Триголоса заява до Росії (на замітку виборцеві)

Народні депутати Ірина Геращенко, Ольга Герасим’юк, Едуард Зейналов та Олександр Третьяков (усі – члени фракції НУ–НС) пропонують Верховній Раді ухвалити заяву «Про подолання кризи в україно-російських відносинах».
У документі, зокрема, йдеться про критичний стан двосторонніх україно-російських взаємин, що є несприятливим для розвитку стратегічного партнерства між двома державами, закріпленого у Договорі про дружбу, співробітництво та партнерство між РФ та Україною в 1997 році.
На думку парламентаріїв, Верховна Рада має висловити «глибоке занепокоєння» заявами Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва, в яких він покладає односторонню відповідальність за погіршення двосторонніх взаємин на українську сторону і, по суті, звинувачує українську владу у здійсненні антиросійської політики.
Автори заяви закликають сторони відмовитися від практики інформаційних війн і заяв у дусі холодної війни, від політики «старшого» й «меншого» брата. «Проблемні питання двосторонніх відносин потрібно вирішувати за столом переговорів, дипломатичним шляхом, а не через ЗМІ. Верховна Рада виступає за якнайшвидшу активізацію україно-російського діалогу на всіх рівнях: між президентами, парламентами, урядами, зовнішньополітичними відомствами, експертами, неурядовим  організаціями», – зазначено в документі.
Також народні депутати висловлюють готовність узяти участь у напрацюванні пропозицій із подолання кризи в україно-російських відносинах на засідання Міжпарламентської комісії зі співробітництва Верховної Ради України та Федеральних Зборів Російської Федерації, яке потрібно невідкладно провести у вересні поточного року.
Водночас на засіданні Комітету у закордонних справах голова фракції БЮТ Іван Кириленко вніс власний проект заяви під назвою «Про розвиток рівноправних україно-російських відносин з урахуванням національних інтересів». Нижче наводимо його текст.
«Верховну Раду України не може не турбувати вкрай високий градус публічної полеміки на тему україно-російських відносин, зокрема що стосується відкритого звернення Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва до Президента України Віктора Ющенка.
Почуття відповідальності за країну  для будь-якого політика, особливо для народного обранця, зобов’язує стримувати емоції в будь-яких, навіть дуже складних ситуаціях.
Обов’язок Верховної Ради – робити все можливе для поглиблення взаємовигідної співпраці між Україною та Росією, насамперед у економічній сфері.
При цьому Україна самостійно, без зовнішнього втручання, визначатиме свою зовнішню та внутрішню політику, в тому числі й у гуманітарній сфері. Ми самостійно вивчатимемо власне минуле, самостійно дамо собі лад у сьогоденні, самостійно будуватимемо власне майбутнє.
Реалізація Україною своїх суверенних прав, формування сучасної політичної нації не є і не можуть розглядатися як політика, спрямована проти когось.
Ми завжди готові чути й дослухатися до думки партнерів на Сході й Заході, враховувати їхні інтереси, але втручання в наші внутрішні справи є неприпустимим.
Позиція Верховної Ради є однозначною й чіткою: будь-які проблеми на всіх без винятку рівнях українські та російські дипломати повинні з’ясовувати не шляхом конфронтації та публічної полеміки, а за столом переговорів. Водночас Верховна Рада України вважає  неприпустимим будь-які паузи в розвитку співпраці між Україною та іншими державами, в тому числі з Російською Федерацією».
Ініціатор ще одного варіанта заяви – народний депутат Леонід Кожара (Партія регіонів) вважає, що Верховна Рада України не повинна відмежовуватися від спільної відповідальності за глибоку кризу у відносинах між Україною та Росією. Разом із тим, на його думку, погіршення двосторонніх відносин значною мірою спровоковане безвідповідальною політикою зовнішньополітичного керівництва України, яке починаючи з 2005 року докладало послідовних і свідомих зусиль для створення та постійного підживлення клімату недовіри у взаєминах з Російською Федерацією.
Звертає увагу такий абзац документа: «Верховна Рада заявляє, що в разі продовження курсу на провокування криз в україно-російських відносинах, втрати з точки зору внутрішніх та зовнішніх інтересів нашої держави можуть набути такого масштабу, що можуть поставити під загрозу саму незалежність України».
Леонід Кожара вважає неприпустимим використання нинішнього кризового стану україно-російських стосунків у вузькополітичних цілях усередині України, особливо в контексті майбутніх виборів Президента. Будь-які спроби маргінальних політичних сил підвищити рейтинг шляхом провокаційних заяв та дій, що завдають шкоди україно-російському діалогу, є, на його думку, злочинними за своєю суттю.
Проект заяви депутата закінчується таким реченням: «Верховна Рада України, заявляючи про свою безумовну прихильність розвиткові відносин стратегічного партнерства із дружньою Росією, звертається до всіх гілок влади Російської Федерації із закликом до оцінки перспектив україно-російських відносин не на основі образ та непорозумінь, які неминуче відійдуть у минуле, а на засадах відсутності альтернативи  партнерським взаєминам між двома спорідненими народами, які об'єднуватиме спільне майбутнє в сучасному багатополярному світі».
Ось такі вони, погляди провідних політичних сил на нинішні україно-російські стосунки. За яким сценарієм вони формуватимуться наступними роками, вирішувати виборцеві. А те, що парламентарії не змогли узгодити єдиного проекту звернення та говорити одним голосом, ще раз підтверджує прислів’я «Де два українці, там три гетьмани». А тепер – на одну Верховну Раду три варіанти зовнішньої політики?