Ср, 23 вересня 2009

Карадазькій біостанції – 95!

Її збудував син рязанського священика, доктор медицини Терентій Іванович В’яземський (1857 – 1914). У день смерті вченого – 23 вересня – станція отримала його ім’я та перейшла до рук науковців. Відтоді в цьому кримському селищі між Феодосією та Судаком учені працюють та відпочивають. Зрештою, за ідеєю засновника, так і мало бути.

Для гірської гряди, народженої 150 мільйонів років тому, 95 років – миттєвість. Для людини – це ціле життя. Карадазький природний заповідник НАН України досі пишається старими корпусами, що їх звів власним коштом та за допомогою сподвижників Терентій Іванович. Статус заповідника установа здобула 30 років тому. Саме тоді відвідування туристами єдиного в Європі вулкана юрського періоду обмежили екостежиною. Під час гірської екскурсії заборонено курити, смітити, розтягувати заповідник на сувеніри. За словами його директора Алли Леонтіївни Морозової (вона півжиття віддала Карадагові та цими днями відзначає ще й власний ювілей), туристичні потоки тут суворо регламентовано. Адже в охоронній зоні й нині знаходять унікальні види флори й фауни. Мало того: вчені вважають місцеві заповідні умови сприятливими для народження нових видів!       

Автор: Ірина АНДРІЙЧУК

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата