому управлінню Головного управління МВС у місті Києві.

Стан слідства у справі був перевірений у Генеральній прокуратурі. Відповідним листом прокурору міста вказано на прорахунки слідства та 6 серпня надані відповідні вказівки, при виконанні яких прокуратурою міста Києва злочин перекваліфіковано на частину третю статті 153 Кримінального кодексу України, а саме: насильницьке задоволення статевої пристрасті незаконним способом, вчинене стосовно малолітніх. На цей час уже було отримано висновки судово-медичної експертизи.

Викликає обурення те, що з 24 липня, коли слідству Головного управління у місті Києві стало відомо про можливу, підкреслюю, можливу причетність до злочину працівників Міжнародного дитячого центру «Артек», своєчасно не було вжито всіх можливих заходів для з’ясування обставин подій, встановлення цих осіб, проведення необхідних слідчих дій із прийняттям стосовно них законного рішення. Упізнання осіб було проведено лише через місяць після прийняття справи до провадження.

14 серпня стосовно Полюховича було порушено кримінальну справу, конкретно стосовно нього. 17 серпня йому було висунуто обвинувачення і цього ж дня обрано міру запобіжного заходу – тримання під вартою.

Все вищенаведене свідчить про безвідповідальне ставлення до службових обов’язків працівників Дніпровського райуправління міліції та слідчого управління в місті Києві, самоусунення з боку керівництва слідчих підрозділів.

Незважаючи на те, що заява Полюхович, матері потерпілих, про злочини працівниками міліції розглянута з порушенням закону, а слідство проводилося вкрай незадовільно, станом на 19 жовтня всі винні службові особи до відповідальності не притягнуті.

У зв’язку з цим міністру внутрішніх справ Генеральною прокуратурою направлено листа щодо проведення додаткової службової перевірки для прийняття адекватних заходів. За пасивності слідства в районі, а потім і в місті з 2 вересня справу розслідує Головне слідче управління МВС України. Факти щодо причетності службових осіб Міжнародного дитячого центру «Артек» перевіряються слідчим шляхом. Генеральною прокуратурою санкціоновано обшуки в робочих кабінетах осіб та в службовому автомобілі.

У судді отримані дозволи на проведення обшуків за місцем проживання та реєстрації. Вказані слідчі дії виконані. Слідством особиста безпека потерпілим, усупереч вимогам статті 52 прим. Кримінально-процесуального кодексу України, своєчасно забезпечена не була. Таке рішення прийнято тільки за вказівкою Генеральної прокуратури й постанови від 14 жовтня.

Що стосується причетності народних депутатів України до вказаних подій. Цей факт став відомий Генеральній прокуратурі 13 жовтня з депутатського звернення народного депутата України Григорія Омельченка та матері дітей. До надходження звернення ні мати, ні діти про причетність народних депутатів щодо участі в подіях правоохоронні органи не повідомляли. Відразу, цього ж дня, тобто 13 жовтня, мати була допитана працівниками Генеральної прокуратури. Вона підтвердила дані, які містились у зверненні стосовно депутатів. Аналогічні показання дали діти, та по фотокартках впізнано трьох народних депутатів. Перевірка щодо їхньої можливої причетності триває.

Доводжу до вашого відома, що з 13 жовтня працівники Генеральної прокуратури беруть безпосередню участь у всіх слідчих діях, які мають суттєве значення у справі. Вчора допитані як свідки народні депутати Терьохін та Уколов. На сьогодні було заплановано допит народного депутата Богдана.

Але за інформацією, яку я маю, допит перенесено на завтра. Спільним розпорядженням заступників Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ та Голови Служби безпеки за необхідності швидкого проведення великого обсягу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з метою забезпечення більш повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин справи, підвищення ефективності прокурорського нагляду створено слідчу оперативну групу. В її складі вісім співробітників МВС та два Служби безпеки України, безпосередній нагляд здійснюють чотири працівники Генеральної прокуратури.

Шановні народні депутати, потрібно зауважити, що від злочинів потерпають діти не тільки цієї родини, а й багатьох інших, про що свідчать невтішні дані статистики. Тільки за 9 місяців поточного року потерпіли від злочину 8 тисяч 362 неповнолітніх, у тому числі 110 – від зґвалтувань, зареєстровано 214 випадків розбещення неповнолітніх та 46 статевих зносин із особою, що не досягла статевої зрілості. До речі, у цьому році потерпіли від злочину на 8 відсотків більше неповнолітніх, ніж у минулому. Засуджено 232 особи за зґвалтування та 47 за частиною 1 і 2 статті 153 Кримінального кодексу України.

Завданням суспільства і правоохоронних органів є недопущення таких злочинів, а при їх вчиненні безумовне притягнення винних осіб до відповідальності й найголовніше – це реабілітація дітей-потерпілих, повернення їх до нормального життя, що можливо тільки за суворого дотримання вимог щодо нерозголошення інформації, отриманої під час слідства.

До речі, 19 жовтня в Генеральну прокуратуру надійшла заява народного депутата Терьохіна, у тому числі щодо притягнення до відповідальності осіб, які розголосили таємницю слідства. Відповідно до вимог статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України заяву направлено до МВС для розгляду та перевірки слідчим шляхом.

І насамкінець. Користуючись нагодою, хочу просити засоби масової інформації, журналістів, політиків і народних депутатів утриматися від будь-яких коментарів з приводу розслідування справи, оскільки вже завдано непоправної шкоди не лише слідству, а й потерпілим дітям, дитячому табору «Артек» та державі. Прошу не перетворювати це на фарс і не розслідувати справу всією країною, оскільки дійсні обставини подій відомі лише слідству. Докази у справі необхідно збирати в передбачений законом спосіб із метою покарання винних осіб. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова з інформацією міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича.

 

ЛУЦЕНКО Ю. В. Шановні народні депутати! Шановні присутні! Відразу хочу оголосити деякі загальні цифри.

Упродовж 2007 року і 9 місяців поточного року у провадженні слідчих органів внутрішніх справ перебувало 536 кримінальних справ, порушених за фактами вчинення стосовно загалом 707 малолітніх осіб розпутних дій за ознаками злочинів, передбачених 156-ю статтею. У зазначених справах до кримінальної відповідальності притягнуто 469 осіб, пане народний депутат, який розказував про неефективність МВС.

Друге. Справді, в нашому провадженні серед цих сотень справ знаходиться і кримінальна справа 54-2742 за фактом вчинення злочину по розбещенню неповнолітніх. І я коротко хочу пройтися по історії розслідування цієї справи. Усіх, кого цікавить істина, а не емоції, просив би слухати.

16 квітня до нас надійшла перша заява матері потерпілих дітей, в якій було зазначено, що батько торкається за різні частини тіла, також цілував і щипав. Опитати дитину мама не дозволила. ОХМАТДИТ надав довідку про те, що немає пошкоджень статевих органів. Да, і відбулася зустрічна заява батька, в якій він казав, що йдеться виключно про майнові питання в ході розірвання шлюбу і він, як і кожен батько, гладив, похлопував дітей.

У зв’язку з цим 24 квітня міліція прийняла рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Я прошу заспокоїтись і дослухати.

22 травня прокуратура скасувала рішення і направила матеріали на додаткову перевірку. Я цитую лише те, що не являє собою службової таємниці. Але, підкреслюю, ті, хто розказує, що сім місяців справа не розслідувалась, мають знати, що перша заява стосувалася виключно побутових дрібниць, які не могли знайти свого відображення у порушенні кримінальної справи.

15 травня до нас надійшла друга, справді надзвичайно важлива заява мами про те, що її діти протягом трьох років були розбещені батьком та іншими особами, які вступали з ними у статевий зв'язок у неприродний спосіб. Вона до цього додала акти поліграфу, який вона провела на стороні з адвокатом, але є про це експертиза, що підтверджує нібито правдивість наданих показів. Кажу нібито, бо це не процесуальна дія.

26.05. мама надала ще більш розгорнуту заяву, а також відео виступу дітей про дії у відеокамеру, в якій вони детально розповідали про скоєний злочин. У зв’язку з цим міліція, як і в кожній такій справі, для порушення кримінальної справи направила дітей на освідчення на судово-медичну експертизу. На жаль, акт судово-медичної експертизи і по одній, і по другій дитині дослівно: «будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено».

Тільки у зв’язку з цим міліція не могла юридично порушити кримінальну справу. При цьому можу також підтвердити правоту Генерального прокурора, що міліція не зробила достатніх опитувань інших потерпілих у справі і пошуку інших можливих доказів вини.

10.06. прокуратура Дніпровського району порушила кримінальну справу, що відкрило дорогу не до акту, а до експертизи, судово-медичної експертизи. Відтак 22.06. було направлено дітей на експертизу, не на акт зовнішнього огляду, а на експертизу, судово-медичну експертизу, яка і встановила те, що, я думаю, скажемо так, було втручання сторонніх жорстких предметів в організм дітей.

23.07 я особисто отримав запит народного депутата Лукаш, з якого я став знайомий з цією справою. У зв’язку з цим ця справа нині на моєму особистому контролі і була передана з районного управління міліції до міського управління міліції.

27.07 експертиза дала нам висновки. Я не буду їх цитувати з огляду на моральні перешкоди, але ще раз підтверджую про стороннє втручання твердих, тупих предметів, якими можуть бути і інші статеві органи. А також було проведено протягом декількох днів, у зв’язку з порушенням кримінальної справи, вилучення речових доказів, комп’ютерів, фотоапаратів тощо. (Шум у залі)

3.08 відбулося вивчення справи в Генеральній прокуратурі України і було об’єктивно правильно констатовано тяганину й дано відповідні вказівки.

14.08 була порушена кримінальна справа проти батька потерпілого, який 17.08 за поданням суду був арештований і йому було висунуто обвинувачення.

20.08 відбувся допит сина, який підтвердив, що батько та інші особи в Києві та на території «Артеку», як він заявляв, а потім виявилось, що це службова територія, яка не має відношення до дитячого комплексу, ґвалтував його та сестру.

21.08 відбулося впізнання дітьми ймовірних підозрюваних працівників «Артеку».

26.08 висновок перевірки ходу слідства за зверненням народного депутата Лукаш був переданий у Головне слідче управління МВС.

2.09 – справа – упровадження ГСУ МВС України, відбулася експертиза комп’ютера, інтернет-з’єднань, відпрацьовані працівники «Артеку», виїмка їхніх службових документів та інших необхідних доказів на території півострова Крим.

12.10 справа витребувана в Генеральну прокуратуру України.

13.10 відбулася заява депутата Партії регіонів про причетність депутатів, про що ніколи за 7 місяців слідства не було жодної офіційної і неофіційної заяви тих, хто проходив по цьому слідству.

14.10 Генпрокуратура, нарешті, підтримала наше клопотання про обшук у підозрюваних працівників «Артеку». До цього часу ця справа місяць лежала там, близько місяця.

15-го були допитані син та дочка, які дали покази про ґвалтування батьком та іншими сторонніми особами у Києві та на території «Артеку». Також у цей день, нарешті, ми отримали показ про ймовірну причетність народних депутатів України, це було вперше за 7 місяців слідства.

У зв’язку з цим 16--17 відбулося відтворення обстановки на київській квартирі, де, можливо, проводилися ґвалтування дітей батьком та іншими сторонніми особами, у тому числі, ймовірно, народними депутатами України. Слідчий експеримент не підтвердив правоту дитини, яка не впізнала квартиру.

Ці та інші розбіжності між показами тих, хто проходить по справі, і реальними оперативно-слідчими доказами дозволяють слідству висунути три версії.

Перша. Ґвалтування відбувалося батьком.

Друга. Ґвалтування відбулося батьком та іншими дорослими особами чоловічої статі.

Третя. Про ймовірне створення штучних доказів для шантажу з метою вимагання і отримання матеріальної винагороди.

Раз вже відкрите засідання, повідомляю, що за останні декілька днів нами, міліцією, з повним дотриманням КПК зафіксовано факт вимагання 2 мільйонів доларів адвокатами потерпілої у народного депутата України від фракції БЮТ.

Я вважаю, що це свідчить про цинічне використання біди дітей у політичних іграх тими, хто хоче отримати чергову шапку, на разі шапку Мономаха.

У мене все. (Оплески)

 

P.S. У листопадовому випуску журнал «Віче» публікує матеріал про підготовку законодавства із захисту прав і законних інтересів дітей щодо посилення протидії виготовленню, збуту чи розповсюдженню дитячої порнографії, втягуванню неповнолітніх у процес виготовлення такої продукції. Зміни до законодавства ініційовані народними депутатами України П. Унгуряном, О. Єфремовим, Є Царьковим, Д. Шпеновим, В. Уколовим та іншими.

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата